наверх
05.06.202023:26
Курсы валют НБУ
  • USD26.70- 0.06
  • EUR30.00+ 0.04

Людмила Супрун: Кабмин - причина роста дефицита Пенсионного фонда

(обновлено: )99881
Ощутимое снижение средств в Пенсионном фонде было зафиксировано при управлении Минфином Наталией Яресько, заявила заслуженный экономист Украины Людмила Супрун.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

За девять месяцев этого года поступления от ЕСВ составили 129 миллиардов гривен. Это практически такая же сумма, как в 2014 и 2015, когда ставка взноса была вдвое выше. Об этом сообщает Государственная фискальная служба.

Дополнительные поступления правительство намерено потратить на повышение пенсий. Неделю назад Верховная Рада приняла правительственный закон о пенсионной реформе. Документ, в частности, предусматривает перерасчет выплат для украинцев, которые вышли на пенсию исходя из показателя средней зарплаты по стране на уровне 3,7 тысячи гривен. На это уже в этом месяце потратят дополнительные пять миллиардов гривен.

Судьбу поступлений от ЕСВ прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун.

(текст публикуется на языке оригинала)

Те, що надходження від ЄСВ збільшилися та навіть показує ДФС суми на рівні 2014-2015 року, з огляду на те, що відбулося невелике зменшення, це добре з усіх сторін? Є якісь погані сторони у цього процесу?

— По-перше, я хочу пояснити для всіх радіослухачів, що відбувається останній час з заробітною платою, внесками, так званими ЄСВ, і що відбувається з Пенсійним фондом. В 2015 році було прийнято рішення урядом за ініціативою колишнього міністра фінансів Наталі Яресько про різке зниження такого податку. Для громадян це нічого не означало, тому що їхня заробітна плата залишалася такою ж, як і раніше. Це було зниження оподаткування виключно для власників бізнесу. Нічого іншого це для громадян не дало. В цей період часу виникла величезна проблема — не вистачало коштів в Пенсійному фонді за рахунок того, що такий податок знизили. Що повинен був би зробити уряд? При зниженні податку треба було піднімати одночасно заробітну плату і всі соціальні виплати. Для цього було декілька не тільки підстав, а правових вимог, тому що коли йде висока інфляція, більше, ніж 1% на місяць, то уряд зобов'язаний піднімати пенсії та інші соціальні виплати, щоб люди не страждали від такої інфляції. На жаль, цього не відбувалося. В принципі, не відбувається і зараз. Тому в Пенсійному фонді після зняття такого зниження податку, виник дефіцит. Тобто нестача коштів.

Нестачу коштів закрили іншими грошима, всіми тими, що ми з вами сплачуємо до державного бюджету. Таким чином в 2017 році дефіцит Пенсійного фонду складає майже 150 мільярдів. Це величезна сума. Це більше, ніж половина коштів в Пенсійному фонді. Тобто не вистачає. Що відбувається зараз і відбулося в 2017 році. Було прийнято рішення про підняття мінімальної заробітної плати. Раніше вона була 1,6 тисячі гривень. Зараз — 3,2 тисячі гривент. Зрозуміло, що вдвічі виріс і податок на заробітну плату. Тобто кошти надходять до Пенсійного фонду. Сьогодні вони збільшилися проти попереднього періоду приблизно на 35%. Питання, чи знято при цьому дефіцит Пенсійного фонду? Ні, не знято. Уряд і країна, як і раніше, повинні будуть доплачувати з бюджету до Пенсійного фонду. Тобто проблема дефіциту Пенсійного фонду не вирішена. Найголовніше, що ці уявні цифри про так зване зростання заробітної плати насправді не означає, що зростають доходи громадян. Тому що рівні інфляції такі, що за більш велику суму грошей не можна купити те, що раніше можна було купити за меншу суму грошей. Тобто інфляція з'їдає доходи громадян.

Мова йшла про те, що 40% економіки перебуває в тіні.

— В принципі, що відбулося і вийшла чи ні економіка з тіні? До того часу, поки буде відбуватися рейдерство, до того часу, поки банківська система не почне нормально працювати, не брати величезні кошти в своїх клієнтів за перерахунок грошей, за надання банківських послуг, надання кредитів під 22-26% і невідомо скільки відсотків, до того часу детінізації не буде. Те, що стосується підняття мінімальної зарплати, уряд в першу чергу намагався підняти доходи до пенсійного фонду. Це відбулося, але не в повній мірі. Дефіцит, однак, залишається. Детінізація не пройшла. Чому? Тому що ми ділимо зарплати на дві частини. Перша частина платників податків, це ті хто працюють в державному секторі. Там немає тіньових доходів, але там найгірша, найнижчий рівень зарплати. Тому коли уряд підняв її, він в принципі підняв для тих, кому він платив 1600 гривень. У інших, у приватного сектору, ніколи не було зарплати в 1600 гривень. Завжди була 3200-3100, 3400, 2800, і у них трошечки цей показник змінився. Тому детінізація як така не відбулася. Детінізація може йти за інших умов. Примітивне підняття мінімальної зарплати не приведе до детінізації економіки.

Може ми просто недостатньо підняли зарплату? Може треба більше?

— Це питання системне. Воно не може вирішуватися тільки зміною рівня зарплати. Не забувайте, що є ще поняття законодавства, соціальної справедливості, коли ми піднімаємо зарплату мінімальну, треба чесно говорити: треба було підняти всі соціальні виплати. Ви знаєте, чому. Тому що якщо подивитися на реальну зарплату за цей період часу, то вона знижується, а не підвищується.

Читайте также: "Нафтогаз" вышел из-под контроля и готов содрать с народа три шкуры

К слову, в результате пенсионной реформы люди, которые будут выходить на пенсию через несколько лет, получат лишь 35% от своей зарплаты. Такое мнение в эфире "ГС" выразил координатор платформы "Новая страна" Тарас Козак.

Самое читаемое
    Темы дня