РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент Петр Порошенко заявил, что минимальная зарплата в 2018 году должна быть 4100 гривен. Впрочем, соответствующее решение должно принять правительство после анализа выполнения бюджета за 2017 год.
Как уточнил президент, стоимость рабочей силы начала расти. В связи с этим и уровень заработных плат необходимо приближать к европейскому. При этом вице-премьер-министр Павел Розенко убежден, что правительству удастся в 2018 году достичь минимальной зарплаты в 4100 гривен "неинфляционным способом".
К слову, с 1 января 2017 года минимальная заработная плата составляет 3200 гривен.
Какое экономическое влияние окажет очередное повышение минимальной заработной платы, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал президент инвестиционной группы «Универ», координатор гражданской платформы "Новая страна" Тарас Козак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Павло Розенко каже, що підвищити мінімальну зарплату можливо у неінфляційний спосіб. Це як?
— Дуже цікаво, що саме він мав на увазі. Тому що підняття мінімальної зарплати означає, що в першу чергу буде додана зарплата для тих людей, хто отримує менше ніж 4100 гривень, але більше ніж 3200 гривень, чи 3700 гривень, як очікувалося. Тобто це найбідніші верстви населення, які не накопичують кошти, а одразу відправляють все на споживання. Немає у них можливості накопичувати ці кошти. Чим більше коштів направляється на споживання, тим відповідно більше попит на товари. І якщо цей попит не забезпечений достатньою кількістю товарів, а ми бачимо, що такого зараз немає, у нас економіка все-таки маленька, і підняття зарплати через регуляцію держави, а не через збільшення продуктивності праці, завжди впливає на інфляцію, тобто на індекс споживчих цін. І тому казати, що нам таке вдасться… дай Бог, щоб так і було, але поки що такого не вдавалося. Навіть те підвищення, яке ми бачили рік тому, ми пам'ятаємо, що ще рік тому мінімальна зарплата в Україні була 1600 гривень. Вона зростає дуже швидко: 1600, буквально з 1 січня — вже 3200, з наступного планувалося — 3700, і ось президент сказав вже про 4100 гривень. Більше того, політичні сили у ВРУ на цьому не зупиняються. Ми чули неодноразово вже цифру 5000 гривень, думаю, що не за горами вже будуть говорити і 7000, і 9000, і 10 000. Межу популізму важко зупинити.
От ми збільшуємо до 4100 гривень. Що далі відбувається?
— Пам'ятаєте, три дні тому, в п'ятницю, президент на зустрічі з бізнесом, відповідаючи на запитання: які проблеми має бізнес, і хтось з бізнесменів пожалівся, що, мовляв, робоча сила втікає за кордон. На що президент відповів: вам я можу порадити, але вам порада може не сподобатися — піднімайте зарплату. Це дуже правильний посил був, те, що конкурентними способами бізнес піднімав зарплату, для того щоб залишати робочих тут. Але коли держава намагається регулювати, тобто посилювати регуляційний тиск, то це значить, що ми матимемо більшу інфляцію. Наскільки більшу, поки складно сказати, тому що нема розрахунків. Як і минулого року, коли запроваджували зростання мінімальної зарплати, ніхто цього не рахував. Я сумніваюсь, що цього разу порахували. І якщо минулого разу трохи обійшлося, тобто інфляція не сильно зросла через це, то як буде цього разу — складно сказати. Без розрахунків ніякий економіст вам не скаже, наскільки зросте інфляція через таке підвищення.
Ви бачите поліпшення інвестиційного клімату та збільшення надходжень до бюджету, як каже президент?
— Поліпшення я не спостерігаю, тому що в рейтингу Doing busіness ми піднялися, здається, на три щаблини, це не суттєво і ми бачимо, що приток прямих іноземних інвестицій в Україну не зростає, навіть місцями падає, місцями трошки не міняється, але суттєвого поліпшення немає. Що стосується надходжень до бюджету, справді, тут покращення є. Значно більше надійшло коштів до бюджету, податків та інших внесків, ніж це очікувалося, у нас профіцит держбюджету понад 30 мільярдів гривень, тобто ми заробляємо більше, ніж споживаємо, ніж витрачаємо, тому тут певний об'єктивізм в цих словах є.
