РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Гаити, Южный Судан и Украина – тройка несчастных стран мира. В частности, об этом говорится на сайте американского центра изучения общественного мнения Института Гэллапа.
Там провели соответствующее исследование, которое показало, что более 40% украинцев находятся в трудной ситуации и могут считаться несчастными. Они оценили свою жизнь сейчас и в будущем в 4 балла и ниже. В этом отношении нашу страну опередили только Южный Судан (там таких людей 47%) и Гаити (43%).
В то же время, среди украинцев есть и те, кто считает себя успешными — таких 9%, и 50% наших граждан — в промежуточном положении. Стоит отметить, что «успешными» по классификации Института Гэллапа считаются люди, которые оценивают свою жизнь на данный момент и в течение ближайших пяти лет в 7 и выше баллов по шкале от 0 до 10.
А вот в тройку самых счастливых стран, по данным Института Гэллапа, вошли Норвегия, Дания и Исландия.
Добавим, что Украина – единственная европейская страна, которая попала в этот антирейтинг счастья Института Гэллапа.
Насколько это исследование соответствует действительности, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Майже 50% українців вважають себе нещасними. Чи дійсно настільки економічна ситуація на нас впливає?
– Я думаю, що більша частина оцінки поняття щастя, воно стосується як раз економічного благополуччя, тому що саме від економічного благополуччя залежить те, що ми називаємо рівень життя. А від цього рівня життя напевно майже в прямо пропорційній залежності знаходиться таке поняття як щастя. І цілком логічно, що Україна зараз, на жаль, на третьому місці знизу у світі, тому що за роки незалежності у нас відбулось спочатку історії гривні три обвали курсу, що опустило наш рівень доходів до найнижчого в Європі і, як ми бачимо, одного з найнижчих у світі.
Плюс треба врахувати дві революції, які ми прожили ще за свого покоління, які також не дали того очікуваного результату, і поняття розчарування в обох революціях також напевно відноситься до цієї категорії нещасливого відчуття розчарування.
Читайте также: Лукаш: геноцид в Украине называют законами и реформами
Нерозуміння як впроваджуються реформи теж позначається на понятті щастя?
– Треба об’єктивно сказати, що будь-які реформи на самому початку зустрічають спротив, несприйняття чи боязнь перед усім новим – це є нормальна людська реакція, людина не знає, що чекає принесуть зміни, тому краще залишатись консервативно в становищі, яке є, ніж невідомо перед чим іти в ту реформовану так звану сферу.
А те, що ми не відчуваємо по факту наслідків реформ пояснюється тим, що реформи в основному віртуальні, піарівські, популістські, як правило, вони активізують усі ці піар-популістські речі напередодні виборчих кампаній, коли дуже багато обіцянок, дуже багато влада вишукує, що вона доброго робить для людей, а люди насправді відчувають те, з чого ми починали – рівень життя.
А рівень життя при девальвації гривні останніх три з половиною роки, звичайно що не покращився, а навіть погіршився, і навіть те, що влада там номінально піднімає мінімальну зарплату, мінімальну пенсію, за нові номінальні більші суми українці можуть купити менше товарів і послуг, ніж три з половиною роки тому.
Тому цілком логічно, що зараз 40% відчувають себе нещасливими в такій ситуації, і прямим свідченням цього є ще один об’єктивний критерій – це є напрямок міграції. На жаль, ми бачимо, що міграція масова трудова чи не трудова відбувається з України, а не в Україну.
І враховуючи ще мінусове сальдо народжуваності і смертності, тобто смертність значно перевищує народжуваність в Україні, сукупно ми маємо такий підсумок – місце України серед найнещасніших країн світу.
Що ми можемо зробити, щоб покращити життя українців, щоб люди почувалися хоч трохи щасливішими?
– Тут пряма залежність від того, з чого ми починали – рівень життя. А рівень життя – це є співвідношення доходів до цін, скільки ви можете купити за свої доходи товарів і послуг.
Якщо ви відчуваєте, що ви поступово зможете купляти більше товарів і послуг за свої доходи, в вас відчуття підвищення рівня життя, підвищення благополуччя, тоді це ніби додає до поняття щастя якоїсь впевненості в завтрашньому дні. А якщо на свої доходи ви можете купляти все менше і менше, то тут поняття щастя напевне шукати не варто.
Тому головне для підвищення рівня життя, перш за все, це зупинити девальвацію гривні, яка є штучна вже років півтора, як мінімум. Але, на жаль, у уряду і НБУ інша стратегія згідно проекту бюджету на наступний рік, вони планують і далі штучну девальвацію гривні до 30, як мінімум. Тобто поки не зміниться, я так розумію, цей уряд і це керівництво НБУ, і не зміниться підхід до курсової політики, до того часу на нас весь час чекає отаке підрізання наших доходів і відповідно нашого рівня життя.
А далі, крім того, що зупинити девальвацію гривні, треба нарощувати виробництво, тому що саме на виробництві формуються і доходи, як зарплати, так і пенсії.
Якщо ми не нарощуємо виробництво, то збільшувати доходи, рівень життя нема з чого. Хіба що із збільшення боргів – цією практикою ми йшли багато років, але ця практика приводить до того, що кожних 5-6 років у нас відбувається таке підрізання наших доходів, в тому числі через зрив курсу гривні.
Тобто в принципі, якщо узагальнити, нам потрібна нормальна систематизована економічна політика уряду і НБУ в національних інтересах України і українців.
Ранее политолог Кирилл Молчанов заявлял, что от того, что в Украине называется реформами, падает уровень жизни населения.
А эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун в свою очередь отметила, что рост доходов украинцев оборачивается для них снижением уровня жизни.
