РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Индикативную цену на уголь для ТЭС планируют повысить на 26%, а это может повлиять на уровень тарифов. Решение должны принять в четверг, 28 декабря, на заседании Национальной комиссии, которая осуществляет государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг.
Также на 31% может быть увеличена средняя ставка по формуле "Роттердам плюс". Таким образом, общая цена электроэнергии может подняться сразу на 10%.
Глава Всеукраинской энергетической ассоциации Василий Котко отметил, что формула ценообразования на энергетический уголь "Роттердам плюс" является механизмом по стимулированию увеличения добычи украинского угля и может снизить зависимость украинской энергетики от поставок российского антрацита, да и от поставок импортного угля в принципе.
Стоит ли ожидать украинцам повышения тарифов на электроэнергию в случае повышения цены на уголь, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому Нацкомісія сьогодні буде розглядати питання щодо можливого підвищення тарифів на електроенергію і які шанси того, що відповідне рішення буде прийнято?
— Треба розуміти, що насправді комісія вже давно мала розглянути це питання і ухвалити рішення на 2018 рік, у тому числі, встановити тариф по всіх видах генерації. Тобто, не тільки для теплової генерації, а для АЕС, ГЕС, відновлювальної енергетики. Але ми пам'ятаємо історію, що була заблокована робота, тобто через різні політичні причини. Але от Рада ухвалила таке рішення, що президент сам отримав право призначати тимчасових членів комісії. Тому зараз у комісії з'явилася можливість зібратися і ухвалити ці рішення, які необхідні для ринку. Вони будуть означати насамперед те, що компанії зможуть принаймні отримувати фінансовий ресурс, закуповувати імпортне паливо, здійснювати розрахунки.
Як Ви прокоментуєте таке підвищення ціни на вугілля?
— Стосовно самого підвищення ціни на вугілля, це закономірний процес. Більше того, якби це рішення було ухвалено раніше, коли робота комісії не була заблокована, то однозначно це підвищення було б нижче. Ми пам'ятаємо, що голова комісії Вовк прогнозував підвищення десь у районі 15% у цілому на саму кінцеву електроенергію. Зараз, безумовно, ціни виросли на нафту, на газ, на вугілля. Це закономірний процес, на жаль, для нас в Україні, бо ми залежні від імпорту, в тому числі від імпорту вугілля, майже 20% становить імпортне вугілля. До речі, фактично такий же прогноз збережений на 2018 рік з боку НКРЕ, що десь стільки будемо імпортувати вугілля, це десь п'ять мільйонів тонн з усього обсягу, що ми споживаємо. А споживаємо ми десь 24-25 мільйонів тонн вугілля для ТЕС.
Читайте также: Рост тарифов не гарантирует никому роста качества услуг — Гаврилечко
А щодо ціни на "Роттердам плюс"?
— Насправді сьогодні ціна на "Роттердам плюс" — це така дискусійна тема, яка далі продовжує розбурхувати уми, тому що ніхто в ній насправді не старається розібратися. Та ціна, яка виходить по "Роттердам плюс", як не дивно, суттєво вища, ніж та ціна, яку встановлена на сьогодні для того ж вугілля. Сьогодні вона становить 2112 гривень, а в принципі неважко порахувати, що імпорт вугілля сьогодні коштує більше ста доларів. Тобто сто доларів у нас сьогодні це майже 2800 гривень. Певний такий дисонанс у мене це викликає, коли я чую ці дискусії. Проблема дуже проста, тому що ми не рахуємо нинішню ціну на вугілля, по якій закупляють ті ж ТЕС це вугілля у ПАР, в США, невеликі поставки з інших йдуть, з РФ також закупляють, а у нас середній показник за 12 місяців, от НКРЕ його якраз і обраховує. І це фактично утворює такий дисонанс. Для державних шахт, у яких більше проблем, тому що вони суттєво скорочують видобуток вугілля і для них це і мало би бути вирішенням проблеми, ціна більше. Для них не 2100 гривень, а 2425 гривень, тобто на 300 гривень більше. І навіть вона, як Ви розумієте, також по курсу валюти не покриває оцей "Роттердам плюс".
Тому в будь-якому випадку це закономірний процес, який ми побачимо сьогодні. Напевно, це рішення буде ухвалено. Мені так здається. Тому що якщо воно не буде ухвалено, це буде означати просто те, що ми на квітень вийдемо з дефіцитом вугілля десь приблизно 4 мільйони тонн. Просто не буде можливості його привозити, купувати, бо в тарифі воно не буде лежати. Населення це ніяким чином не торкнеться. У цьому році закінчився етап підвищення на електроенергію для населення, і вона більше не зростала. Для промисловості ціна навіть якщо зросте, то збільшиться приблизно десь на 10-15%. Стосовно вугілля для промислових споживачів. Якщо говорити про кінцеву продукцію таких промспоживачів — хтось хліб пече, хтось одяг шиє — то для населення навіть ціна цієї всієї кінцевої продукції, де також закладений схований невеликий такий відсоток виробництва електроенергії з вугілля, виросте від сили на 1-2%.
