РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Верховной Раде начинается новая пленарная неделя. Согласно предварительной повестке дня, понедельник парламентарии должны начать с пакета президентских законопроектов. В частности, они могут продлить до 1 августа 2018-го соглашение с Нидерландами о защите расследования сбитого над Донбассом голландского Boeing рейса MH17. Во вторник планируется расширить полномочия НАПК. Кроме того, нардепы хотят увеличить наказание за нарушение ПДД. Один из самых суровых пунктов касается езды без прав. На сегодня это — штраф в 510 гривен, а в будущем он может составить более 10 тысяч гривен.
В среду ВР также может изменить правила выезда несовершеннолетних детей за границу, а в четверг парламентарии займутся обязательным страхованием для перевозчиков.
Читайте также: На Донбассе снова "взрывоопасная" ситуация — спецкор
Рассмотрят ли на этой неделе законопроект о реинтеграции Донбасса, которого пока нет в планах парламентариев, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, директор института социально-политического проектирования "Диалог" Андрей Миселюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
На погоджувальній раді порядок денний може змінитися. Що буде головним, що можуть додати, а що взагалі приберуть?
— Звичайно, за результатами погоджувальної ради порядок денний може бути скоригований. Проте, той самий резонансний закон про Донбас, він навряд чи буде доданий, тому що між фракціями поки що немає згоди щодо ключових голосувань в цьому проекті. Тому, дуже маловірогідно. Можливо, там будуть якісь точкові зміни.
Тобто питання навіть не дискусійне, а непідготовлене?
— Ні, питання в процесі узгодження знаходиться. Ви пам'ятаєте, наскільки це складний законопроект, наскільки він довго готувався. І це така спроба запхнути в один мега-законодавчий акт дуже багато питань, що стосуються окупованих територій. І звичайно, тут складно думати, що відразу вдасться знайти спільну мову. Тому це процес — довгий, і бачимо, що до спільного знаменника ще не дійшли.
Цього року нам не варто чекати на рішення в цьому питанні?
— Так, я думаю, що навряд чи. Бо ми пам'ятаємо, що спочатку були такі шапкозакидницькі обіцянки, що вже на початку осені він буде проголосований, потім перенесли на кінець осені, зараз вже бачимо в грудні. Я думаю, що навряд чи буде в цьому році проголосований, оскільки все ж таки дуже багато роботи ще залишається, а часу у депутатів — небагато.
Чи є шанси проголосувати за державний бюджет в цьому році? Адже у четвер державний кошторис можуть розглянути вже у другому читанні, тобто остаточно.
— Пам'ятаємо, як минулого року і прем'єр, і представники правлячої коаліції як такий позитивний факт надавали те, що дуже вчасно вдалося проголосувати за законопроект про бюджет. І в цьому році обіцяли зробити те ж саме. Поки що шанси залишаються, оскільки все ж таки незважаючи на те, що він — більш довгостроковий, тобто там йдеться вже не про один, а про три роки, і поки що вони термінів дотримуються. Вже ситуація набагато краща, ніж з законом про окуповані території.
Які спірні моменти є в законі про держбюджет?
— Звичайно, це стосується і дефіциту бюджету, хоча як запевняє МВФ, що він буде суворо дивитися, щоб був саме в розмірах, які визначені… ще деякі макропоказники, які залишаються поки що в процесі узгодження. А таких суттєвих протиріч — немає. Там йде таке тонке налаштування вже, тут ситуація, кажу знову, більш оптимістична.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зробив акцент на тому, що дохідна частина бюджету базується на економічному зростанні. Вона формується не за рахунок податкового тиску, а за рахунок розвитку економіки. Про що йдеться?
— Так, в принципі, йдеться про те, що ситуація в економіці — стабільна і закладений ріст, хоча і маленький. Проте, в саме конкретних макропоказниках, наприклад, це співвідношення між загальним бюджетом і загальним фондом, і соціальним. Тобто в цьому році він — 1 до 1.4, а там планується 1 до 1.9. Тобто це показник того, що більша частина статей бюджету є захищеними, і там непотрібно буде залазити до спеціального фонду і звідти кошти брати. Уряд виходить з того, що ніяких економічних пертурбацій не передбачено, і є підстави цей ріст, який є, вже витримати і продовжити процес щодо бюджетної децентралізації, тощо. Тобто ці процеси, які запущені, щоб вони і надалі йшли.
Свою роботу в четвер парламентарії можуть почати з обов'язкового страхування для перевізників, а також розглянуть посилення штрафів на дорогах. Чи на часі ці питання?
— На часі, оскільки як ми пам'ятаємо, буквально три тижні тому відбулася перевірка перевізників в Києві, і там виявилося, що біля 70% — у них є проблеми з дозволами на перевезення. І звичайно, якщо там нема законодавчого такого чіткого врегулювання, то будь-яке виникнення позаштатних ситуацій, пасажири, які там перевозяться, вони не будуть захищені так, як потрібно. Тобто якщо вже в столиці така ситуація, то її можна досить впевнено екстраполювати на інші міста також, і думаю, що там теж ситуація щонайменше не краща. Тому, звичайно, цей законопроект є таким, що на часі.
Законопроект напряму не змінить ситуацію для кінцевого споживача? Бо зазвичай всі додаткові витрати перевізники покладають на пасажирів.
— Якщо ця буде норма закладена, звичайно, не варто сподіватися, що перевізник буде сам всі витрати оплачувати. Це все буде на кінцевому споживачеві. Проте, якщо люди все ж таки хочуть, щоб дотримувалися європейські норми, в тому числі щодо їх безпеки, то я думаю, що якщо буде якийсь контроль над цільовим використанням цих коштів, що вони не підуть в кишені до чиновників, які пов'язані з цими перевезеннями, тоді люди будуть згодні платити трохи більше, якщо вони будуть знати, що точно застраховані від різного роду негараздів.
Между тем, директор центра общественно-информационных технологий "Форум" Валерий Дымов в эфире "ГС" обратил внимание, что правительство Владимира Гройсмана всегда найдет аргументы, чтобы заслужить благосклонность депутатов в обмен на голоса за бюджет.
А политолог Константин Батозский считает, что главная цель закона по реинтеграции Донбасса — в продолжении дипломатического давления на Россию. Он также считает, что судьба закона о Донбассе зависит от переговоров США с РФ.
