РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы
Украина рассчитывает осуществлять транзит газа в страны ЕС в объеме до 150 млрд кубометров в год. Об этом заявил вице-премьер-министр Владимир Кистион. По его словам, точки приема российского газа для транзита должны располагаться на восточной границе Украины.
При этом ГТС Украины — одна из крупнейших в мире. Она выполняет две основные функции: обеспечение природным газом внутренних потребителей, а также транзит через территорию Украины в страны Западной и Центральной Европы. В 2016 году транзит российского газа в страны Европы через ГТС Украины составил 82,2 млрд кубометров, а наибольший объем прокачки был в 1996 году — 139,9 млрд кубометров.
Озвученную статистику по прокачке газа через украинскую газотранспортную систему в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал заместитель директора научно-технического центра "Психея" Геннадий Рябцев.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи реально прокачати 150 мільярдів кубометрів вже в наступному році, як каже Володимир Кістіон?
— Ні, він не сказав, що 150 в наступному. Він сказав про потенційні можливості української газотранспортної системи прокачувати до 150 мільярдів кубометрів газу на рік, але чи будуть комусь потрібні 150 мільярдів кубометрів і чи хтось збиратиметься прокачувати саме стільки газу через українську територію, про це ніхто не казав.
За якими параметрами можна це оцінювати, адже система — не нова?
— Ось такий потенціал у нас є. У нас завжди полюбляють казати про потенціал: про потенціал транспортування, про потенціал видобутку, про потенціал вироблення якогось ресурсу. Дійсно, за станом на сьогодні українська газотранспортна система працює надійно, і попри те, що певні її частини відпрацювали свій ресурс, але вони ще перебувають в надійному стані, який дозволяє забезпечувати транзит російського газу українською територією. До речі, протягом десяти місяців цього року було прокачано вже 80 мільярдів кубометрів, і в цьому році ми вийдемо на ті показники, які були у нас до цих всіх кризових явищ останніх років. Але це не тому, що Росія стала краще до нас ставитись, через те, що обхідні маршрути, які вона зараз будує, вони перебували на технічному обслуговуванні, там проводились певні технологічні роботи, тому більше газу йшло зараз через територію України. Якщо ми будемо модернізувати свою систему, якщо європейські компанії виявлять бажання вкластись в це, хоча, чесно кажучи, у мене немає якогось великого оптимізму стосовно цього.
Якщо центрально- та південноєвропейські країни будуть наполягати на використанні українського маршруту як найкоротшого для них для транспортування російського газу, то, може, нам вдасться зберегти обсяги транзиту десь на рівні 50-60 мільярдів кубометрів але 150 — це настільки оптимістичний сценарій. Скоріше за все, йдеться про потенційні можливості транспортування саме протягом найближчих років. Але, на жаль, після 2019 року нас чекає не зовсім оптимістичне майбутнє, і через конфлікт з РФ, який навряд чи буде якимось чином вирішено до 2019 року, і через те, що достатня велика частина європейських країн виступає за підтримку російських проектів щодо побудови газогонів в обхід України, тому що вони вважають, що це убезпечить їх від проблем, які раніше виникали у транспортуванні газу через нашу територію. Проблеми, зрозуміло, були спричинені РФ, але європейцям від цього ані жарко, ані холодно, тому що для них головне — забезпечити власну енергетичну безпеку…
Якщо до 2019 буде реалізовано цей енергетичний проект, скільки від цього втратить Україна, якщо в обхід нашої країни буде надходити газ, і скільки ми зараз заробляємо?
— Можна оцінити доходи десь на рівні 2-3 мільярдів доларів залежно від ціни газу, який транспортується. Ось їх ми можемо втратити повністю чи частково. Залежить це від того, про який обсяг нам вдасться домовитись після 2019 року, адже не секрет, що ми точно так же залежимо від Росії, як Росія залежить від нас в транспортуванні, адже ті самі італійці наполягатимуть через використання саме нашого маршруту для транспортування газу до них. Тому тут все буде залежати від, насамперед, політичного врегулювання питання, яке ми маємо зараз неврегульованим, якщо вдасться хоч якось залагодити, хоча б перейти з області конфронтації до області якихось домовленостей хоча б обмежених, то тоді можна буде казати про те, що ми не остаточно втратимо свій транзитний потенціал. Але якщо не вдасться, якщо і далі буде зберігатись статус-кво, то тоді нам нічого не світить і 150 мільярдів кубометрів залишаться в найоптимістичнішому сценарії, який вималював віце-прем'єр на засіданні Кабміну 22 листопада.
Щодо реформування системи, то нещодавно кілька членів наглядової ради "Нафтогазу" вийшли з її складу в знак протесту. Про що це свідчить і чи не зіпсує плани Кістіону?
— Це ж плани не Кістіона. Річ в тім, що віце-прем'єр презентував Енергетичну стратегію України на період до 2035 року і це — лише одна фраза з цієї стратегії.
З приводу членів наглядової ради, чому відбувається така ситуація і що тепер буде з "Нафтогазом"?
— Члени наглядової ради вийшли, але члени наглядової ради і зайшли. Зараз сформовано наглядову раду НАК «Нафтогаз України». Не буду казати, що всі експерти задоволені її складом, проте наявність чи відсутність наглядової ради не є якимось гальмом на шляху реформування. Інша річ, що жоден з керівників компаній, які отримують великі кошти як зарплату, не зацікавлені в якнайшвидшому реформуванні, тому що після реформування вони всі втратять і посади, і зарплати. Тому все відтерміновується все далі — і стратегія, про яку всі розповідали, що вона буде презентована, мається на увазі, стратегія ПАТ «Нафтогаз України», її ще ніхто не бачив, окрім самих керівників цієї компанії, і тому оцінити, що саме планує робити НАК "Нафтогаз України" після 2019 року офіційно неможливо. Ми можемо лише припускати, що може статись, а статись може те, про що я сказав.
Читайте также: Землянский: супер премии в "Нафтогазе" — порочная практика
К слову, газовый хаб в Украине заработает быстрее при партнерстве с Россией. Такое мнение в эфире «ГС» высказал эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский. По его словам, Балканы и Центральная Европа были бы заинтересованы в создании восточноевропейского газового хаба в Украине.
