РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
В 30 странах мира действуют правительственные "фабрики троллей". Они выполняют некие задачи госструктур, оставляя комментарии в соцсетях. Так утверждает американская правозащитная организация Freedom House. По данным правозащитников, онлайн-манипуляции и тактика дезинформации в прошлом году сыграли важную роль на выборах в, по крайней мере, 18 странах, включая США. Страной с наибольшими ограничениями уже не в первый раз признан Китай. В пятерку таких стран также входят Сирия, Эфиопия, Иран и Куба.
А самое свободное Интернет-пространство — в Исландии, Эстонии, Канаде, Германии и Австралии. США находятся по показателю свободы интернета на 6-м месте в этом списке. Украина в тридцатку не попала, однако находится на 32-м месте по ограничениям в интернете с пометкой "частично свободная", поскольку заблокировала ряд российских сайтов.
Как контролируется в Украине Интернет-ресурсы, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал народный депутат, член комитета ВР по вопросам свободы слова и информационной политики Григорий Шверк.
Читайте также: Ни дня без сюрприза: интернет станет дорогим, а значит менее доступным
(текст публикуется на языке оригинала)
Як Ви вважаєте, держава повинна контролювати Інтернет-простір?
— Мені здається, що в наших умовах контроль в Україні має бути.
Наскільки жорсткий? Де межа, яку не можна переходити?
— Це, насправді, найбільш болюче питання і мені здається, що це має бути не жорсткий контроль, а саме так, як ми прийняли рішення щодо того, що деякі ресурси мають бути заблоковані, а все інше має бути вільно. І ресурси ці стосуються пропагандистського контенту і контенту країни-агресора. А все інше має бути у вільному доступі. І єдина проблема, як я розумію, щоб достеменно знати, як це робити, у нас цього ніхто не знає, і сказати про те, що прийняти рішення, щоб щось заборонити, воно виконується на 100%, це було б таке перебільшення. Бо кожна людина, яка має достатній досвід роботи в Інтернеті, має можливість обійти будь-які обмеження.
Хто буде визначати пропагандистську складову і чи не буде спокуси видавати за пропаганду просто критику влади?
— Загроза така є. Зазвичай, держава має таку схильність — перебирати на себе більше, ніж це необхідно, і тому дійсно побоювання таке є. Але ж ми бачимо, що стосується тих рішень, що були прийняті, вони були прийняті РНБО. З моєї точки зору, в умовах інформаційної війни саме цей орган є таким, який має прийняти таке рішення. Чи є у нього достатня кваліфікація з цього приводу? Не можу сказати 100%, але має бути. Як це мало би бути, так, по хорошому, то, дійсно, оскільки мова йде про інформаційну війну, приймати рішення має саме РНБО, там мають бути достатньо компетентні експерти в інформаційній сфері, щоб вони приймали рішення якісні, а також мали можливість через якісь державні органи відстежувати виконання цих рішень. Наразі велику кількість завдань це рішення виконано, більшість людей дійсно позбавлено можливості цей контент дивитися, і, можливо, цього достатньо. А ті люди, які технічно можуть для себе особисто вирішити питання і зайти куди їм завгодно, то це люди, на яких пропаганда впливає менше, ніж на загальну кількість людей.
Чи планують в комітеті робити нові кроки щодо врегулювання Інтернету?
— Наразі в профільному комітеті головним законопроектом, який ми розглядаємо, є законопроект осучаснення закону про телебачення і радіомовлення, який був прийнятий в кінці 90-х років, тому його треба змінювати значною мірою і привести до європейських стандартів, і в рамках цього законопроекту є питання, пов'язані з Інтернетом, але вони пов'язані з Інтернет-телебаченням, Інтернет-радіо, Інтернет-трансляціями, оскільки великий обсяг сьогодні є Інтернет-телебачення, але в українському законодавстві про це нічого нема.
Яким чином це пропонується врегулювати?
— Планується наступне: наразі, якщо є Інтернет-канал, то він і не має ліцензії Національної ради, закон не передбачає цих ліцензій, і цей канал не може взяти до себе у пакет жоден кабельний оператор. Бо він приймає до себе в пакети лише ліцензіатів. Тому велика кількість каналів не мають можливість розповсюдитися не тільки в Інтернеті, але наприклад і через кабель. Тому цей закон вирішує це питання, і Інтернет-телебачення буде реєструватися. Не отримувати ліцензію, а реєструватися: подав заявку, потрапив до переліку і після того тебе вже може приймати до свого пакету будь-який кабельний оператор, будь-який оператор IPTV.
Це буде обов'язково чи по бажанню?
— По бажанню. Якщо ти не хочеш реєструватися, то ти не є суб'єктом інформаційної діяльності і не можеш попасти до кабельного оператора.
"Фабрика тролей" Мінінформполітики – це міф чи вона існує?
— Мені про це нічого не відомо. Якби щось таке було, то ми б це бачили. Наразі ми бачимо, що в українському Інтернеті якщо і є якісь «фабрики тролей», то вони, зазвичай, біля якихось партійних осередків, конкретних політиків, а не державні. Тобто з моєї точки зору це є велика проблема, що меседжі державні, державне відношення до якихось подій не дуже якісно сформульовано з точки зору донесення державної позиції до загалу.
Тобто зараз державні структури не впливають на політику ЗМІ?
— Ні, це — інше. Я ж не кажу про те, що держава має впливати на політику ЗМІ, я кажу про те, що у держави, як у будь-якої людини, органу або політичної сили, є свій погляд на ті чи інші події в країні і світі. І держава, з моєї точки зору, як і будь-який інший суб'єкт, має мати можливість якісно донести свою позицію в ЗМІ. Або через будь-які інші канали. І наразі у держави свого ЗМІ, на відміну від деяких багатих людей в Україні, що мають своє телебачення, нема свого телебачення і держава доносить шляхом того, що представники держорганів закликають до ефірів, вони доносять свою позицію лише через ситуацію, коли не вони контролюють цей процес, а цей процес контролює редакційна політика того чи іншого ЗМІ. І буває, що державна політика викривляється шляхом того, що в ЗМІ є трохи інший погляд на ті чи інші події в країні і світі.
Напомним, летом многие российские ресурсы были заблокированы в Украине, в том числе популярные соцсети. Тогда председатель правления Интернет ассоциации Украины Александр Федиенко в эфире "ГС" отметил, что сайты РФ запретили, однако альтернативы украинцам не предоставили. При этом, по данным на начало октября, российские ресурсы покинули топ-10 популярных сайтов Украины. Тем не менее,
