наверх
24.01.201905:24
Курсы валют НБУ
  • USD27.70- 0.19
  • EUR31.49- 0.18

Украина превратилось в государство страха - эксперт

Тотальная нищета, рост цен и тарифов (1004)

(обновлено: )17011010
Социолог Вадим Васютинский отметил, что среди множества проблем украинцев больше всего беспокоит их материальное неблагополучие.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Социологи рассказали, чего боятся украинцы. Этот вопрос входит в ежегодный мониторинг Института социологии, поэтому здесь можно проследить динамику. Социолог и директор фонда "Демократические инициативы" Ирина Бекешкина говорит, что за все годы существования Украины наиболее распространенными были экономические страхи. 

В частности, украинцы боялись роста цен, потери работы или закрытия предприятий. После событий в Крыму и на Донбассе в обществе возрос страх военных действий. Бекешкина подчеркнула, что со стабилизацией ситуации этот страх несколько отступил, и сейчас снова преобладают экономические страхи. 

Данные соцопроса в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал главный научный сотрудник Института социальной и политической психологии Вадим Васютинский.

Вадим Васютинский. Архивное фото

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи можна констатувати, що станом на сьогодні серед українців переважають страхи економічного характеру?

— Дійсно, так можна констатувати, в наших дослідженнях ми ставимо трохи інше запитання, тут ми визначали не так страхи, як таку найсильнішу емоційну реакцію на різні проблеми — на що люди найбільше реагують. Так от, люди найбільше реагують саме на матеріальні негаразди, для них це — на першому місці. І на другому місці, дуже пов'язано з цим питанням, це незадоволення на адресу влади. Хоча, насправді, війна навіть у мешканців Донбасу займає не перше, не друге і навіть не третє місце, воно десь так туди ближче до кінця десятки основних проблем.

Яке пояснення цьому?

— По-перше, йдеться про те, що об'єктивна ситуація економічна, вона ж не є така вже зовсім-зовсім кепська, йдеться про те, що люди погано переживають дві речі: коли відбувається якась різка зміна, у нас була зміна такого типу, це — досить різке і відчутне підвищення тарифів. До речі, підвищення пенсій поки що дало невеличкий ефект певного заспокоєння, але ще він не дуже зрозумілий, але якщо зараз полізуть ціни, вони вже трохи полізли, то ефект швидко знівелюється. Але головна причина тут навіть не якоїсь раптовості, а радше навпаки. Головна причина в тому, що кілька років триває така ситуація невизначеності, непевності і незрозумілості, і не видно чітких перспектив, чим же це закінчиться, чим позитивним це закінчиться. Тобто був Майдан, були великі надії, сподівання, це зрозуміло, завжди після таких подій настає етап розчарування і т.д., але людям малопомітний є позитивний рух, малопомітний прогрес. Їм здається, що нібито суспільство завмерло в цьому стані, влада нічого не робить, або навпаки робить ще гірше, тому це викликає таку глуху тривогу у більшості людей, якесь таке ремствування, бачите, активних дій проти влади немає, якісь спорадичні виступи, вони мало що означають, але глухе незадоволення — досить сильне.

Таке глухе незадоволення з'явилося останнім часом? 

— Воно було завжди. Хіба що в період Майданів воно так зникало. Це ніби такий фон, який супроводжує масовий стан свідомості і в цьому глухому незадоволенні якраз там десь і крутяться наші страхи, вони, фактично, підживлюють його. Але цікава річ: в 90-х роках серед страхів, які домінували тоді в нашому суспільстві, особливо, серед старшого покоління, був страх бути похованим не по-людськи. Зокрема, тоді розповідали страшилки, що ховають в целофанових мішках. І якщо говорити про поширення страхів, то наші ж доблесні ЗМІ теж люблять збурювати, бо коли все тихо і спокійно, то нецікаво. Потрібно, щоб були емоції, тому вони люблять якісь такі дуже яскраві заголовки, інтонації відповідні, що ось щось робиться, насувається, жах. І пересічній людині важко зорієнтуватися в цьому потоці таких емоційно насичених новин. Якщо ми подумаємо про новини, що були місяць назад — тоді про них всі говорили, а сьогодні вже про них ніхто не пам'ятає. Але ж місяць назад вони збурювали наші емоції. Сьогодні інші новини збурюють наші емоції. Я не кажу, що новин не повинно бути, але йдеться про контекст відповідний навколо цих. 

Які ще страхи українців і киян, зокрема, турбують? 

— Якщо говорити про наше політичне життя, то у нас є дуже сильний страх, який зумовлює всі наші конфлікти як такі, протистояння Сходу-Заходу і так далі. У нас завжди існував цей страх, ще з 91-го року, страх втрати ідентичності. В чому тут проблема цього умовного протистояння Сходу-Заходу? Колись Захід як міг протистояв впливу російсько-радянському, які намагалися поміняти їхню ідентичність. Національну, релігійну і так далі. Ситуація змінилася, тепер у нас Донбас і Крим та прилеглі до них регіони переживають інший страх: от прийдуть бандерівці і будуть нас не просто карати, розстрілювати і таке інше, а в глибині цього лежить страх, що вони намагатимуться зробити нас такими, як вони самі, і не дати нам можливості залишитися собою. Це — ідентичність, те, коли люди відчувають те, що вони є, ким вони такі є, хто я, хто не я, хто ми, хто не ми, ми і вони, це — дуже сильна складова нашої свідомості, нашої психіки, вона є у всіх нормальних людей, і коли хто-небудь намагається, чи коли нам здається, що хто-небудь намагається змінити нашу ідентичність, то це викликає дуже сильне заперечення, протест, незадоволення, готовність захищатися, боронитися і так далі.

Будь-які заклики до вступу до певних організацій, альянсів, об'єднань на національному рівні, вони також викликають ці страхи втрати ідентичності?

— Тут не сам вступ як такий, а певний символічний зміст, який він несе з собою. Ми на такому роздоріжжі між Росією та Європою, у нас є два типи ідентичності — більш український і більш антиукраїнсько-проросійський. І тому коли вирішується питання: ми будемо з Росією, чи з Європою, у нас нема шансів бути і там, і там.

Яка з цього приводу є статистика?

— Якщо зараз у нас відбувається така поляризація суспільна і переважна більшість нашого суспільства досить відчутно посунулася вбік проукраїнських таких настроїв, то це десь 70-75%, без Криму і Донбасу. І є приблизно 15%, які навпаки залишилися і посунулися вбік проросійських настроїв. Є ще 10%, які не можуть визначитися.

Читайте также: "Живой товар" на экспорт. Украинскую гривну спасут сиделки?

К слову, политолог Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что реформы в Украине вызывают у народа только страх. А политический аналитик Артем Никифоров считает, что власть никак не борется с преступностью в стране, поскольку ей выгодно держать украинцев запуганными. 

Самое читаемое
    Темы дня