РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
ЕС решил наказать Польшу. Так, в среду в Еврокомиссии признали, что закон Польши об общих судах подрывает их независимость. Следовательно, согласно статье 7 договора о ЕС, к Польше применят санкции. Также Евросоюз передаст скандальный закон на рассмотрение в Европейский суд.
О том, как в дальнейшем могут развиваться события и чем может обернуться для Польши конфронтация с ЕС, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Александр Палий.
(текст публикуется на языке оригинала)
Конфлікт Польщі з ЄС — не показовий? Подібні ситуації можуть виникнути з будь-якою країною?
— Ні, не з кожною, виникають з кількома країнами. Раніше — з Грецією. Зараз, останнім часом, з Угорщиною і Польщею. Також були дискусії з приводу бюджетного дефіциту в Португалії, Іспанії, але вони — вже в минулому.
Що саме не влаштовує Брюссель в польському законодавстві?
— Європу не влаштовує те, що було ухвалено два закони після довгих дискусій. Спочатку вони були ветовані ще приблизно півроку тому президентом Дудою після бурхливих протестів, а потім ухвалені нові закони про судову реформу, які, скажімо, підважують незалежність суддів. Тобто фактично правляча партія отримує на верховному рівні серйозний контроль за судовою системою. Звичайно, що поляки по-різному це сприймають. Є загроза того, що суди будуть політичними, що вплив буде занадто великий у влади. Не контролюючий, а саме по призначенням персональним, і, відповідно, по рішенням суддів.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькій напередодні заявив, що країні не потрібна згода ЄС на реформування власного законодавства. Чи можуть змінити позицію офіційної Варшави санкції Євросоюзу?
— Коли вступала Польща до ЄС, вона виконувала всі вимоги, тоді була інша ситуація, і поляки максимально намагалися імплементувати європейське законодавство.
Зараз ситуація змінилася? Чому поляки йдуть наперекір?
— Тому що вони вже члени ЄС, вже перебувають всередині. І крім того, вплив самого ЄС дещо знизився, його авторитет. І я думаю, що це пов'язано з протестами всередині самої Польщі, тому що там відбувається така політична монополізація навколо правих і правоцентристів влади. Фактично всі гілки влади зараз — в одних руках, і вирішили, що і судову владу теж треба підтягнути. Тобто це зумовлено загальними процесами всередині ЄС. Багато країн вже отримали від нього основні бонуси: вільну торгівлю, вільний ринок, пересування товарів, грошів, людей, інвестиції, величезні інфраструктурні інвестиції, і вже думають, що настав час качати права всередині. Звичайно, це не дуже красиво виглядає, але така реальність.
Читайте также: Украина – Польша. Вместе невозможно и врозь никак
Якщо польська влада і надалі гнутиме свою лінію, чим це може завершитися для Польщі?
— Я думаю, що поляки порахували, що санкції не дійдуть в даному випадку до якихось реальних фінансових інструментів, тобто до зменшення бюджетних витрат ЄС, до обмеження доступу до ринку і так далі, це було б занадто. А швидше за все, дійдуть ці санкції до обмеження польської участі в якихось європейських інституціях, тобто матимуть більш такий символічний зміст, не означатимуть виключення Польщі з ЄС, але в той же час будуть достатньо болючими з іміджевої точки зору для правлячої польської коаліції. Тому я думаю, що поляки порахували, що це — не дуже велика ціна.
Вони готові її заплатити?
— Так, правляча партія. Я думаю, що в остаточному рахунку треба було говорити з європейцями, корисніше було б. Але це — вибір поляків, там їм захотілося. Треба було говорити з європейцями, пояснювати свою позицію, включати всі механізми зовнішнього контролю за судовою системою, а не лише перерозподіляти на користь одних політичних сил. Тобто бути більш гнучкими. Але це — наш підхід, Україна зараз чинить саме так. До речі, у нас є досвід реформи судової системи, він є проблематичним в кадрових призначеннях, тому що, по суті, зараз відбувається дуже повільне очищення і оновлення судової системи, оце є проблема нашої судової системи. Була створена Вища рада правосуддя, яка не має над собою політичного впливу, яка фактично є структурою самоврядування суддів переважно, і ця Рада правосуддя отримала хороші контролюючі повноваження. Якби була насичена дуже правильними людьми, чистими людьми наша судова система і наша Вища рада правосуддя, то у нас би була прекрасна судова система, дуже швидко.
Якщо Європейський суд визнає неправомірність скандального польського закону про судову систему, це відкриває шлях санкціям?
— Санкціям символічним. Зовсім не таким, як по відношенню до Росії.
Польща може втратити свій голос у Європарламенті?
— В деяких комітетах, я думаю, може виникнути проблема. Не знаю, як щодо самого Європарламенту, Єврокомісії, можливо, це занадто. Але в деяких комітетах, деяких символічних речах можуть з'явитися питання, які будуть іміджевою проблемою для правлячої коаліції. Тому що в Польщі — сильні проєвропейські настрої, євроінтеграцію там підтримують 80-90% поляків, і для правлячої коаліції це може становити серйозну проблему.
Які наслідки це може мати для України?
— Я думаю, що Польща після такого конфлікту з ЄС буде менше заточена на те, щоб конфліктувати ще й з Україною. Мені здається, що цей такий наскок польської зовнішньої політики, він буде трошки притухати.
На якому рівні зараз україно-польські відносини? "Холод" пройшов чи ще не зовсім?
— У нас є прекрасні відносини на рівні суспільств, тобто є хороша польська культурна еліта, з якою українці мають прекрасні відносини, але в той же час є правляча партія, в якій є і проукраїнські люди, і в якій є люди, які мислять якимись думками з 17-го століття. Тобто, різні. Польща — складна країна, досить велика країна, і при бажанні там можна знайти, що завгодно. І те, що нас надихає, і те, що нас розчаровує. Але це ж не питання розчарування, це — питання нормальних відносин з достатньо великою європейською країною, і важливим сусідом. Є у нього якісь особливості. Тому що про націоналізм поляків вже всі знають, загальновідомо, що Польща — одна з найбільш націоналістичних країн Європи, де національне питання — дуже загострене. Але в той же час є польська культурна еліта, яка ще з тих часів боротьби з радянським режимом має таке гостре відчуття справедливості. Оця друга частина польської еліти, вона для нас дуже важлива.
Читайте также: Стратегия нацбезопасности США: документ в деталях
Напомним, политолог Кость Бондаренко в эфире "ГС" отметил, что экономические потоки, которые раньше шли из Польши в Украину, теперь идут немного севернее. Что касается двусторонних отношений, то, по его словам, Украина и Польша копаются в прошлом и не видят общего будущего.
