РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В Штатах состоялся успешный пуск модернизированной ракеты-носителя Antares-230 с транспортным космическим кораблем Cygnus. Он уже во вторник доставит на Международную космическую станцию больше трех тонн груза по заказу NASA. Об этом сообщила пресс-служба Государственного космического агентства Украины.
Сообщается, что в подготовке и проведении пуска принимали участие украинские специалисты. Основную конструкцию первой ступени создавали отечественные предприятия из Днепра, Харькова, Запорожья и Чернигова.
Что означает запуск ракеты Antares для космической отрасли Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал первый космонавт Украины, президент Аэрокосмического общества Украины Леонид Каденюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки великий внесок українських конструкторів в розробку ракет, якими користується NASA?
— Ви знаєте, по-перше, хотілося б сказати, що це дійсно подія — запуск американської ракети-носія Antares. Це подія, яка для України, для українських фахівців має велике значення, тому що на фоні того, що відбувається, на жаль, в нашій комічній галузі, на фоні тих проблем, дійсно, це — велика подія. І крім цього, ще був запуск і європейської космічної ракети-носія, в якому беруть участь також українські фахівці. Там застосовується четверта ступінь. А стосовно Вашого питання, то дійсно, американці, компанія, яка здійснює запуски Antares, фахівці цієї компанії мають невеликий досвід з великими рідинними ступенями, рідинними ракетами-носіями і їх компонентами. Тому вони звернулися саме до наших фахівців, як до розробників, колишніх розробників ракети-носія «Зеніт», до КБ «Південне», до Південного машинобудівного заводу, і брали участь тут не тільки ці, вже названі мною підприємства, а ще і підрядниками були, і такі підприємства українські, як «Хартрон» Харків, «ЧеЗаРа», «Рапід» Чернігів і інші. Звичайно, хотілося б, щоб українська космонавтика і українські фахівці брали якомога більшу участь у цих запусках. Але все-таки навіть оцей запуск з використанням фахівців, це є досить немаленька перемога для нашої космонавтики, для нашої космічної галузі.
З якими ще країнами українські конструктори або космонавти ведуть співробітництво?
— По-перше, треба сказати, що наші фахівці користуються великою і повагою, і авторитетом за кордоном тому, що вважаються фахівцями високого класу. А співпраця у нас ще з Європейським космічним агентством, я вже про це сказав, про те, що буквально два дні назад запустили ракету-носій. Крім цього, є домовленості з американськими, знову ж таки, іншими компаніями. Була дуже цікава програма з Бразилією, але, на жаль, вона звернулася, вона була закрита не по нашій вині. І зараз ми в пошуках тих, кому наша ракета-носій «Циклон-4», яка була запланована на експлуатацію на космодромі «Алкантара» в Бразилії, хто міг би користуватися нашої ракетою-носієм.
Яка зараз ситуація щодо кооперації з РФ? Чи перервана вона повністю зараз і наскільки це відобразилося на українській космічній галузі?
— Звичайно, ці події, яка відбуваються між Україною і Росією останні чотири роки, вони наклали відбиток і на співпрацю в ракетно-космічній галузі наших країн. Але звернулася не повністю співпраця. Те, що стосується військового призначення або подвійного призначення, ці програми, вони дійсно зараз вже не працюють. Але те, що стосується Міжнародної космічної станції, в цьому плані робота продовжується.
Останні скандали, які відбувалися, публікації в західних ЗМІ про те, що Україна нібито причетна до розробки ракетної програми в КНДР. Це якось впливає на перспективи української космічної галузі та співробітництво із західними компаніями?
— Ні, ви знаєте, це не впливає. По-перше, це — політика. Це політика така, брудна політика, якою користують певні сили за кордоном. Але це ні в якому разі не вплинуло на нашу подальшу співпрацю з тим самим Європейським космічним агентством чи з США. Ні в якому разі це не вплинуло.
Українські космонавти зараз є в космосі?
— Зараз немає, на жаль. Звичайно, коли це відбудеться, це — під великим питанням.
Тобто це може відбутися лише коли Україна власні ракети буде запускати?
— Не обов'язково. Власні ракети-носії вона має, але власних космічних кораблів, звичайно, не має. І взагалі у світовій космонавтиці власні космічні кораблі мають США, Росія і Китай. І це — зовсім інша тема. І для того, щоб збудувати власний космічний корабель, звичайно, на це потрібні і величезні кошти, і багато часу.
