РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Генеральный прокурор Юрий Луценко надеется, что до конца текущего года в Украине перестанут вещать и выходить некоторые СМИ. Об этом он заявил во вторник на брифинге. Генпрокурор уточнил, что прокуратура движется в направлении спецконфискации медиахолдинга Сергея Курченко.
По словам Луценко, сейчас в интересах следствия он не может разглашать информацию о том, когда вступит в силу соответствующее решение. Однако председатель ГПУ надеется, что "до Нового года украинцы будут лишены несчастья слушать определенные "ватные" СМИ и читать определенные пророссийские "ватные" издания".
Уполномочена ли ГПУ влиять на редакционную политику СМИ и каким образом будут определиться "ватные" СМИ, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал юрист института массовой информации Роман Головенко.
"Ватные" издания, конечно, не юридический термин. Я думаю, имелась в виду их редакционная политика, которая является пророссийской или в пользу пророссийских политических сил. Однако ГПУ не уполномочена следить за редакционной политикой. У нас есть только один орган — Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания, при этом его влияние на интернет не распространяется. Скорее всего, господин Луценко имел в виду, что в результате перекрытия финансирования определенные СМИ перестанут выходить. Перед этим он говорил о конфискации, он назвал различные виды СМИ, радио, печатные или интернет- издания. Очевидно, имелось в виду, что они прекратят существовать в результате перекрытия финансирования, однако практика показывает, что это не всегда срабатывает. Мы помним историю с газетой "Вести", когда при обыске очень большие суммы наличности были найдены, но газета продолжает выходить.
Собственно, я не думаю, что глава ГПУ имел в виду какое-то наказание для таких СМИ. Полагаю, не будет какого-то прямого влияния на СМИ. Луценко, очевидно, надеется, что просто не будет денег на финансирование определенных СМИ и они прекратят выходить. По сути, если против владельца СМИ расследуется определенное дело, конфискуются его активы, соответственно, у него не будет денег, чтобы финансировать СМИ", — считает юрист.
При этом председатель Национального союза журналистов Украины Сергей Томиленко считает, что с каждым годом политики и чиновники позволяют себе все больше посягать на права журналистов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як можна розцінювати заяву генпрокурора про "ватні" ЗМІ?
— Я розцінюю, що це небезпечна заява для відповідального генпрокурора чи високопосадовця. Вона небезпечна в тому розумінні, що все ж від генпрокурора ми очікуємо справедливості, і загалом від відомства ми чекаємо, що буде формулювання з юридичними критеріями. Такі категорії і образи щодо окремих редакцій, окремих журналістів лише культивують атмосферу напруги в Україні. Ми її теж відчуваємо, коли дуже багато політиків, їх прихильників, накидаються на журналістів. Часто ми бачимо, що не лише на тих журналістів і ті медіа, редакційна політика яких певною мірою недостатньо підтримує Україну чи симпатизує РФ. Ця риторика використовується і по відношенню до ЗМІ, які є критичними до влади, які публікують об’єктивні журналістські розслідування.
Читайте также: Соцсети о NewsOne: это атака на свободу слова или рекламная кампания?
Чи треба якимсь ЗМІ почати переживати після слів Луценка? Чи тиску на свободу слова не буде?
— З кожним роком політики і посадовці собі дозволяють все більше і більше зазіхати на права журналістів, вони дозволяють собі виходити за межі своїх повноважень, вони вимагають собі збільшення якихось повноважень щодо регулювання під декларованими, дійсно, гарними гаслами патріотизму, захисту інформаційного простору. Але давайте знову будемо відвертими: інформаційний простір як ніколи потребував захисту і, дійсно, він рвався на шматки, і країна рвалася на шматки у 2014 році. Зараз більшою мірою йде спекуляція на темі захисту України. Ми закликаємо журналістів України, наших міжнародних партнерів — ми фактично на постійному контакті з міжнародною федерацією журналістів, європейською федерацією журналістів, офісом представника ОБСЄ з питань свободи медіа — поважати права журналістів, розуміти їх місію.
На вашу думку, що у праві зробити генпрокурор, якщо його не влаштовує редакційна політика певного ЗМІ?
— У першу чергу, редакційна політика медіа є предметом обговорення. Якщо генпрокурор або інша відповідальна людина вбачає певні критичні ознаки і має якісь зауваження до редакційної політики медіа, то він має ініціювати суспільну дискусію. Тобто, він повинен приходити на якісь круглі столи, мають бути проведені певні експертизи, тобто має бути фахова розмова щодо професійних стандартів і щодо недотримання журналістами цих стандартів. А в нас виходить, що замість розмови про редакційну політику, замість взагалі розмови про журналістів одразу починається, що необхідно блокувати діяльність чи телеканалу, чи медіа. Якісь "ватні"-"переватні" ЗМІ треба закрити. Це все небезпечний прецедент. Чи є у нас довіра до чиновників, до посадовців, що вони з повноваженнями у сфері регулювання не будуть зловживати? Якщо ми бачимо, що кожного дня відбуваються корупційні скандали. У нас предмет військового бюджету теж є темою розкрадання і спекулювання на війні. Чому ми вважаємо, що широкі повноваження щодо регулювання діяльності медіа не будуть теж використані для того, щоб у підсумку відібрати у власника, у засновника якийсь медіа-бізнес. А потім там не намалюється інший, лише з інакшою спрямованістю власник.
Напомним, Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания хочет увеличить свои полномочия, чтобы не оставлять "безнаказанными" сепаратистские заявления в украинских СМИ.
Глава института публичной политики и консалтинга "Инполит" Сергей Быков считает, что блокирование NewsOne доказало — Украина больше не правовое государство.
