наверх
24.11.201702:17
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Прикусить язык. Политолог о перспективах решений по скандальному закону

Реформа образования: демарш Румынии и Венгрии (293)

(обновлено: )78915
Конфликт с Венгрией по украинскому закону об образовании можно решить, только отправив депутатские делегации на Закарпатье для диалога с нацменьшинствами, заявил в эфире радиостанции Голос Столицы политолог-международник Василий Мирошниченко.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

В понедельник, 16 октября, в Совете ЕС проходят слушания относительно претензий Венгрии к закону Украины об образовании. Этот вопрос на повестке дня стоит не отдельным, а в списке — "другое". Инициатор слушаний — Венгрия.

Стоит напомнить, ранее министр иностранных дел этой страны Петер Сийярто заявлял, что из-за нового украинского закона об образовании Соглашение об ассоциации Украины с ЕС должно быть пересмотрено.

По информации "Радио Свобода", хотя в обсуждении украинского закона об образовании Венгрии в Брюсселе не отказали, к пересмотру Соглашения об ассоциации с Украиной, там относятся скептически. Ибо международный договор уже подписан и ратифицирован всеми государствами ЕС.

Результат обсуждения украинского закона об образовании спрогнозировал политолог-международник Василий Мирошниченко в эфире радиостанции Голос Столицы.

(текст публикуется на языке оригинала)

Якими можуть бути наслідки обговорення українського закону про освіту в Раді ЄС?

— Тут декілька є складових цього питання і певною мірою нам потрібно їх вирішувати. Справа в тому, що вчора навіть в прямому ефірі міністр освіти заявляла про те, що в другому читанні в цей закон були внесені певні правки і текст остаточний, який є в нас в законі про освіту, може трактуватись по-різному. І тут, в першу чергу потрібно вести перемови із нашими національними меншинами, говорити, тому що, як говорив міністр закордонних справ Угорщини, поки нацменшини угорські на Закарпатті будуть їх повідомляти про те, що цей закон може ущемляти їх права, Угорщина буде блокувати будь-які ініціативи України. І нам в Брюсселі не потрібна роздратованість тих самих угорців чи румунів.

Я скажу чесно, що в Брюсселі Угорщину ніхто не любить, тому що позиція Орбана, можна сказати одного із, як вони навіть самі його називають, диктаторів в країнах ЄС, тобто вони взагалі там до Угорщини ставляться скептично. Тим не менше це ще як фактор фрустрації, який нам не потрібен і також така подібна позиція Румунії лише може дратувати. Плюс певною мірою в сьогоднішній ситуації, яка є в Україні в контексті Греції і Росії, то певною мірою ми радше повинні працювати з нашими сусідами на заході і доводити їм, переконувати їх. Але, в першу чергу, треба працювати з громадами румунськими на Буковині чи угорськими на Закарпатті.

Законодавча норма, яка обурила українських сусідів, була спрямовано проти Росії. Чому в ситуацію так активно втрутилась Угорщина?

— Справа в тому, що Угорщина традиційно захищає і досить себе агресивно поводить по відношенню до національної політики стосовно своїх меншин. Вони подібне щось робили зі Словаччиною, вони подібне щось робили з Румунією, їх позиція є досить чіткою і послідовною. Питання в тому, що, звичайно, їхні ініціативи якимось чином переглядати Угоду про асоціацію з ЄС виглядають доволі абсурдними, але питання в тому, що багато інших буде ініціатив по Україні, може бути багато різноманітних інших обговорень в Брюсселі в майбутньому і тому, скажімо, їхня позиція може бути категоричною чи негативною. Тому з ними треба постійно працювати. Я думаю, потрібно сформувати делегацію із депутатів і відправити їх на Закарпаття, на Буковину, щоб також там були представлені депутати, які представляють ці округи і попрацювати там із місцевими громадами. Поговорити з ними, можливо, була проблема з комунікацією, нечітко було донесено взагалі, що це за закон, як його трактувати, які наслідки. Тому що певною мірою їх реакція може навіть дещо зрозуміла і певною мірою це вже є реакція Угорщини та Румунії на цю позицію. Але ті аргументи, які наводив президент, виступаючи в парламентській асамблеї Ради Європи, вони досить сильні. Ми говоримо про реінтеграцію українських громадян, створюючи для них кращі можливості, а нацменшин повинні, дійсно, вивчати і мову, і літературу, і історію своєї країни.

