РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
На следующей пленарной неделе депутаты планируют рассмотреть законопроект о реинтеграции Донбасса. Об этом заявил спикер Верховной Рады Андрей Парубий.
Спикер отметил, что законопроект достаточно объемный, имеет более 700 правок. В связи с этим, на его рассмотрение уйдет не меньше чем полтора дня, считает Парубий.
Перспективы и необходимость принятия закона о реинтеграции Донбасса, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Юрий Грымчак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яка офіційна назва законопроекту про реінтеграцію Донбасу?
— "Про державну політику на окупованій території".
Які його основні пункти?
— По-перше, він не такий великий законопроект, хоча правок накидали багато. Не рахував, скільки, але щось біля 40 правок тільки на зміну назви було подано. Це якраз той варіант, коли — давайте дамо більш поправок, і будемо затягувати час, складалось таке враження, з моєї точки зору. Комітет зібрався, відпрацював повністю всі правки, щось рахували, щось — ні, принципово нічого там особливо не змінили, і він вже готовий до винесення в зал. А тепер це в залі треба буде дивитись. Комітет, де були дуже схожі правки, або стилістично схожі, їх згрупували і розбили на декілька блоків. Всі були розглянуті, проголосовані і внесені. Якщо під час розгляду почнеться, як це досить часто буває, особливо, коли є бажання затягнути час, це починається голосування за кожну правку. Тобто правку прийняли, умовно кажучи, стилістично і прийняли, але така сама правка, але трохи з іншою стилістикою – все одно давайте її голосувати. Це затягує час.
Наскільки це затягування є критичним? Є сенс розглядати його прискіпливо задля того, щоб ми не наробили якихось ляпів?
— Немає там таких ляпів, які можливо було пропустити, але, я думаю, що найголовніший документ країни вже прийнятий, мається на увазі бюджет. Наскільки я дивився, жодних там великих проектів найближчим часом немає. Тому, я думаю, що цей законопроект треба буде розглядати. Питання, як будуть розглядати. Це згідно регламенту, тобто по скороченій процедурі, по звичайній процедурі, будуть ставити всі поправки на голосування чи буде — знято, знято, знято, і можуть і за півдня впоратись.
Читайте также: Констатируем крах режима Порошенко. Эксперты подвели итоги недели
Якщо говорити про затягування, хто може бути зацікавлений в тому, аби закон не було прийнято?
— Чесно кажучи, не бачу, у чому є така зацікавленість. Просто останнім часом на цій саме сесії це досить проявилось яскраво, що почали таким чином навіть там, де немає особливого сенсу, просто це велика політика, ВР не спроможна, ще щось. Хоча, якщо подивитесь, саме ця сесія була дуже проривна для багатьох реформ, які пройшли.
ВР працює нібито постійно, але вони розглядають маленькі питання, і нібито ми не звертаємо увагу на те, що відбувається.
— З вересня — освітня реформа, медична реформа, пенсійна реформа і судова реформа. Це чотири такі базові реформи, які вже відбулась. Чому цей законопроект важливий? Десь тиждень йшло активне обговорення з приводу того, що кількість росіян в місії ОБСЄ дуже висока, хоча вона зменшилась останнім часом, але не кардинально, і якщо ми сьогодні, умовно кажучи, голосуємо законопроект і визнаємо, що на території окремих районів Донецької, Луганської області, це окуповані РФ території, там є країна-агресор Росія, то тоді ми можемо, я так вважаю, більш наші дипломати спираючись на це, в тому числі, виходити на ОБСЄ і казати: слухайте, не може бути спостерігачем країна, яка є агресором. І таких моментів досить багато. Не хотілось би казати, що всі, хто голосують проти, вони інколи виступають, я б сказав, як корисні ідіоти.
Чи є якісь економічні причини для прийняття цього закону?
— Там немає економіки як такої, там є, я б сказав, більш логічне пояснення, структуроване військове командування, так званий оперативний штаб, де йому будуть підкорюватись всі підрозділи, які знаходились в зоні АТО. Це і Нацгвардія, і СБУ, і ЗСУ. Сьогодні у нас АТО проводить так званий антитерористичний центр СБУ, і ми чудово розуміємо, що СБУ має трохи інше завдання і, за великим рахунком, військами все одно командують військові. Але сьогодні це виглядає таким чином, тобто будь-яка подія повинна пройти через штаб і дійти до військових, тобто зайва ланка керувань. Це просто затягування, зайва ланка керування військами, як на мій погляд. Тепер буде один центр, СБУ нікуди не подінеться і свої завдання буде виконувати, як і поліція, як і всі інші. Але тепер буде все це підкорятись військовому керівництву, виходячи із завдань, які стоять. Це перше. Друге – там повністю переводиться сама операція з операції антитерористичної в операцію захисту України з посиланням на Статут ООН, де зазначено, що будь-яка країна має право на захист.
Читайте также: Семь-восемь часов и вся жизнь. Об очередях на КПП в районе АТО
Напомним, политолог Петр Олищук отмечает, что закон о реинтеграции Донбасса вряд ли будет принят в ближайшее время, поскольку это может поставить под вопрос большой обмен заложников ДНР и ЛНР на лиц, выдачу которых они требуют взамен.
