РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Кабмин утвердил Государственную целевую программу восстановления и укрепления мира на Донбассе. Эта программа предусматривает повышение качества жизни населения на Востоке посредством повышения их социальной устойчивости, а также стимулирования экономической активности. При этом в прошлом году Кабмин также принимал Государственную целевую программу восстановления и укрепления мира в восточных регионах Украины.
Чем отличаются принятые документы, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що передбачає ухвалена урядом цільова програма по Донбасу? Які кроки вона передбачає і хто має виконувати ці кроки задля відновлення миру на Сході?
— Передусім, минулого року уряд прийняв рішення і схвалив концепцію цієї державної програми, де були закріплені головні завдання і цілі, але не сам документ. Сам документ свого часу готувався профільним міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, документ обговорювався, приймались пропозиції, тобто був достатньо прозорий процес в цій частині. Що стосується самої програми, то загалом вона орієнтована на українську частину Донбасу, на територію, яка знаходиться під контролем України в Донецькій та Луганській областях, а також сусідні до цих областей території — Запоріжжя, Харківщина, в меншій мірі — Дніпропетровщина. Метою цієї програми є відновлення інфраструктури на цій території, створення умов для розвитку бізнесу на цих територіях, тобто соціально-економічне відновлення регіону, вирішення складних соціальних, екологічних питань, питань житлово-комунального господарства. Для реалізації цієї програми заплановано створити спеціальний цільовий фонд, але тут починається найцікавіше. Фінансування цього спеціального цільового фонду — приблизно в сумі 1,5 мільярда доларів необхідно буде — передбачається залучити за рахунок технічної підтримки наших західних партнерів, і мені здається, що поки що якихось фіналізованих домовленостей в цій частині — немає, і ця програма може залишитись в повітрі, якщо не будуть знайдені гроші.
Саму ситуацію на сході цей документ може покращити?
— Якщо ця програма буде реалізована, вона може покращити соціально-економічну ситуацію на сході України, на українській частині. Тобто будуть відбудовані мости, дороги, об'єкти соціальної інфраструктури. Це, дійсно, важливо, це треба робити, але все ж таки, мені здається, що для цього треба шукати реальні кошти в реальному державному бюджеті України.
Вони там є?
— Ні, поки що на це не заплановано, тим паче, що бюджет прийнято раніше, і вже зміни до нього навряд чи можливі раніше наступної весни, і на жаль, поки що ця програма зависає в повітрі, якщо гроші не дадуть західні партнери.
Які були результати минулорічної програми розбудови Донбасу?
— Мені здається, тут трошки йде нерозуміння. Минулого року була прийнята концепція, тобто основа для цієї програми. Тому вона минулого року не реалізовувалась, навпаки, на базі того документу напрацьовувався нинішній, а вже з наступного року зможемо підбити підсумки реалізації програми.
Були побудовані і модульні будинки, і модульні містечка, дороги, мости. Це — інші програми?
— В рамках державного бюджету є програма діяльності уряду, є закони про засади внутрішньої, зовнішньої політики, про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Це все відбувалось в рамках загальної діяльності уряду і тих фінансувань, які виділялись на ці території. Є окреме розпорядження, до речі, уряду від ще 2014 року про відбудову інфраструктури цих регіонів, але вона також виконувалась в дуже обмеженому обсязі через невистачання грошей.
Якщо програма може бути реалізована переважно за кошти іноземних партнерів, яким потім будуть використані ці гроші? Їх спочатку спрямують до бюджету?
— Створюється спеціалізований фонд, цільовий фонд, який розробляє свої внутрішні програми, наприклад, відбудова шкіл і лікарень, відбудова мостів, і реалізовує ці програми. Тому, я думаю, ці гроші будуть надходити до бюджету, але, мабуть, будуть знаходитись на рахунках спеціального цільового фонду. Мені здається, створення цього цільового фонду може бути як позитивом, так і негативом, тому що у нас є відповідне профільне міністерство, яке б мало опікуватись цими проблемами. Головне питання, чи ми знайдемо сьогодні ці гроші, чи ці гроші будуть використані на сьогодні ефективно, а, на жаль, на це питання відповіді в цій програмі нема.
Читайте также: Нужна ли помощь ООН Донбассу?
Ця програма може бути реалізована без розгляду в парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу?
— Так, за великим рахунком, вони навіть мало пов'язані. Якщо прочитати преамбулу цієї програми, то навіть з політичної точки зору вона суттєво відрізняється по риториці від того законодавчого акту, який готується до другого читання в парламенті.
Стосовно цього акту які ваші прогнози? Хто зацікавлений в українському політикумі в прийнятті законопроекту про реінтеграцію Донбасу?
— Я думаю, що питання насправді — не вирішено, не зважаючи на бравурні заяви нардепи, адже є кілька конфліктних місць, вузьких місць, які можуть посунути політичну кризу в Україні. Передусім це питання розірвання дипломатичних зв'язків з Росією, і навіть не зважаючи на те, що комітет не прийме відповідне рішення стосовно такої поправки, вона може з'явитись з голосу в парламенті, і, відповідно, виникне складна ситуація. Якщо голосувати за цю поправку — це означає погіршувати своє становище в рамках Нормандських угод, дипломатичного діалогу, і це не підтримують наші західні партнери, а якщо не голосувати — це значить бути звинуваченим в співпраці з Кремлем і бути непатріотом.
К слову, что касается закона о реинтеграции Донбасса, то политолог Петр Олищук в эфире «ГС» отметил, что он вряд ли будет принят в ближайшее время, поскольку это может поставить под вопрос большой обмен заложников ДНР и ЛНР на людей, выдачу которых они требуют взамен.
