наверх
24.09.202107:06
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Коваль: Венгрия переходит с Украиной на язык ультиматумов

Закон об образовании: как поссориться с соседом? (429)

(обновлено: )150014
По словам эксперта-международника, стремление Венгрии к обострению конфликта с Украиной обусловлено приближающимися в стране выборами.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Венгрия поставила Украине ультиматум — она пригрозила НАТО. В частности, глава МИДа Венгрии Петер Сийярто заявил, что без отмены нового закона об образовании Украина не сможет сотрудничать с НАТО. Такое заявление он сделал в Брюсселе на встрече глав министерств иностранных дел стран НАТО. По словам венгерского министра, Украина, приняв новый закон об образовании, нарушила обязательства не только перед ЕС, но и перед НАТО, поэтому должна отозвать его. В противном случае Венгрия не будет поддерживать европейские и евроатлантические устремления Украины, как делала до того.

Эксперт-международник, эксперт Совета внешней политики "Украинская призма" Надежда Коваль

Тем временем, по данным венгерских СМИ, несогласие с политикой Венгрии относительно Украины выразили 11 стран НАТО. По мнению этих государств, конфликт между Венгрией и Украиной не должен выноситься в плоскость НАТО.

Читайте также: Конфликт с Венгрией дорого обойдется Украине — Осмоловская

Новый виток обострения конфликта в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала эксперт-международник, эксперт Совета внешней политики "Украинская призма" Надежда Коваль.

(текст публикуется на языке оригинала)

Наскільки доцільні такі ультиматуми зі сторони Угорщини щодо НАТО? Чи варто Україні їх сприймати як реальну загрозу для подальшого євроатлантичного шляху?

— Я думаю, в першу чергу їх варто сприймати як ознаку того, що наразі Угорщина до компромісу не готова, тому що якщо подивитись загалом на ситуацію навколо закону про освіту, яка стосується не тільки угорської меншини, а і інших меншин, є абсолютно нормальні механізми вирішення цього питання, і доволі непоганий варіант був знайдений в стосунках з Польщею, тобто без зайвого розголосу, без ультиматумів було досягнуто певних домовленостей на рівні міністрів освіти і фактично в українсько-польских стосунках питання освіти польської меншини зійшло з порядку денного. Те, що Петер Сійарто, міністр закордонних справ Угорщини, не пом'якшує свою риторику, а продовжує говорити мовою ультиматумів, показує не стільки те, чи можливий, чи неможливий компроміс, скільки небажання Угорщини йти на будь-яких компроміси, відповідно, загострення позицій.

Небажання йти на компроміси з боку Угорщини чим продиктовано?

— Стандартна відповідь на це питання — виборами, які відбудуться вже навесні 2018 року, і для того, щоб партія "Фідес" Віктора Орбана мала можливість сформувати однопартійний уряд, вона повинна мати максимальну підтримку. Вона і так її має на рівні понад 40%, тобто популярність партії Орбана — дуже висока, але ніколи не завадить відкусити ще кілька шматків від виборців більш правої орієнтації, які, можливо, в іншій ситуації проголосували б за більш радикальні партії, і тому це важливо для електоральної кампанії, але, з іншого боку, це важливо навіть поза електоральним циклом, тому що питання закордонних угорців — важливі у внутрішній політиці Угорщини, ніж, наприклад, в політиці тієї ж Польщі чи Румунії, а в уряді є спеціальний міністр щодо справ закордонних угорців, і тому ці питання завжди більш болючі і викликають більше контраверсії і мають більшу навіть роль у внутрішньополітичному світі Угорщини.

Альтернативні політичні сили цього питання торкаються?

— На міжнародний рівень це не виходить, скажімо так. Ми чуємо тільки пана Сіярто і очільників уряду з цього питання.

Наскільки можна розраховувати на незадоволеність інших членів НАТО тим, що в Україні існує такий закон і що на нього реагує глава МЗС Угорщини?

— Звісно, що такий ультиматум він є не дуже доцільний, особливо судячи з того, що інші країни-члени НАТО, які мають подібні застереження щодо закону про освіту, все-таки шукають можливості для якогось компромісу, а Угорщина ставить себе в доволі конфронтаційну позицію, тобто не тільки Сіярто висловлювався у конфронтаційній манері, а вже і Віктор Орбан натякнув на те, що проблеми України в стосунках з Угорщиною — попри те, що ми залишаємось дружніми країнами — наростають і треба їх вирішувати. Такі ультиматуми, які ставлять під загрозу міжнародну співпрацю, звісно, нікого не тішать, але як ми чудово бачимо, останні кілька років Угорщині не звикати до такої екстравагантної позиції на зовнішньополітичній арені, коли її позиція суперечить чи більшості країн-членів ЄС, чи, в даному випадку, країн-членів НАТО.

Є країни, які підтримують ці заяви?

— Публічно, відкрито я поки що не бачила, щоб повністю підтримували заяви Віктора Орбана з цього питання. Звісно, висловлювала, наприклад, Румунія своє розчарування цим законопроектом про освіту, але до заяв такого рівня не доходило.

Яким чином дипломати мають відреагувати?

— Можливо, наразі нам потрібно спочатку дочекатись рішення Венеціанської комісії, яка зараз, власне, і оцінює закон про освіту, наскільки він відповідає європейським стандартам, зокрема, стандартам захисту прав меншин, наскільки не відповідає, і вже виходячи з цього можна будувати свою подальшу політику, можна буде опиратися на висновки Венеційської комісії, причому очільник української держави, зокрема, міністр закордонних справ говорив про те, що ми врахуємо висновки Венеційської комісії обов'язково і далі можна буде говорити. Чи врахує ці висновки угорська сторона — це питання, тому що були натяки, що думка Венеційської комісії для них не настільки важлива, для них важливим є захист закордонних угорців, який не вичерпується питанням мови, освіти, є ще питання подвійного громадянства, церковної власності в Україні, якої угорці були позбавлені під час радянської окупації і подібні речі. Однак рішення Венеційської комісії може стати наступною відправною точкою.

Чи не буде це загрозою для самої Угорщини?

— Це буде залежати від того, наскільки далеко таке блокування зайде. Поки що такого загострення Угорщини з НАТО, як є в Угорщини з ЄС, не спостерігається. А як воно буде розвиватись далі, буде видно від того, наскільки довго вистачить угорській стороні такої непримиренності.

К слову, дипломат, эксперт фонда "Майдан иностранных дел" Александр Хара в эфире "ГС" высказал мнение, что недопонимание из-за украинской образовательной реформы не повлияет на положение Украины в ЕС, поскольку оно и так плачевно.

Самое читаемое
    Темы дня