РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Движение украинским автодорогам затрудняет не только гололед, но и аграрии. В понедельник утром, 18 декабря, они заблокировали три участка, а именно трассы в Умани, в селе Прибужское Хмельницкой области и в городе Корец Ровенской области.
Читайте также: В зоне давления. Воля: выхода нет, США усилит давление на Украину
Таким образом аграрии протестуют против принятой Верховной Радой поправки, которая лишает их бюджетного возмещения НДС при экспорте подсолнечника, сои и рапса. Еще одна причина возмущения сельхозпроизводителей — это замена автоматической системы бюджетной поддержки аграриев, «ручным распределением бюджетной дотации».
Подробнее о требованиях сельхозпроизводителей, а также методах, которыми они планируют достичь их выполнения, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал эксперт в области аграрного бизнеса Денис Марчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки ця акція протесту є масштабною?
— Перекриття доріг тривало не більше години — з восьмої по дев'яту ранку. Тобто люди, які запланували собі подорожі, можуть спокійно рухатися, і перекриття вже немає. Це була першочергова попереджувальна акція аграріїв проти тих ганебних змін, які зазнав держбюджет на 2018 рік, коли без будь-якого погодження, без будь-яких перемовин, аграріїв було позбавлено відшкодування ПДВ при експорті технічних культур — соя, ріпак, соняшник, і таким чином певні олігархічні групи, які сьогодні мають у своїх активах переробні підприємства, зробили собі додаткові надходження для капіталізації своїх підприємств.
А ми порахували, що середні втрати аграріїв, які займаються вирощуванням цих культур, сягнуть порядку 10-12 мільярдів гривень, що є недопустимим в процесі, як ми говоримо зараз, децентралізації. Тому що одним з основних платників податків на місцях, в сільські, селищні ради, є, власне, аграрії. Таким чином, забираючи у аграріїв ціну, вони забирають і у людей на місцях соціальну підтримку, ту, яку здійснювали і виплачували за рахунок податків сільгоспвиробники.
А мова йде про взагалі скасування відшкодування ПДВ чи ускладнення процедури?
— Саме по цих трьох технічних культурах відшкодування ПДВ не буде здійснюватися: це соя, ріпак і соняшник. Було прийнято під час голосування до бюджету зміни до Податкового кодексу, де було проголосовано поправки №180 і №182, які, власне, видозмінюють багаторічну систему, яка існувала.
Але, крім того, що вони обманули український народ, вони ще поставили під сумнів наші міжнародні домовленості. Тому що ми гарантували, коли підписували асоціацію з ЄС, коли підписували СОТ, що ці культури надходять з України. Відповідно, що Європа їх приймає по тих квотах. Враховуючи, що сьогодні ціни не буде, відповідно що велика кількість аграріїв буде просто змушена відмовитися від вирощування цих технічних культур. Таким чином ми ставимо під сумнів навіть свої дипломатичні положення, які ми маємо з нашими європейськими друзями. Тому це ганебне явище, і звичайно, що просто мовчати не доводиться.
Тому сьогодні дійсно зранку розпочалася попередня акція протесту. Завтра в Києві, об 11.00 в Українському домі зберуться знову сільгоспвиробники, для того щоб спільно прийняти рішення подальших наших кроків. Не виключено, що на цьому загальноукраїнському аграрному віче буде прийнято рішення про те, що аграрії продовжать свої акції протесту вже безпосередньо біля ВРУ і Кабміну. Попередньо запланована ця акція протесту на 21 грудня, тобто в четвер.
У Києві буде збиратися віче задля того, аби виробити якусь тактику і зрозуміти, що робити?
— Що робити, ми знаємо. Але потрібно ще сконсолідувати людей, дійсно завтра об 11.00 в Українському домі ми будемо проводити це віче, щоб узгодити всі питання, які є сьогодні у сільгоспвиробників. Ми запрошуємо до діалогу представників ВРУ, наших нардепів, ми запрошуємо також керівників інших центральних органів влади, які готові до діалогу, які готові сьогодні дійсно почути ту проблематику, яка складається в сільському господарстві на 2018 рік.
