РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Народные депутаты должны дать старт медицинской реформе, как можно быстрее. На это рассчитывает премьер-министр Владимир Гройсман. Соответствующее заявление он сделал во время заседания Кабинета министров в среду, 18 октября, а также представил квартальный отчет правительства. Итак, что же было сделано:
1. Создана прозрачная система возмещения НДС и начала работу электронная система услуг в налоговой. "Это делает отношения бизнеса и государства более прозрачными", — отметил Гройсман.
2. Украина активно завоевывает зарубежные рынки. В частности, начало работать соглашение о зоне свободной торговли с Канадой.
3. Начала работать государственная система поиска сотрудников госорганов, которые будут приняты на работу в результате прозрачных конкурсов.
Также премьер напомнил о социальных проектах Кабмина, в частности, о пенсионной реформе. Он также подчеркнул, что правительство намерено продолжать внедрение масштабных реформ в стране.
Квартальные итоги работы правительства прокомментировал политолог, эксперт аналитической группы "Левиафан" Николай Мельник в эфире радиостанции Голос столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що можна сказати про плани уряду і про наданий звіт?
Хотів би зазначити, що дуже добре було б, якщо б у своєму звіті по пунктах Володимир Борисович Гройсман зазначав, який пункт виконаний досконально, який не виконаний. Тому що насправді ми почули звіт в ракурсах пострадянщини, який завжди був в Україні. Тобто відповідно до звіту все добре, життя буде лише покращуватись, поліпшуватись і все, що було до цього — це було щось незрозуміле та злочинне.
Але я хотів би зауважити, що якщо говорити по тим навіть пунктам, що ви назвали, то автоматичне відшкодування ПДВ — прекрасно, але це було запроваджено в 2012 і скасовано в 2014 році і тоді сказали, що автоматичне відшкодування ПДВ — це злочинна схема. Тоді давайте розберемось, чи Віктор Федорович Янукович у нас був прогресивний державник, чи все-таки в 2014 році Яценюк прийняв помилкове рішення. Щодо експорту в Канаду. Якщо ми візьмемо статистику, то побачимо, що в Канаду експортується сировина, але з тим же самим успіхом ця сировина могла б експортуватись в будь-яку іншу країну світу. Тобто ми не експортуємо товари з доданою вартістю і насправді у торгово-економічному балансі торгівля з Канадою не перевищує 3%. Якщо казати про прозорі конкурси на державну службу, то вибачте, вони завжди відповідно до закону були прозорі. Тому що саме зараз відрізняє нас від попередніх років, я особисто не зрозумів.
Тобто це просто звіт для того, щоб показати, що "ми працюємо"?
Показати, що Володимир Борисович сказав, що він нас всіх навчить державою керувати, от, будь ласка, він нас вчить державою керувати. Але якщо дивитись на цей звіт не з боку якихось переможних реляцій, а з боку сухої статистики, то виникають питання.
З приводу пенсійної реформи — її можна вважати успішною?
Дивлячись, яку мету ми ставили. Якщо ми ставили мету зменшення дефіциту ПФУ, так, ми зменшили дефіцит на 15 мільярдів, відповідно, вона успішна. Якщо ми говоримо про якесь посилення соціального забезпечення, то це не відбулось, тому що ті доплати, в середньому, 200-300 гривень на людину, то, в принципі, вони лише відкорелювали ту інфляцію, яка є у цьому році. Тому фактично реально пенсія не збільшилась. Якщо ми подивимось на це з точки зору людей, які дізнались, що їм ще треба 10 років стажу і тепер вони виходять не в 60, а в 63 роки на пенсію, а з 2019 року в 65 років, я думаю, вони не вважають ці реформи успішними. Чи були створені передумови для якоїсь системи накопичення страхової? Знову ж таки, ця реформа на ці питання не відповіла. Тому можна говорити про успішність, якщо ми розуміємо мету. Якщо мета просто зменшити дефіцит і зменшити кількість пенсіонерів, то так, реформа успішна.
Медична реформа — які її шанси на прийняття та на успіх в майбутньому?
