РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Кабмине в пятницу, 1 декабря, скорректировали макропрогноз по основным показателям на 2018-2020 годы. Об этом сообщает пресс-служба Минэкономразвития.
Так, рост ВВП в следующем году ожидается на уровне 3%, в 2019 году — на уровне 3,6%, а в 2020 году — на уровне 4%. Кроме того, откорректирован прогноз по индексу потребительских цен и по безработице. Он, по правительственным прогнозам, будет уменьшаться: в 2018 году до 9,1%, в 2019 — до 8,9% и в 2020 — до 8,5%. При этом, ожидается, что рост реальной заработной платы в 2018 году составит 9,6%.
Статистические данные Кабмина проанализировал в эфире радиостанции Голос столицы председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви прокоментуєте ці прогнози?
— Я хочу нагадати, що і на поточний рік, коли формувався бюджет-2017 наприкінці минулого року, уряд первинно закладав ріст ВВП в 2017 році — 3,5%. Потім його скоригували до 3%, пізніше до 2,5%, а зараз видно, що ВВП у 2017 році зросте приблизно лише на 2%. От щось схоже може бути і з прогнозами на наступний рік чи три роки. Також прогнозують 3% росту, але я вам скажу, що для того, щоб економічні результати були кращими в наступні роки, треба було закладати фундамент для покращення економічної ситуації в цьому році.
А в цьому році, якщо ми згадаємо 2017 рік, якраз суто економічних реформ ніяких і не було. Не було реформи податкової системи, митної системи, грошово-кредитної, господарського права, яке стосується економічної діяльності, тобто в сфері економіки якраз жодних реформ, змін не було. А раз не було змін, значить не можна очікувати якісь принципово інші результати наступного року чи через два, чи через три роки. Тому, я думаю, що у нас темпи росту ВВП в наступні роки, якщо не зміниться уряд, керівництво Нацбанку і не будуть проведені економічні реформи справжні, то тоді в нас економічні результати будуть приблизно такі, як і в цьому 2017 році, тобто ріст десь в межах в 2% ВВП.
2% ВВП — мало це чи багато і до чого може призвести таке зростання?
— У нас зараз в Україні надзвичайно низька економічна база, особливо після того, коли гривня за останні три роки девальвувала більше ніж у три рази. Ми зараз на дуже низькому старті економічному і для такої позиції 2% росту — це практично не відчутно ні для громадян, ні для українських підприємств. Для того, щоб ми відчули економічний ріст, побачили в своєму житті, що ситуація покращується, нам треба темпи росту не менше 5-6% щорічно, не менше, тоді ми дійсно відчуємо, що більше робочих місць стає, росте реальна зарплата і ми можемо купити більше товарів і послуг. А так зараз уряд іде шляхом помилок ще першої половини 90-х років — штучно надрукованими гривнями піднімає зарплату і так зване осучаснення пенсій робить. Тобто номінально люди нібито мають на руках більше грошей, гривень, але купити за ці номінально більші гроші ми можемо менше товарів і послуг, тому що інфляція перекриває все оце так зване підвищення. Тому закони економіки обманути не можна, якщо темпи росту тільки 2%, то збільшити зарплату чи пенсію на 15 чи 20%, як це відбувається, можна виключно за рахунок інфляції.
А друге джерело — за рахунок збільшення боргу, що в нас і відбувається. Зокрема у проекті бюджету на 2018 рік закладено ще збільшення державного боргу на 231 млрд грн. От з цих двох джерел — борг і інфляція — і відбувається оце так зване підвищення пенсій і зарплат, але, повторюю, за більші номінальні суми ми можемо, як ми бачимо, купити менше товарів і послуг. Тобто йде повторення помилок початку 90-х, на жаль.
Як вираховували, що безробіття буде зменшуватися?
