РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Европарламент накануне обнародовал резолюцию, которая касается Украины. Так, евродепутаты рекомендуют на следующем саммите "Восточного партнерства", который состоится 24 ноября в Брюсселе, создать целевой фонд для Украины, Грузии и Молдовы. Предполагается, что он должен сосредоточиться на частных и государственных инвестициях в социальную и экономическую инфраструктуру. Также на этом саммите планируют создать модель "Восточное партнерство плюс".
Какие перспективы программа откроет для Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы оценила старший аналитик Международного центра перспективный исследований Ирина Ивашко.
(текст публикуется на языке оригинала)
"Східне партнерство плюс" — що це за модель? Це реанімація раніше існуючого формату "Східне партнерство", новий крок щодо інтеграції до ЄС, або це, певним чином, "втішний приз"?
— Дійсно, це — намагання, можливо, це зразу дві причини, які Ви згадали, одна з них — намагання якось оживити це "Східне партнерство", яке вважається багатьма в Європі, в Брюсселі як неуспішний проект. Тому що не досягнув своїх цілей. А з іншої сторони, це, дійсно, як втішний приз, тому що ми зараз опинилися в ситуації у відносинах між Україною і ЄС, коли вже немає тієї цукерочки, яка нас манила і стимулювала проводити реформи. Спочатку це була Угода про асоціацію, потім це був безвіз. Зараз очевидно, що ми не маємо перспективи членства, ніхто нам її в найближчій перспективі не надасть, і постає питання: що ж далі. Які відносини вибудовувати з ЄС, яка модель нам потрібна? Але, знову повертаємося до того, а на що готовий ЄС? Насправді, і резолюція Європарламенту не має зобов'язальної сили, це просто рекомендація, тому ще зарано говорити про якісь конкретні надання, форму надання нових моделей. Ми знаємо, що Європарламент завжди, в принципі, відрізнявся своєю проукраїнською позицією. І ми знаємо, що Європарламент один з перших виступав за найшвидше надання Україні безвізового режиму. Але це є законодавча гілка влади в тому розумінні, що це рішення вже набуває чинності, і вони будуть над цим працювати.
Це символічний крок скоріше?
— Це просто Європарламент показує свою політичну підтримку і політичну волю, і дає сигнал, що треба щось робити зі "Східним партнерством", тому що цей формат, в якому воно зараз є, воно дійсно нікого не влаштовує, і воно не приносить тих результатів, які були закладені першочергово в ньому.
Наскільки цей формат, що зараз існує, взагалі можливо оживити? Чи можливо це зробити? Адже говорили, що формат "Східне партнерство"сам по собі фактично вмер.
— Так, дійсно. І це, мабуть, коли Майдан починався, це було відправною точкою того, що вже очевидно, що цей формат вмер. Я вважаю, що насправді ми не маємо оживляти це партнерство, цей формат. Так, він був, так, це — історія, так, це — намагання було приблизити країни до ЄС нашого регіону, але треба шукати зовсім іншу модель, і по кожній країні — окремо. Помилка "Східного партнерства" була те, що прирівнювалися країни, яки абсолютно різні за політичною ситуацією, за темпами реформ, за прагненнями до ЄС. Елементарний приклад — Білорусь і Україна. Абсолютно різні намагання, бажання, бачення відносин з ЄС. Але ми мали в форматі "Східного партнерства" рухатися в одному фарватері, і в одному форматі. Тому до кожної країни має бути окрема політика. І я думаю, що приклад України дуже яскраво показав ЄС, що треба ставитися і більш заглиблюватися в проблеми країни кожної окремо.
Читайте также: О неминуемом крахе проекта "Восточное партнерство"
Незабаром очікується саміт, на якому наполягала Україна, сподівалися, що в його кінцевому комюніке буде зафіксовано те, що ЄС визнає європейські прагнення України і визнає бажання України стати членом ЄС. Цього разу чи є шанси, що такі формулювання будуть включені до тексту? Наскільки це — принциповий момент?
— Те, що ЄС навіть в таких формулюваннях, як просто визнання бажання, не готовий йти на поступки, і ми маємо країни, які стоять просто категорично проти такого, ми бачимо, наскільки ЄС зараз не готовий до якогось формату зближення. Тому що абсолютно поки що зарано говорити про якісь результати тих же самих імплементацій реформ, не кажучи вже про Угоду про асоціацію. Тому що попереду в нас ще дуже багато років її імплементації. Тому дійсно, я думаю, що на цьому саміті ми не побачимо нічого нового, кардинально нового. Будуть знову оголошені ті 20 критеріїв, які має виконати країна "Східного партнерства" до 2020 року, які були нещодавно зазначені. Тому я не думаю, що ми побачимо категорично нові або кардинально нові новини про відносини України з ЄС.
Конфлікт України з Угорщиною та Польщею якимось чином відобразиться на результатах цього саміту?
— Мало того, що ЄС не може сказати, що повністю задоволений темпами реформ в Україні, а тут ми стикаємося з іншою зовсім проблемою, що ми отримали собі ворогів всередині ЄС, які готові йти до кінця і блокувати будь-які європейські прагнення України. Я думаю, що Угорщина в цьому питанні не відступить. Якщо на Польщу можна трошки розраховувати, що вона не буде блокувати європейські якісь ініціативи України, то Угорщина вже чітко показала і показує, що вона буде йти до кінця.
Дуже багато розмов було про можливий аналог "плану Маршалла" для України. Це все ж таки реальна перспектива чи просто піар і галас?
— Наразі я не бачу згоди всіх зацікавлених сторін всередині ЄС, щоб надати Україні такий "план Маршалла". Занадто невисока довіра, довіра до того, що ці гроші, це фінансування, яке буде передбачено за так званим "планом Маршалла", піде в правильне русло, і туди, куди вони хочуть, щоб вони пішли, тобто на розвиток країни, на підтримку економіки. Занадто невисока довіра. Як і до влади, так і до інституцій, до спроможності державних українських інституцій. Тому в найближчій перспективі я не бачу, що це реально. Хоча дійсно є європарламентарі, і є чиновники в ЄС, які виступають за надання такої фінансової підтримки Україні.
Чи відобразиться на обговоренні цього питання те, що Україна не виконала умови щодо надання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС в 600 мільйонів євро?
— Абсолютно. Це є ще одним додатковим чинником, про що я казала, що немає довіри. Тому що ми прекрасно знали, що для надання цієї макрофінансової допомоги нам треба виконати чіткий перелік завдань. Це говорилося дуже багато разів і прямо. Тобто не завуальовано, а прямо українській владі. Але ми бачимо, що довіри в цьому не було і немає. Тому про який говорити план підтримки, "план Маршалла" в найближчій перспективі, я не знаю і не бачу насправді підстав для цього.
Читайте также: Путь Украины в ЕС будет длиться годами — Одарченко
К слову, если до реализации "плана Маршалла" дойдет, то новые реформы споткнутся о бездействие Верховной Рады. Такое мнение в эфире "ГС" высказал политолог Алексей Якубин. По его словам, ЕС не будет вкладывать в Украину, пока на Донбассе — конфликт.
