РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Энергия тоже должна быть экономной. Верховная Рада в первом чтении приняла законопроект, который ограничивает срок годности проектов зеленой энергетики.
Так, например, если тот, кто должен построить объект зеленой энергетики, получил технические условия, но за три года так и не построил и не присоединил к энергосистеме этот объект, то его технические условия становятся недействительными.
Авторы законопроекта отмечают, что количество технических условий для присоединения станций возобновляемых источников энергии уже достигла предельных показателей 2025 года.
Плюсы и минусы этого законопроекта в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Института зеленой экономики Вячеслав Потапенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки впливовим є ця законодавча ініціатива? Чи справді закон буде відсіювати ті проекти, які існують на папері, але не реалізуються?
— У принципі, зелений тариф, який спонукав розвиток відновлювальної енергетики, зокрема, сонячної, вітрової, був прийнятий в перший раз в 2012 році. Тобто пройшло вже 5 років. Тоді в 2012-2013 роках відбулася така певна монополізація на видачу цих документів, і досить багато бізнесменів, які або "дружили", або мали відношення до тієї влади, вони отримали досить багато дозволів. І на сьогоднішній день у більш-менш цікавих регіонах для сонячної і вітрової енергетики, це Причорномор'я, Приазовщина, тощо, давно вже немає можливості відвести ділянку і оформити документи. А ці документи перепродаються по досить високих цінах.
То це спекулятивний ринок сформувався?
— Звичайно, так. І я так розумію, що оскільки ці бізнесмени не мають на сьогоднішній день політичного представництва, відповідно, є така можливість перерозподілити цей товар в умовах дефіциту. Тобто у нас так само як існує ринок земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться в оренді, і ніби не продаються, а тут у нас є ринок цих ділянок для сонячних, вітрових електростанцій з пакетами документів. Тому що підключення досить дороге, треба дуже багато дозволів, ціни на підключення нещодавно зросли в рази, і тобто є це цікавим товаром. І це іде перерозподіл. Деталізувати, в чиїх інтересах, хто конкретно на цьому заробить, сказати важко. Але насправді це вивільнить частину ділянок, їх ще раз продадуть. Просто вони його вивільняють, відповідно, та людина, яка заплатила за це гроші, вони ці гроші втрачає, а тепер ті органи, які видають дозволи, вони продають ці дозволи ще раз. А оскільки є дефіцит, завжди є корупціоногенні ризики.
Відомо вам про великі об'єкти зеленої енергетики в Україні, які просто неможливо за три роки збудувати? Чи будуть підпадати вони під дію цього закону?
— Що таке будівництво? Ну, якщо ми говоримо про вітрові і сонячні, навіть біоенергетика, тощо, і мала гідро — це монтаж. Привозяться частково комплектуючі з Китаю, навіть якщо по документах вони будуть турецькі або польські, і монтуються тут по схемі. Це займає не роки. Це досить швидкий процес. У цьому-то і справа, що тут, в принципі, не складно, і досить швидко можна встановити, це ж не АЕС і не ТЕС, і не велика ГЕС, де якісь шалені плотини, випробування тощо. Це стандартна установка: привезли, встановили, і все.
Якщо на проект немає одразу всієї суми, можна спочатку поставити один вітряк, і це вже вважатиметься, що проект реалізується?
— Проект буде реалізуватися, зараз є досить непогані кредитні лінії під 8% можна взяти в євро, і ці кредити можна і менше знайти. І поставити. Є дуже багато внутрішніх інвесторів, які зацікавлені в будівництві. Навпаки, в бізнесу досить багато коштів, вони хочуть кудись вкладати, а це одна з небагатьох галузей, яка не зазнала кризи протягом 2014-2015 року, а, навпаки, зростала — вітрова, сонячна, біоенергетика, вона зростає. Тут не було кризи, в цій галузі. Тому туди йдуть гроші. Тут взагалі немає проблем з інвестиціями.
А ще йшлося про те, що кількість технічних умов для приєднання станцій відновлювальних джерел енергії вже досягла граничних показників 2025 року. Що це означає?
— Я так розумію, що мова йде про те, що у нас є стратегічні документи і міжнародні зобов'язання України, які пов'язані з запланованим зростанням кількості енергогенеруючих потужностей, зокрема, в галузі відновлювальної енергетики. Просто кажучи, ми маємо побудувати таку-то кількість сонячних станцій, таку-то кількість — вітрових на певну потужність. І дозволи на ці всі станції, на цю потужність вже видані. Тобто виходить, що якщо вони не збудують, то порушать міжнародні зобов'язання. Для того щоб виконати міжнародні зобов'язання, керівництво країни вимушене все-таки спонукати власників цих ділянок або їх швидше продавати, або реально шукати інвесторів, а не притримувати як біткоін, зважаючи на те, що вони колись зростуть, може, в ціні.
Читайте также: Модальность недействительности украинской энергетики
Тобто, в принципі, подібна законодавча ініціатива має для самої країни більш позитивний вплив?
— Я думаю, так. Я думаю, що з точки зору загального розвитку країни, з точки зору виконання міжнародних зобов'язань щодо євроінтеграції це крок правильний. Але, звичайно, якісь люди, як завжди, в бізнесі, хтось виграє, хтось програє.
А комусь просто вибачать гроші, які були вкладені в проект, який потім не реалізували?
— Так.
Згідно з планом розвитку альтернативної енергетики в Україні до 2017-2018 року повинні були побудувати 1,7 гігавата потужностей саме альтернативної енергії. Це багато чи мало? Чи виходимо ми на ці показники?
— По-перше, я б, скоріше, казав про відновлювальну, а не альтернативну, відновлювальна — це те, що сонячна, вітрова. Біоенергетика тепер включається у відновлювальну. Вона включається в зелений тариф. Тому що альтернативна — це може включати, наприклад, торфовища, місцеві якісь, буре вугілля, тощо, які не вважаються екологічними видами палива, але при цьому є альтернативними. Що стосується темпів, то відповідно до планів, Україна поки що не виконує ті плани. Але приріст зростання дуже значний. І кожні півроку ці показники змінюються. І я думаю, що якщо збережуться зелені тарифи і реальні виплати за ними, то, я думаю, що ми 2020 року виконаємо цю першу частину плану по енергетичній стратегії. Тобто в мене тут абсолютно оптимістичне бачення. Ми зараз трохи відстаємо, але ми наздоженемо. Це абсолютно точно, тому що є зацікавленість у інвесторів.
К слову, Тимур Чмирук считает, что резкий рост интереса Украины к зеленой энергетике, прежде всего, связан с политической ситуацией ‒ желанием окончательно слезть с энергетической иглы России, а также двигаться в одном русле с европейскими партнерами.