А попередньо якась реакція влади на перекриття дороги була?
— Поки що з нами ніхто не контактував. Були лише погрози на рівні ОДА, про те що чому ви вдаєтесь до радикальних дій, чому ви не поважаєте і не любите Україну? Але перш за все треба зазначити, що такими діями ми і хочемо привернути увагу чиновників до того, як треба поважати і любити Україну і тих людей, які наповнюють сьогодні державні бюджети, місцеві бюджети.
У зв'язку з цими поправками до закону Україна зірве якісь міжнародні угоди на майбутній рік?
— Власне, ми вже їх зірвали, коли проголосували бюджет. Тому ми запропонували сьогодні альтернативний законопроект №7304, який ми хочемо, щоб сьогодні, коли відбуватиметься погоджувальна рада в ВРУ, його було прийнято на порядок денний, він пройшов обговорення в податковому комітеті, аграрному комітеті, і протягом цього дня сесійного, останнього тижня в цьому році, був винесений на голосування. Власне, там поновлюються всі наші зобов'язання, які ми брали перед європейською спільнотою.
Як цей запропонований законопроект вплине на бюджет країни на 2018 рік? Чи потрібні там будуть якісь глобальні зміни? Чи витримає він такі зміни?
— Зміни ті, які внесли в ніч, вони взагалі не прораховувалися, вони фактично були зманіпульованими групою кількох нардепів, які вивели кошти для конкретних агропідприємств, які на цьому зароблятимуть кошти. Держава від цього нічого не виграє. Виграють великі агрохолдинги, і цьому треба давати відповідь. І ці агрохолдинги, які володіють своїми переробними підприємствами. Тому наш законопроект №7304 вирівнює ситуацію і ті домовленості, які ми мали з нашими європейськими партнерами і аграріями, які, власне, викладали свій розвиток бізнесу, враховуючи ціну, яка може бути на ці види продукції.
На сьогоднішній день це є найболючішою проблемою для аграріїв?
— На жаль, ні, у нас залишаються, звичайно, питання і загальної підтримки аграрного сектору на 2018 рік, тому що коли в 2017 році приймався бюджет, була закладена основа, що протягом п'яти років 1% ВВП буде задаватися на підтримку сільгоспвиробників, була створена система квазіакумуляції ПДВ і таким чином люди, які працюють на певного виду продукції, отримували компенсацію за рахунок держбюджету.
Сьогодні ця квазіакумуляція повністю припиняє діяти по тим голосуванням, які вони отримали, і вони переходять на пряму підтримку. Пряма підтримка вже вбачає в собі певні можливі механізми розподілу коштів вручну. Тобто фактично, від чиновників тепер буде залежати: хто отримує кошти, хто не отримує. Яскравий приклад: чотири мільярди гривень, які мають бути спрямовані на тваринництво.
З них порядку 1,6 мільярдів гривень має йти на будівництво, реконструкцію тваринницьких комплексів. Ми представляємо ті з найбільших асоціацій, які отримують тваринництво. Ми говоримо, що таких коштів сьогодні аграрії не реалізовують. Максимальний оборот коштів, який потребує, це порядку 400 мільйонів гривень. Тоді ми задаємося питанням: з ким ви радилися, в кого ви приймали такі рішення, що виділяти з загального бюджету 1,6 мільярдів? Звичайно, що у нас закрадається думка, що за ці кошти хтось просто добудує свої підприємства і буде і надалі заробляти надприбутки.
Ранее советник министра аграрной политики и продовольствия по вопросам Евроинтеграции Владислава Рутицкая в эфире «ГС» пояснила, почему квоты ЕС на беспошлинный экспорт сельхозпродукции исчерпываются так быстро.
