РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Главы Генпрокуратуры и СБУ Юрий Луценко и Василий Грицак пытались объяснить нардепам суть отношений с коллегами из НАБУ. Руководители уверяли, что заинтересованы в плодотворном сотрудничестве и поиске коррупционеров.
Глава ГПУ Юрий Луценко анонсировал уголовную ответственность руководителя НАБУ Артема Сытника при условии, если будет доказано, что бюро использует контрабандную аппаратуру. Генпрокурор также подчеркнул, что всех сотрудников НАБУ следовало набирать на открытых конкурсах. Главы САП и НАБУ Назар Холодницкий и Артем Сытник пока никак не отреагировали на эти заявления, поскольку находятся в командировке в США.
Вместе с тем конфликт между НАБУ и ГПУ горячо обсуждается в Вашингтоне. В частности, в Госдепартаменте США обеспокоены ситуацией с бюро и сомневаются в заинтересованности украинской власти побороть коррупцию. Сегодня с похожим месседжем выступило и министерство иностранных дел Великобритании. В ведомстве конфликт ГПУ с НАБУ назвали угрозой для будущего независимых расследований. В Евросоюзе тоже обеспокоены противостоянием между ГПУ и НАБУ.
Как украинской власти реагировать на такую резкую критику со стороны западных партнеров, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политолог Олег Саакян.
(текст публикуется на языке оригинала)
ЄС, США, Великобританія різко засудили конфлікт між НАБУ та ГПУ. Ця реакція була очевидною чи несподіваною?
— Багато в чому очікувана така реакція, але сам тон. Не дивлячись на всю дипломатичність цих заяв, у них відчувається безпрецедентний рівень обурення. Такий безпрецедентний рівень заяв від західних партнерів і консолідовану позицію від ЄС, Великобританії і США було навіть складно передбачити. Така жорстка позиція багато в чому пов’язана із вчорашньою ситуацією з Саакашвілі і фактично розвитком цих двох ситуацій на тлі одна одної.
Як реагувати українській владі?
— Українська влада вже відреагувала таким чином, щоб тільки заглибити весь цей конфлікт. Із заяв Луценка ми бачимо, що ніхто визнавати свої помилки не збирається, навпаки, ідуть ва-банк. По ситуації з Саакашвілі знову ж таки піднімають ставки. Відповідно, позиція наших західних партнерів буде залишатись такою ж жорсткою.
Читайте также: Взрыв (не)минуем. Чем закончится война власти с НАБУ?
Яка має бути реакція Україні? Хто має висловлювати офіційну позицію і в якому тоні?
— Дуже складне питання ви ставите. Заяви наших західних партнерів тягнуть вже на втручання у внутрішню українську політику, з одного боку. Але з іншого боку, ми взяли на себе зобов’язання по реформуванню держави, по боротьбі з корупцією. Ми їх взяли офіційно, погоджуючись на транші МВФ, на європейську підтримку. Беручи на себе зобов’язання у рамках цієї співпраці, безумовно, ми маємо їх виконувати, і тому таке втручання частково є виправданим. Влада стоїть перед дилемою: або реагувати виключно суб’єктно, виходячи з абстрактних норм міжнародного права і міжнародної дипломатичної традиції, або все ж таки зважати на контекст. Ще один момент, який фактично багато в чому буде формувати позицію влади – це підтримка в суспільстві. Ми розуміємо, що зараз суспільство зовсім не схвалює те, що відбуваються. Ми це бачимо по інформаційному простору, по рівню довіри за останні роки до влади. Отже, можемо приблизно спрогнозувати, що реакція суспільства буде явно несхвальна. Відповідно, жорстка відповідь української влади західним партнерам не матиме підтримки суспільства. Навпаки, це буде сприйматись, як додатковий подразник, бо, на жаль, до західних партнерів у суспільстві подекуди набагато більша довіра, ніж до нашої влади.
Європейські інституції стають на сторону НАБУ. Луценко ж каже, що Ситник дискредитує правоохоронні органи України, а той заявляє, що всі спецслужби об’єднуються проти бюро.
— З обох боків кривлять душею і намагаються зберігати хорошу міну при поганій грі. Світ знає багато прецедентів таких, коли спецслужби об’єднувались проти нових структур. Наприклад, в Аргентині, у Румунії у перші роки діяльності антикорупційного бюро була дискредитація. Це практика, з якою стикались. Однак, щоб так зухвало в обличчя, щоб, дискредитовуючи, підставляли, складно собі уявити. Взяти заяву Луценка з приводу того, що всі співробітники НАБУ мають проходити публічну комісію і публічно винайматись на роботу на конкурсній основі. Я собі погано уявляю, яким чином можна оперативників, які мають працювати під прикриттям, наймати публічно. Давайте тоді контррозвідку будемо наймати по конкурсу публічному і зовнішню розвідку. Буде доволі цікава ситуація. Тобто дуже багато речей, які в банальну логіку не вкладаються для будь-якої людини.
Але ж Луценко каже, що так диктує закон.
— Тоді можна звернутися до пана Луценка, до його призначення на посаду генпрокурора. Яким чином, коли у нас законопроекти лежать роками у ВР і не приймаються, різко було прийнято закон і опубліковано в той же день у газеті ВР. НАБУ, можливо, щось порушило. Я не правник. Але якщо звинувачення у бік НАБУ будуть підтверджені, наприклад, щодо використання контрабандної техніки, порушення процедури, то бюро має понести відповідальність. Однак слід зауважити, що судді ще нереформовані, звинувачення висувають старі структури, через недовіру до яких були створені такі нові структури. Загалом ситуація абсурдна.
Читайте также: Власть теряет власть. Эксперты подвели итоги недели
Напомним, эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров считает, что Сытник не тянет на роль реального главы правоохранительного органа.
Политический эксперт общественной организации "Слово и Дело" Валентин Гладких высказал мнение, что в Раде будет кулуарный "договорняк" по конфликту ГПУ с НАБУ.