— По показнику безробіття — для мене це приємний сюрприз. Говорять про рівень безробіття біля 9%, а це що означає? А це означає, що нарешті прийняли міжнародну методологію вираховування безробіття, тому що за нашою, ще радянською, методологією Держкомстат постійно показував і до сьогодні показує, що в нас безробіття в районі 2%. А от оці 9-10% — це якраз те безробіття, яке вираховується за методологією Міжнародної організації праці. Там дійсно 9-10%, але ми також повинні ще скоригувати на те, що в нас в країні надзвичайно низька обліковість кадрів — дуже багато людей працює нелегально, напівлегально, не оформляються, дуже багато заробітчан закордоном, які тут формально можуть залишать десь на роботі, рахуватись підприємцями, фізичними особами-підприємцями, але фактично або не вести діяльності, або бути на заробітках закордоном. У нас дуже низька обліковість, і тому навіть за стандартами Міжнародної організації праці безробіття 10% — ми розуміємо, що це не зовсім відповідає тому, що ми маємо насправді в Україні.
А як вираховують інфляцію?
— Інфляція у нас взагалі рахується дуже оригінально, тому що вона рахується по так званому споживчому набору з 336 позицій товарів і послуг. До речі, до цього набору, він колись складав 295 позицій, уряд так званої злочинної влади Азарова-Януковича спеціально додав до цього набору такі товари та послуги, на які ціни або не ростуть, або зменшуються. І таким чином цей споживчий набір виходить таким, що в нас порівняно низькі показники інфляції. Я вже не кажу, що там по всіх 336 позиціям вираховуються норми споживання товарів і послуг ще Радянського союзу, 60-х років. Наприклад, що жінка повинна носити штани чи спідницю одну на цілий рік, чоловік носить один костюм 3-4 роки і інші подібні норми споживання. Лампу розжарювання ми повинні купляти не частіше, ніж раз на два роки і т.д.. Тобто методологія статистична все ще радянська, і тому у нас показники інфляції за цим споживчим набором виходять такі, яким ми дивуємось. Бачимо на цінниках зовсім іншу динаміку, набагато вищу, а офіційна статистика показує нам отакий низький показник інфляції — це все від застарілої і неефективної методології, по якій вираховується цей показник.
Як зараз рахують інфляцію у світі?
— Насправді статистика вже давно, скажімо так, освоїла нові методи, тим більше зараз, коли майже все комп'ютеризовано, майже всі дані, немає проблеми вичислити реальні показники, була б тільки політична воля показувати реальну динаміку цін на товари і послуги. От якраз з цим у нас проблеми в Україні — немає політичної волі не обманювати себе, не займатись самообманом, а показати реальну картину, як ростуть ціни і відповідно о них як ростуть доходи громадян.
Читайте также: Украина умудрилась разругаться со всем миром. Почти
Показати реальну картину — це ж і є перший крок для того, щоб описати ситуацію, а потім її вирішувати?
— Абсолютно правильно. Це як в медицині — починати лікування треба з правильного діагнозу, тобто з об'єктивної реальної картини, що відбувається з організмом. Якщо діагноз неправильний або ми самі себе якось заспокоюємо, то далі будь-яке лікування не тільки не дасть користі, воно ще й піде на шкоду, якщо ми лікуємо не за правильним, не за об'єктивним діагнозом. Те саме і в економіці. Якщо ми не ставимо об'єктивний реальний діагноз нашій економічній ситуації, то ми і не правильне лікування призначимо. Тому тут аналогія досить схожа з медициною, але в нас, я думаю, що це таке бажання будь-якого уряду, будь-якої влади української — прикрашати ситуацію, розказувати нам отакі гарні, оптимістичні дані зі статистики. Але реальне життя, ми бачимо, трохи відрізняється від офіційних статистичних даних поки що, але, я думаю, рано чи пізно, враховуючи те, що ми так чи інакше рухаємось до інтеграції в Європу, нам доведеться приймати європейські стандарти і не лише в екології, не лише в медицині чи продуктах харчування, а в тому числі і європейські статистичні стандарти. І от тоді, коли ми приймемо ці стандарти, ми будемо мати набагато реальнішу картину показників і інфляції, і доходів громадян, і інших економічних показників.
Ранее исполнительный директор международного Фонда Блейзера Олег Устенко заявил, что на росте инфляции сыграет власть для наполнения бюджета.
А эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко отметил, что инфляция в Украине дошла до того, что украинские монеты годятся только на подставки.