Після того, як Гройсман підвищив пенсійний вік на п'ять років, люди просто аплодували. Я думаю, що не є для нього проблемою протягнути медичну реформу, якщо в цьому буде необхідність, тому що Гройсман показав — голоси є і, в принципі, він вміє домовлятись. Щодо медичної реформи, знову ж таки, головне — це питання, звідки взяти гроші. Причому в реформі закладений прекрасний механізм солідарної медицини, але немає відповідей, що робити в депресивних районах, що робити з малозабезпеченими, хто буде за них платити цю солідарну систему, що буде зі страховою медициною, на ці питання, на жаль, відповідей немає.
З приводу співпраці з бізнесом, чи дійсно налагоджується комунікація з ним зі сторони влади?
Треба розуміти, що ми маємо на увазі під комунікацією. Чи стало більше зустрічей між представниками влади та бізнесу? Вони завжди були. Координаційні центри завжди були. Координаційні ради при міністерствах завжди були. Треба виходити з того, наскільки поліпшилось ведення бізнесу в Україні. Так, відповідно до Doing Business, Україна прогресувала на 10 пунктів, трохи ми поліпшили стан, але говорити, що ми маємо якісь рівні можливості вести бізнес хоча б на рівні Естонії чи тієї ж Польщі, ми не можемо, тому що в нас корумповані суди і в нас більшість має дуже великий конфлікт інтересів при лобіюванні одних або інших бізнесів. Тому я б не сказав, що комунікація між бізнесом та владою поліпшилась, а якщо і поліпшилась, то воно якось не вплинуло на результати бізнес-діяльності підприємців.
Комунікація в самому уряді — чи в Кабміні промоутери реформ і ті, хто, навпаки, пригальмовує процес?
Промоутери реформ? Логічно було б, щоб промоутером реформ виступали б самі міністри. Але треба розуміти, що нам дісталась система пострадянська, доволі закореніла, відповідно, жоден міністр, за великим рахунком, не хоче, щоб щось реформувалось. Так, якщо ми говоримо про реформу МВС, фактично ж реформи не відбулось. Просто ми міліцію замінили на поліцейських і по факту нормальний відбір патрульно-постової служби відбувався лише в Києві, в Одесі і у Львові. У всіх інших регіонах просто вони були переатестовані. І так можна пройти по будь-якому напрямку. Якихось сильних реформ, які були б значні, які б змінили порядок денний країни, особисто я не бачу, хоча, можливо, я просто песиміст і не володію інформацією.
Яку роль Кабмін відіграє у реформах?
Провідну. Насправді провідну. Наразі Кабмін може "протягнути" будь-яке рішення. Єдине, чому це може не відбутись — це забаганки президента. Але, в принципі, наразі немає таких серйозних розбіжностей між Грушевського і Банковою. Тому, якщо була б залізна воля прем'єра чи президента, відповідно, реформи були б запроваджені. Але наразі, навіть якщо говорити про таку розпіарену технологію, як антикорупційна реформа, так, ми створили дуже багато структурних одиниць, які мають боротись з корупцією, але це не дало жодного результату. Тобто, так, ми маємо п'ять структур, але вони не взаємодіють, вони конкурують і ніхто не скаже в Україні, що ситуація з боротьбою з корупцією поліпшилась. Те саме стосується і судової системи, те ж саме стосується і держслужби.
Навіть те, що зараз казав пан Гройсман, що в кожному міністерстві буде координатор реформ з дуже великою зарплатою, ми його виберемо на прозорому конкурсі. Добре, що є таке намагання, але ви побачите, що 70-80% — це будуть діти тих самих людей, які працюють в міністерствах, діти депутатів. Це перше. І друге, якщо ми говоримо про державну службу, давайте згадаємо, як у нас притча во язицех уже стало, як нинішній губернатор за 10 хвилин відповів на всі питання, хоча технічно він навіть не міг і прочитати. Тому буде та сама профанація, яка була до цього 10 років і, мабуть, буде ще через п'ять років.
Читайте также: Ситуация в Украине расшатана до беспредела. Экспертные итоги недели
Ранее в эфире радиостанции Голос Столицы, комментируя медицинскую реформу, политолог Ярослав Макитра, заявил, что реформы в Украине вызывают только страх. А эксперт по вопросам экономики Максим Праздников считает, что драйвером реформ в Украине был и остается МВФ.
