наверх
24.01.202007:15
Курсы валют НБУ
  • USD24.52+ 0.19
  • EUR27.20+ 0.21

Лановой: рост пенсий ощутили только спецпенсионеры

Пенсионная реформа: суть и скрытое (160)

(обновлено: )171833
Рост цен для потребителей связан с ростом средних доходов, а не минимальных, а повышение пенсий - искусственное, считает экс-министр экономики Украины Владимир Лановой.

РИА новости Украина — радиостанция "Голос столицы"

Инфляцию стимулирует рост выплат. Об этом сообщила пресс-служба Нацбанка. Регулятор говорит, что увеличение минимальной зарплаты вдвое добавило к уровню инфляции 2,5 процентных пункта. В НБУ предполагают, что повышение пенсий добавит к инфляции до 0,6 процентных пункта.

Ранее Нацбанк повысил учетную ставку на 1%. Теперь ее показатель — 13,5%. Регулятор считает, что более жесткая монетарная политика будет способствовать снижению потребительской инфляции.

Последствия шагов НБУ прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы экс-министр экономики Украины, президент "Центра рыночных реформ Украины" Владимир Лановой.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи можете ви погодитися з прогнозом регулятора, що підвищення пенсій підвищить інфляцію на 0,6 процентних пункти та додасть до того підняття, яке є?

— По-перше, дійсно, підвищення є штучним. Я б сказав, що підвищення заробітної плати, в основному це стосується бюджетників, впливало на зростання цін. І цей вплив не тільки у вересні місяці, коли найвищі зрушення в цінах відбулися саме у вересні місяці. А що у вересні особливого? Чому на 2,5% у вересні стрибнули в середньому ціни? А тому, що зменшилися поставки сільськогосподарської харчової продукції на внутрішньому ринку. У нас з'явився дефіцит зерна. Цей дефіцит зерна викликав дефіцит м'яса. Зараз поставляється значно менше м'яса на прилавки. Ви яловичину взагалі не побачите. Про телятину, баранину взагалі не кажу. І далі дуже зросли ціни на фрукти. Фрукти в основному йдуть імпортні. Наші господарства фруктів, ягід практично не дають. Давали пару місяців. Це пов'язано з тим, що у самому сільському господарстві є спад виробництва. Це стосується і тваринництва, виробництва овочів і фруктів. Це пов'язано з тим, що латифундисти захопили гроші, кредити, державні дотації. Латифундисти виробляють або курятину, або зерно та рапс, який як правило служить для поставок за кордон. І саме тому курятини менше стало споживатися на внутрішньому ринку.

Отже, це ринкова ситуація, а не тільки фінансування зайвих грошей. Тепер щодо пенсій. Між іншим, я доповню, що зростання цін для споживачів пов'язано з ростом середніх доходів, а не мінімальних. Це так, зауваження. І тому те, що підняли мінімальну пенсію на 100, а в багатьох випадках значно менше гривень, не дуже серйозно вплинуло на середню пенсію. Те, що розказують, що окремі особи отримали дві тисячі гривень додатково… Я знаю випадки, коли десять тисяч отримують. Але спецлюди, спецпенсіонери і, можливо, ті, які потрібні державі… Наприклад, колишні військові, колишні міліціонери, колишні прокурори, там зростання пенсій серйозне. Але теж я помітив, що дуже старим людям нічого не добавили. А таким, які ще активні, можливо, вони ще потрібні владі. Особливо цей правоохоронний рукав, тим підвищили. Я думаю, що середня пенсія практично настільки мало зросла, що не варто навіть говорити, що це впливає якось на інфляцію. Тобто треба диференціювати речі, які нам пропонує НБУ.

Окрім цього, чи взагалі в нинішніх умовах у регулятора була потреба в такому кроці, як підвищення рівня інфляції?

— Ви знаєте, є обставини, які НБУ придушує, щоб не вистрибнула інфляція більш високо. Тому що це поведе до падіння виробництва подальшого. Я зауважу тут, що промисловість в нас падає в цьому році, сільське господарство падає. Тому та такі події. НБУ має друкувати гроші, тому що він пообіцяв 118 мільярдів. ПриватБанку видати у вигляді облігацій. Але облігації треба продавати. Кому продавати? Банкам. Банки попросять гроші в НБУ, щоб були облігації. Плюс 130 мільярдів треба викупити державних облігацій у зв'язку з дефіцитом бюджету та обслуговуванням боргу. Тобто якщо НБУ не виконує цих зобов'язань, тобто не дає додатково грошей в бюджет і не дає грошей для викупу облігацій ПриватБанку, людям немає чого чекати.