Тобто це всередині країни, ми почали більше заробляти, виходить, самі?
— Це сума всіх мит, податків, внесків, акцизів і т.д. Це і зсередини, і ззовні. Наприклад, ззовні весь імпорт, який приходить в Україну, він оподатковується ПДВ, 20%, і чим більше імпорту, тим більше надходжень до бюджету. Сказати, що це якось позитивно для країни, я не можу. Але в бюджеті стає коштів більше від імпорту.
Не заробляти стали більше, а надходження в бюджет стали більше, тобто частка, яку бюджет забирає з економіки, стає все більшою і більшою, і в абсолютному розмірі, і в зв’язку з інфляцією це теж зростає. Світова економіка щороку зростає десь на 3,5%, ми зростаємо приблизно на 2%, тобто ми відстаємо від світової економіки, щорік ми бідніше і бідніше відносно кожного громадянина.
Коли ми піднімемо мінімальну зарплату, то ми також маємо підняти ще певні норми податкові? Що ще підіймається, до речі?
— Знаєте, від мінімальної зарплати залежить дуже багато чинників в бюджеті. Тому що на сьогодні ЄСВ розраховується від мінімальної зарплати, навіть якщо людина працює на півставки від мінімальної зарплати, все одно йде розрахунок від повної мінімальної зарплати. Але з іншого боку, держава теж повинна буде підняти зарплату дуже багатьом своїм працівникам. Як держчиновникам, так і працівникам у державній сфері. І такі неочікувані речі, як підняття ще, і ще, і ще, буде вимагати від держави підвищувати ці низькі зарплати у своїх працівників, які працюють на державу чи в державних компаніях. Тому це складний вплив, надзвичайно складний вплив на економіку, на бюджет, на державні компанії, і це все треба рахувати.
А що стосується бізнесу? Не вийде так, що почнуть звільняти людей, або почнуть переводити на неповний робочий день, або ще більше активізується практика видачі зарплати в конвертах?
— Я думаю, що буде наслідком певна детінізація, тому що, хто отримує зарплату, наприклад, частково «білу», частково в конвертах, вони «білу» частину змушені будуть підняти до цієї величини — 4100 гривень, якщо буде ухвалено таке рішення. Відповідно, ще більша частина зарплати стане «білою». Для тих, хто не здатен платити таку зарплату, які справді ледь-ледь можуть платити 3200 гривень на сьогодні, цілком можливо, що це призведе до скорочення певної частини робочих місць. Але на мій погляд, таких не так багато. Тому люди, які будуть скорочені, вони знайдуть собі досить швидко роботу, якщо це кваліфіковані працівники, тому що ми ж бачимо, що сьогодні в Україні дефіцит робочої сили справді набирає вже обертів, і компанії шукають робітників, в той час як самі робітники шукають кращої долі десь за кордоном.
Підвищення мінімалки до 4100 гривень говорить, що у нас поліпшився ріст економіки чи прогнозування економіки?
— Зростання економіки у нас не покращилось, навіть воно стало менше, ніж очікувалось на початку року. Нагадаю, що з початку 2017 року ми очікували зростання в 2017 році на 3%, зараз це виглядає як два з копійками, 2,1-2,2%, можливо. Тому зростання економіки менше. Продуктивність праці також не зростає. Тому реальних підстав економічних для зростання зарплатні немає. Є інші підстави – це вибори незабаром, це бажання сподобатись і таке інше. І детінізація – це з таких, позитивних речей, яка в той же час, ще раз повторюсь, надмірне регулювання погіршує інвестиційний клімат.
За Конституцією президент відповідає, зокрема, за безпеку і за зовнішню політику. Чому президент говорить про зростання мінімальної зарплати?
— З одного боку, те, що вибори, а, з іншого боку, зростання мінімальної зарплатні повинно бути затверджене ВР. А ми знаємо, що найбільша фракція у ВР – це іменний блок нашого президента. Тому його позиція впливає і на такі речі.
К слову, экономический эксперт Борис Кушнирук отмечает, что возможное повышение минимальной зарплаты до 4100 гривен, о котором заявил Петр Порошенко, приведет к дальнейшему уходу малого бизнеса в "тень".