Читайте также: Закон об образовании: Венгрия пошла в "наступление"

Чи не приведе ця ситуація до двомовності чи кількамовності в державі?

— В першу чергу, мова йде про російськомовних на сьогоднішній день, але російськомовних громадян права взагалі не ущемляються насправді і це очевидно. Якщо ви подивитесь на ЗМІ, то 80% ЗМІ в Україні говорять і пишуть російською мовою. Тому я не бачу ніякого утиску російської мови, радше я бачу якусь, скажімо, незрозумілу ситуацію для української мови, державної мови, яка насправді є частенько в меншості, зокрема, якщо ми подивимось на ЗМІ. Тобто це питання взагалі тут не постає як таке.

В Раді ЄС можуть бути ухвалені якісь конкретні рекомендації і чи зважатиме на них Україна?

— Наскільки я розумію, саме там ніяких конкретних рекомендацій не може бути. Якщо ви говорите про якусь конкретику, то зараз на сьогоднішній день всі чекають рішення Венеціанської комісії з приводу цього закону. Якщо Венеціанська комісія постановить, що в цей закон потрібно вносити правки, тоді Україна, по суті, змушена буде вносити туди правки, якщо вона вважатиме за доцільне дотримуватись рекомендацій Венеціанської комісії. Це вже другий етап, але на сьогоднішній день всі чекають висновків і треба подивитись чітко, як там приймаються рішення Венеціанської комісії, які будуть аргументи взяті за основу, і яким чином Україна аргументуватиме свою позицію.

Окрім того, мені здається, тут плутається декілька органів, тому що є парламентська Рада Європи, яка не має відношення до Ради ЄС. А Рада ЄС є найвищий орган в структурі ЄС, куди входять безпосередньо глави держав всіх країн-членів ЄС. Якщо це там буде підніматись це питання, то там рішень не може бути по цьому питанню. Там радше те, що обговорення в цьому контексті буде мати негативний наслідок, який Україні зараз не потрібний з точки зору Брюсселю.

Які ще є виходи із ситуації, окрім правок до закону та роботи з нацменьшинами на місцях? 

— Я думаю, що все одно було б добре сформувати таку делегацію, де будуть, скажімо, з одного боку депутати, з іншого боку нехай будуть представники МОН, представники Адміністрації президента, уряду. Їм треба виїхати туди в регіони на Буковину, на Закарпаття, поспілкуватись з громадами, зрозуміти їх проблему, можливо, вони не зрозуміли до кінця, яким чином цей закон буде застосовуватись і які наслідки він має, наскільки швидко треба перейти повністю на українську мову, які вони матимуть права. Така місія, яка може туди поїхати, могла б мати просвітницьку мету, тому що на сьогоднішній день ми маємо реакцію Угорщини, ми маємо вже такий, можна сказати, міжнародний скандал, якого можна було уникнути, якщо це зробити по-іншому.

Тим не менше, депутати, який цей закон ввели, вони свідчать про те, що вони проводили консультації з представниками національних меншин і урядів тих країн, які представляють територіальні меншини. Тим не менше, те, що сказала вчора Гриневич, що в другому читанні закону були внесені певні правки в цей закон, які можуть трактуватись по-різному. І фактично це різне трактування цього тексту і є найбільша проблема, тому що навіть законопроект був нормальний, якщо ці правки якось по-іншому трактуються. Ми маємо жорстку реакцію сусідів і це питання просто потрібно вирішувати. Тут потрібно вирішувати на рівні українському, тобто національному плюс підключити наших дипломатів. Якщо там буде сигнал позитивний від громад, то таким чином ми вирішимо цю проблему, якщо їх все влаштує.

Стоит напомнить, что украинский закон об образовании был направлен на рассмотерние Венецианской комиссии. Заслуженный юрист Украины, эксперт Венецианской комиссии Марина Ставнийчук считает, что комиссия этому закону вынесет того же вердикт, что и ПАСЕ, которая приняла резолюцию с рекомендациями Украине относительно защиты прав национальных меньшинств.

В то же время директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что Украина покажет Европе свою слабину, если внесет правки в закон об образовании.

Темы дня