Читайте также: Порошенко "подмял" энергетику страны. Что ждать по тарифам?
Тобто, для населення не варто очікувати серйозних змін в тарифі.
— Ні. Політика держави стосовно тарифів не зміниться, бо їх треба підвищувати, але для цього потрібно встановити ринок електроенергії. У нас тільки закон ухвалений, і до речі, цей закон про електроенергію має підтягнути за собою формування ринку вугілля, щоб воно продавалося на біржах. Уже є такі перші кроки, але це все не робиться за день-два. До речі, питання НКРЕ також розглядається. Вчора ухвалювали рішення стосовно вторинного законодавства для закону про ринок електроенергії. Це все насправді важливо, бо інакше ми будемо жити в умовах вічного перехресного субсидіювання, вічно дискутувати про "Роттердам плюс", і все буде далі стояти на місці. На жаль, все потребує часу, в тому числі і встановлення ринку вугілля та ринку електроенергії.
Яким чином зміна тарифів буде впливати на розвиток цієї галузі? Окремі критики говорять що це можливе підвищення тарифів — пас у бік окремих олігархів?
— Ми часто чуємо звинувачення, що найбільший виробник електроенергії і відповідно видобувник вугілля, це ДТЕК, що вони найбільше отримують коштів від цього тарифу. Але насправді тариф зростає для всіх генерацій: і АЕС отримують більше, і ГЕС, а відновлювальна енергетика взагалі отримує багато. І плюс, всі ці гроші, які йдуть, повинні скеруватися. Вони скеровуються на закупівлю імпортного вугілля. Ми в цьому році вже імпортували більше п'яти мільйонів тонн вугілля. На наступний рік вже більше виділено коштів, 2,5 мільярди гривень для державних вугільних шахт, які скеровуються для того, щоб збільшувати видобуток вугілля. Якщо ми далі будемо стояти на місці, і НКРЕ не буде розглядати цей тариф, якщо ми заморозимо це питання, то автоматично у 2019 році ми отримуємо імпорт вугілля у кращому випадку в обсязі 8 мільйонів тонн, це мінімум, а то навіть і 10 мільйонів тонн, оскільки буде скорочуватися видобуток вугілля в Україні, не буде покривати виробництво і все. Тому ключове завдання — це перехідна формула.
Уточніть щодо цієї перехідної формули.
— Вона не те що не ідеальна, вона дійсно погана. Вона не відповідає цим ринковим умовам. Але в тій ситуації, яка є сьогодні в Україні: відсутності ринку, лише формування ринку вугілля та електроенергії, вона була і залишається перехідним етапом для того, щоб шахти дійсно отримували більше коштів, могли наростити власний видобуток вугілля, а ми скоротили залежність від імпортних поставок вугілля.
З тим же імпортним вугіллям ми часто бачимо, що немає необхідних для України обсягів, тобто, ми забираємо рештки, крихти, які лежать на столі світового вугільного торта, а ми їх підбираємо. До речі, часто по суттєво більшій ціні, тому що це залишки. І вже потім довозимо в Україну і тут перебиваємося так-сяк. А це не вихід з ситуації, треба займатися власним видобутком.
Значна частина нашої генерації — атомна енергетика. Наскільки впливають ці коливання теплової генерації на ціну електроенергії для споживача? Ціна атомної енергетики буде також зростати?
— АЕС виробляють 50%, навіть більше, по року можу навіть сказати 52-53%, періодами навіть 60%. Це база енергобезпеки, фактично, енергобалансу України. Але треба розуміти, що ТЕС, про які ми з вами говорили, дають енергобалансу маневрені можливості. Тобто, оці пікові споживання електроенергії вранці, ввечері. АЕС цього не можуть забезпечити. Тому і тариф для ТЕС такий не тільки через причини імпорту, необхідність розвитку видобутку вугілля, але і через цю систему, якак передбачає, що вони несуть додаткове навантаження, яке в принципі, більше зношує їхні фізичні можливості. Це саме стосується АЕС. Для АЕС тариф, за прогнозами, буде підвищений як мінімум на 10%. Тобто, порядку 55-60 копійок вони будуть отримувати за кіловат електроенергії, і для них це цілком нормальна ціна. Здається, якщо я не помиляюсь, той тарифний план, який вони пропонували НРКЕ, і буде затверджений. Тобто, таких суттєвих змін нема. А для населення в принципі нічого не зміниться, тому що поки що етап підвищення тарифів енергії для населення не завершився.
Напомним, замдиректора НТЦ "Психея" Геннадий Рябцев, комментируя подписание президентом Петром Порошенка законопроекта, согласно которому глава государства может назначать временных членов НКРЭКУ, отметил, что президенту закон не писан.
