РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент Петр Порошенко сообщил, что в Украине проведут референдум по вступлению в НАТО. При этом глава государства не назвал точную дату проведения референдума, но отметил, что это "состоится в обозримом будущем". Президент убежден, что результаты такого референдума будут положительными.
Читайте также: Украина-НАТО: приглашение к приглашению
Он также добавил, что планируется проведение референдума и по получению Украиной членства в Евросоюзе.
Каковы последствия проведения таких референдумов и их необходимость для Украины в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политолог, директор института социально-политического проектирования "Диалог" Андрей Миселюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
На вашу думку, які мотиви такої заяви Петра Порошенка?
— Наступний календарний рік буде передвиборчим, президент Порошенко вже розпочав роботу з переобрання на другий термін. Саме його послання у парламенті, коли він виступав з такими пропозиціями щодо наступних дій на європейському напрямку, стало фактично таким першим оголошенням передвиборчої кампанії. Це новий такий, скажімо, піар-привід, щоб сказати, що при ньому був підписаний безвіз і відбулося зближення з Європою. Фактично цей референдум, який відбудеться, матиме велику політичну вагу. Але він за змістом може бути тільки консультативним, тому що Україну не запрошують ані в ЄС, ані в НАТО. У принципі, можна казати, що безпосередніх юридичних наслідків у нього не буде.
Тобто, навіть якщо більшість українців на референдумі гіпотетично проголосують за вступ України до НАТО і ЄС, нам можуть сказати "ви неготові".
— Пункт перший: нас не запрошують ані до ЄС, ані до НАТО. Пункт другий. Характер цього референдуму може бути тільки консультативний, тому що у нас немає такого прямого, виписаного в законах механізму, щоб ми проголосували на референдумі, а після того подали заявку на вступ, наприклад, до НАТО чи до ЄС. Проте використовувати дані цього референдуму саме у політичній боротьбі, у політичній кампанії цілком можливо і саме задля цього він робиться.
Українці вправі сказати, що референдум нам не потрібен?
— Якщо президент його проголосить, там будуть створені ініціативні групи, які наберуть необхідну кількість підписів. Не можна казати, що він не потрібний. Немає нічого поганого в тому, щоб провести таке собі дуже велике соціологічне опитування. Якщо референдум пройде, і більшість населення України буде за вступ до ЄС, підтримає вступ до НАТО, все одно після того ніяких дій таких безпосередніх не буде. Однак з точки зору практичної ефективності цього кроку — тут, звичайно, будуть дискусії.
Чи можна говорити про нульову доцільність такого референдуму?
— Що ви маєте на увазі під нульовою доцільністю? Я ж сказав, що президенту це потрібно. А з точки зору правової доцільності, він не буде мати ваги. На рахунок його доцільності в сфері використання у політичній боротьбі. Таким чином, можна наголосити перед європейськими партнерами, що ось народ України сказав своє слово. Це теж доцільність.
Чи може помінятись думка наших партнерів в ЄС стосовно членства України в НАТО? Можливо, вони передумають за рік, допоки буде назрівати референдум?
— Повністю нічого виключати не можна. Якщо передбачати ситуацію не тільки у найближчій перспективі, а навіть у середньостроковій, ніяких змін, що дозволять у прикладній площині ставити питання щодо вступу України до ЄС чи НАТО, не відбудеться. Не варто сподіватися, що референдум може знадобитися не лише у політичній сфері, а й буде корисним у процесі євроінтеграції чи вступу до НАТО. Ніяких таких змін не передбачається, і навряд чи вони відбудуться. Попри все, якщо влада візьме курс на проведення цього референдуму, вона його проведе.
Хто, крім президента, зможе використати цей референдум у своїх цілях?
— Його буде використовувати не тільки президент, його будуть використовувати основні політичні сили, депутати. Цей референдум, якщо буде дотримана процедура його проведення, оголошення, збору підписів тощо, буде повністю у правовій площині, він буде законним. Якщо влада буде більш-менш чесна, вона скаже, що цей референдум консультативний. Мовляв, ми хочемо дізнатись думку народу для того, щоб на неї спиратись і потім надалі її використовувати у своїй роботі. А якщо влада буде казати, що як ви проголосуєте, так воно і відбудеться, це, звичайно, буде не зовсім чесно. Загалом, якщо дійсно є бажання таке чітке, то цей референдум таки відбудеться наступного календарного року.
Хто у випадку його проведення займатиметься підрахунком голосів та оприлюдненням результатів? ЦВК, який зараз у невизначеному стані через 13 кандидатур, які потрібно замінити?
— Дійсно, більш таке нагальне і невідкладне питання – це заміна членів ЦВК, аніж проведення такого консультативного референдуму щодо зовнішньополітичного курсу України, який і так вже визначений. Я думаю, що якщо у влади буде бажання приділити більше уваги цьому питанню, тоді до проведення референдуму буде вирішено питання з членами ЦВК. Дійсно, буде передвиборчий рік і дуже важливо, щоб ці члени були завчасно замінені. Щоб цей орган підійшов до початку передвиборчих перегонів повністю готовим і укомплектованим.
Яка ціна питання референдуму? У країні немає зайвих грошей?
— Звичайно, економічний чинник дуже важливий і ці гроші незайві. Враховуючи, що питання буде загальнонаціональне, рахунок буде йти, я думаю, на сотні тисяч доларів.
Напомним, историк, профессор Национального университета "Киево-Могилянская академия" Михаил Кирсенко считает, что Украина обречена попасть в ЕС и в НАТО.
При этом эксперт-международник Андрей Бузаров высказал мнение, что Украине нужно много лет, чтобы хотя бы приблизиться к стандартам ЕС.