З Китаєм якимось чином українські космобудівельники співпрацюють?
— Так, співпраця є і з Китаєм, і з китайською космічною галуззю. Але, звичайно, знову ж таки хотілося б якось більше з ними співпрацювати. Хоча в Китаї не так давно почався такий бурхливий розвиток космонавтики. Їх фахівці приїздили сюди до нас в Україну на консультації з нашими фахівцями. І вони багато досвіду нашого, українського, взяли для того, щоб підняти свою космонавтику.
Чому зараз це співробітництво в не таких великих обсягах? Україні вже більше немає чого надати китайській космонавтиці або тут певні політичні моменти впливають?
— Тут, в першу чергу, політичні моменти. По-друге, конкуренція. Адже на ринку космічних послуг — досить велика конкуренція. Тому кожен, хто щось створив, він намагається використати і використати не тільки для себе, в межах своєї країни, але знайти десь тих, кому те, що вони створили, буде потрібним.
Через ситуацію в країні чи є така проблема, що провідні спеціалісти в цій галузі просто їдуть працювати на кордон?
— Знаєте, є такі поодинокі випадки. В мене багато зустрічей буває з нашими і з молодими фахівцями, з молодими вченими, переважна більшість з них — ті, хто хоче залишитися в Україні, і залишаються в Україні, і є патріотами нашої держави.
Їх якось мотивують? Або тут — суто патріотизм?
— Мотивація яка повинна бути? Звичайно, що в першу чергу це — заробітні плати, квартири. В нашому КБ «Південному» десь середній вік — порядку 47-50 років. Тобто доволі багато молодих людей. І вони заохочуються і більш високими зарплатами, ніж де-небудь в Україні, і також їм надають квартири.
Читайте также: Бороздя просторы Вселенной. Украине есть чем гордиться в космонавтике
Підготовка молодих спеціалістів де зараз відбувається в Україні? Або якщо мова йде про цінні кадри, то це — спеціалісти з досвідом ще радянської підготовки?
— В Україні є вищі навчальні заклади технічного спрямування, є Київський політехнічний інститут, в якому є факультет авіаційно-космічних систем, є Дніпровський технічний університет, який також випускає фахівців в цьому напрямку, Харківський авіаційний інститут, який також в цьому напрямку працює. Тобто в нас є вищі учбові заклади, вони мають великий досвід у підготовці фахівців як авіаційної, так і космічної галузі. На жаль, в нас немає одного — в нас немає політичної волі керівників, керівництва держави, починаючи від президента, прем'єра, парламенту, це ті, хто приймає рішення стосовно цих галузей, і вони повинні мати, в першу чергу, політичну волю для того, щоб побільше виділити коштів, фінансування на космічну галузь. І так само на авіаційну галузь. Тому що проблеми, у першу чергу, цих галузей, і космічної особливо, це те, що фінансування надзвичайно низьке з боку держави.
Українська технічна і експертна база в космічній галузі може зацікавити приватних інвесторів?
— Я вже казав про те, що наші фахівці користуються великим авторитетом. Але з боку західних інвесторів, звичайно, те, що зараз відбувається у нас в Україні, воно їх відлякує. І не тільки у космічній чи авіаційній галузі. Але і в інших напрямках нашої економіки. Звичайно, що хотілося б, наприклад, добудувати АН-225, там не вистачає фінансування порядку десь 200 мільйонів доларів. Для нашої космічної галузі не вистачає коштів для того, щоб вже завершити будівництво і запуск нашого супутника зв'язку «Либідь». Тобто є проблеми, які могли б вирішитися саме західними інвесторами. Але я вже назвав причину, через яку це не відбувається.
Скільки коштів необхідно на запуск нашого супутника?
— Я зараз не зможу назвати точну цифру. Але це — досить немало, на рівні 150 мільйонів доларів.
Напомним, комментируя резонанс, разгоревшийся в СМИ вокруг возможного участия Украины в ядерной программе КНДР, эксперт-международник Евгений Ярошенко заявил, что публикация в прессе не содержит твердой доказательной базы по поводу того, что ракетные двигатели, обнаруженные в Северной Корее, были произведены на «Южмаше».
