РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Венгрия продолжает блокировать евроатлантическую интеграцию Украины. И даже положительные выводы Венецианской комиссии, что языковые статьи украинского Закона "Об образовании" соответствуют международным обязательствам — никак не повлияли на позицию Венгрии. Об этом заявил глава Миссии Украины при НАТО Вадим Пристайко.
По его словам, Венгрия не отступает, а, наоборот, заявляет о готовности иди до конца, защищая "интересы закарпатских венгров". Это блокирует евроатлантическую интеграцию Украины.
Действительно ли это так и как найти компромисс с Венгрией, рассказал директор института международного делового сотрудничества Леонид Кистерский в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ви погоджуєтесь з тим, що Угорщина блокує євроатлантичну інтеграцію України?
— Справа в тому, що це поки що загроза і, дійсно, будь-яка з країн може заблокувати чи затруднити, чи відтермінувати наші кроки по зближенню з ЄС. Мене більше здивував сам тон угорських посадовців, скажімо, міністра закордонних справ. Це, так би мовити, не дипломатична мова зовсім. І якщо ми подивимось, хто висловив незадоволення в різних формах, скажімо, ми знаємо, як різко угорці висловились, а румуни висловили занепокоєння, а те, що різко висловилась Молдова і РФ – це не члени ЄС. Здавалось би, яка їм справа до наших законів, але якщо ми подивимось, як наш північний сусід працює енергійно в галузі пропаганди дипломатичними, військовими, економічними різними методами, то тут можна було б зважити на те, що нашому посольству в Угорщині треба активніше працювати і роз’яснювати нашу позицію, якщо є, скажімо, якийсь інструментарій економічний, то можна було б активізуватись.
Читайте также: Венгры в Украине — проблема становится европейской
Чому позитивні висновки Венеційської щодо мовної статті українського закону про освіту ніяк не змінили позицію Угорщини?
— Мені важко сказати. Я можу лише назвати декілька причин. По-перше, скажімо, вони зацікавлені в тому, щоб угорська мова в певних районах, прикордонних з Угорщиною, в нашій країні була домінуючою. Тобто готувались би кваліфіковані кадри без будь-яких затрат з боку Угорщини для Угорщини. Це дуже відомий факт, що при здачі державного екзамену з української мови в прилеглих до Угорщини районах десь 65-67% отримують незадовільні оцінки і, я вважаю, що цілком справедливо, що наша держава хоче, щоб державна мова вивчалась нормально, якщо вони громадяни України. Якщо угорцям чи росіянам так хочеться, щоб їх мова була домінуючою для певних людей, будь ласка, запрошуйте цих людей жити в своїй країні, надавайте їм громадянство, соціальні гарантії та вирішуйте це за власний рахунок, а не за рахунок України.
Хто міг би стати на захист України і плинути на Угорщину?
— Скажімо, в позитивному плані могли б США вплинути, оскільки реакція була надзвичайно позитивною США. Вони поздоровили нас з прийняттям цього закону, як кроком для подальшої демократизації в Україні. І все ж таки нам треба краще працювати і якщо США, скажімо, підтримали нашу позицію, тим більше, що Венеціанська комісія зробила загальні побажання, зауваження — підсилити, розширити, гарантувати право. Це відомо із сьомої статті закону. Але навіть Венеціанська комісія, авторитет якої надзвичайно високий у демократичному світі, не вимагала ніяких змін в сьомій статті цього закону. Тим більше, що нацменшинам гарантується подальше вивчення предметів на їх мові. Скажімо, я не так давно спілкувався з нашими людьми, які проживають в Англії досить довгий термін, ніхто там не буде забезпечувати, скажімо, вивчення своєї мови. Якщо хочеш, є недільні школи, є інші приватні школи, де ти можеш навчатись там українською чи російською мовою. Але проживаючи в країні, будь добр знати мову цієї країни, а ще краще дві – три мови.
США могли би виступити посередником в знаходженні компромісу між Україною та Угорщиною?
— Я вважаю, що так, тим більше, що в України зараз важлива роль. По суті, Україна – це форпост захисту багатьох інтересів і демократичних свобод в ЄС. І я вважаю, що наші союзники такі, як США, скажімо, Франція, Німеччина, які займають однозначну абсолютно позицію, могли б посприяти спілкуванню з угорською стороною і досягненню компромісу.
Стосовно євроатлантичної інтеграції, які перспективи ви бачите?
— Тут все здебільшого у наших руках. Все залежить від того, як у нас будуть іти реформи. Всі реформі досить добре відомі. Відомо, що ми зробили, відомо, де ми відстаємо і що треба робити. Навіть ті, хто кажуть, що в нас проблеми атлантичною інтеграцією, оскільки частина України окупована іншою державою, що не передбачається членством, все ж таки можна було б мати більш тісні стосунки і домовлятись про виключення. Я кажу, що у нас є добрі перспективи, бо країни-члени ЄС і євроатлантичної групи добре розуміють сучасну роль України, яка, по суті, наодинці з моральною якоюсь чи матеріальною підтримкою бореться за європейську демократію. І я хотів би підкреслити, що темп економічних і демократичних реформ в Україні – це буде вирішальною причиною для нашої інтеграції, для темпів інтеграції в європейську і євроатлантичну спільноту.
Ранее юрист Марина Ставнийчук заявляла, что в языковом конфликте с Венгрией власть должна говорить в один голос.
А заместитель главы правления Совета внешней политики «Украинская призма» Ярослав Чорногор считает, что у Венгрии стало меньше козырей в блокировании решений по Украине в ЕС.