Тобто цей меседж зводиться до одного — увімкнення друкарського станка?

— Я думаю, що вони не будуть давати гроші вкладникам наших банків, щоб трошки заспокоїли їх для того, щоб не було збурень та мітингів тощо. Але не будуть виконувати зобов'язання. Не всі люди побіжать за своїми вкладами. І тому ці заяви, що вони випустять такий-то обсяг облігацій, не будуть виконані. Тобто буде в цьому банківському секторі нестача коштів, нестача ресурсів, і значить, кредитування не відновиться. І зростання економіки без кредитування не варто очікувати. Тобто вони все-таки тримають ситуацію. Це пов'язано також з диктатом і контролем МВФ.

Як ви вбачаєте подальші відносили України і МВФ? Як затримка з траншем МВФ може вплинути на подальшу економіку України?

— Нам потрібно продовжувати співпрацю з МВФ, тому що валюти не вистачає. Платіжний баланс зовнішній торгівлі та фінансових розрахунків у нас від'ємний. Не приходять інвестиції, прямі інвестиції, кредити валютні з-за кордону теж не приходять в банківському секторі, господарських тобто потреб. А експорт продовжує бути меншим за імпорт. У нас не вистачає валюти. І якщо її витрачати з резервів, то не буде грошей для розрахунків по зовнішніх боргах, які дуже великі та створюють напругу, в 2019-2021 роках там дуже серйозні загрози. Тому ця співпраця потрібна, оскільки якщо ми будемо брати кредити валютні за кордоном на міжнародних ринках, за євробондами, наприклад, чи інші варіанти. В основному такі. То це дуже високі ставки, більше 8%. Вони можуть зростати, оскільки МВФ перестане з нами співпрацювати. А це величезні втрати бюджету. Бюджет оплачує ці відсотки за боргами. Отже, нам треба продовжувати. Але я не бачу перспективи поки що. Не бачу бажання МВФ. Він хоче закрити програму. Він хоче добитися того, що уряд наш обіцяв. І це ускладнює майбутнє. Я думаю, потрібна нова влада, яка зможе говорити на іншій мові з МВФ. Дійсно на мові реформ, на мові економічного росту, на мові зростання доходів і бездефіцитності та платіжного балансу, і бюджету країни. І вони з таким урядом будуть працювати з великим бажанням. Я можу це гарантувати.

Читайте также: Гаврилечко: в Украине пенсионные стандарты беднейших стран Африки

Невидача чергового траншу чим може загрожувати?

— Поки що немає у нас зараз платежів великих по зовнішніх боргах. Трошки реструктуризували, ми пам'ятаємо. Наталя Яресько на п'ять років реструктуризувала 19 мільярдів. І нещодавно реструктуризували на 12 років ще три мільярди. Так що ми трошки звільнили цей простір від виплат зовнішніх боргів. А хоча все одно, я сказав, що баланс валюти в країні від'ємний. Якщо не буде надходжень ззовні нових кредитів, то будемо витрачати золотовалютні запаси НБУ. І коли прийде час платити по зовнішніх боргах, то там не буде, з чого платити. Так що ситуація залишається напруженою. Поки що з нашої сторони практично нічого не робиться, щоб її змінити, щоб у нас був позитивний баланс валюти, щоб у нас зростали іноземні інвестиції прямі та банківські кредити в нашу економіку.

К слову, исполнительный директор центра социально-экономических исследований CASE Дмитрий Боярчук считает, что иностранным пенсионным фондам не нужны деньги украинцев, пока в стране — бардак. При этом он обратил внимание, что когда начнет работать накопительная пенсионная система и украинцам придется выбирать пенсионный фонд, нужно опасаться тех, кто сулит "золотые горы".

Напомним, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун ранее назвала причину роста дефицита Пенсионного фонда, и заявила, что ощутимое снижение средств в ПФ было зафиксировано при управлении Минфином Наталией Яресько. 

Самое читаемое
    Темы дня