РИА Новости Украина — радисотанция Голос столицы
Глава Каталонии Карлес Пучдемон подписал Декларацию представителей Каталонии о том, что Каталония становится независимой республикой.
В то же время он предложил отложить вступление в силу декларации на несколько недель. Ранее сообщалось, что правительство Испании не может признать юридически действительным провозглашения независимости, о которой было заявлено в парламенте Каталонии.
Ситуацию в Каталонии, референдум региона и его последствия прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник Анна Шелест.
(текст публикуется на языке оригинала)
Є багато прогнозів стосовно того, що не підпише каталонський уряд жодного документу про визнання незалежності, але Пучдемон це зробив. Чим можна пояснити певну зміну позицій і що дасть відтермінування?
— Теоретично в нього було декілька змін позиції. Тому що відразу після референдуму він чітко сказав, що він підпише, і навіть неочікуючи фінальних результатів. Тобто була повна впевненість. Потім, після розвитку подій в тому числі недільних демонстрацій тих, хто був у Каталонії проти незалежності, плюс дій і реакції ЄС, почали відходити назад. І десь за день до цих подій, в понеділок, в неділю, були заяви окремих каталонських політиків, які говорили, що буде символічне проголошення, а не юридичне. Тобто навіть такі формулювання були озвучені. Звичайно, ми почали чути від Пучдемона про те, що Каталонія готова до діалогу, що вони готові обговорювати, міжнародне посередництво тощо. Те, що врешті-решт він спочатку оголосив про прохання про відтермінування, а через годину вийшов і підписав цей документ, це, скоріше, говорить про реакцію на реакцію Мадриду, якщо так можна сказати. Тому що позиція прем'єра Іспанії дуже жорстка. Вона повністю не передбачає жодного діалогу, лише після відміни будь-яких результатів рефередуму та взагалі достатньо антикаталонськи налаштована. Він навіть відкидає будь-яке міжнародне посередництво. І тут лідер Каталонії, мабуть, вирішив йти певний такий ва-банк, розуміючи, що якщо вже сказав, «а», треба якось закінчувати це речення. І друга причина для цього може бути, що як ви пам'ятаєте, вчора було відтерміновано на майже півтори години виступ Пучдемона, і пов'язано це було не в останню чергу з тим, що його виступ був більш м'яким, а його основні союзники, які як раз займають ще більш жорстку позицію щодо незалежності, вони наполягали на більш жорстких формулюваннях у його виступі щодо незалежності та щодо Іспанії. І відповідно, погрожували виходом з коаліції. Якщо розвалиться навіть та коаліція, яка сьогодні в нього є, то буде важко говорити про загальну каталонську підтримку референдуму та подальших дій.
Читайте также — Каталония: танцы вокруг независимости
Якийсь компроміс можливий між урядом Іспанії та каталонською владою?
— Спільних точок може бути дуже багато, як один з варіантів розвитку подій. Тобто дійсно дуже важливо, що сьогодні вирішить уряд на своєму екстреному засіданні. Друге, буде дуже залежати, чи нарешті ЄС виступить в якості посередника. Як би вони не вважали, що це внутрішня справа Іспанії, але наслідки, які вона може мати, це не просто європейська проблема буде, а це буде достатньо серйозна загальна проблема у світі. Тобто це буде прецедент по багатьох питаннях. Тому на сьогодні можливі варіанти від сценарію того, що уряд Іспанії застосує ст. 155 конституції, тобто введення прямого управління з Мадриду, фактично відмови від автономії Каталонії. Друге — може бути навіть введення військ. Може бути введення більш серйозних сил правопорядку та контролю за всією діяльністю на території Каталонії. Це може бути початок переговорів про новий референдум. Це може бути початок переговорів про новий статут автономії. Тому що давайте не забувати, що все ж таки криза розпочалася десь з 2006 року, коли приймався новий автономний статут Каталонії. Це такий документ, який формулює їхні автономні права. І вже після того, як він був прийнятий і затверджений, справи проти цього статуту та реально десь лише 40-50% було затверджено тих прав, про які вже домовилися центральний уряд з Барселоною. Відповідно, можуть говорити про новий статут. Найгірший варіант, звичайно, просто повернення до ситуації 2005-2006 року, коли нічого не буде вирішено. Фундаментальні проблеми, які призвели до сьогоднішньої ситуації, не будуть вирішені, але погодяться знизити накал на певний час тих емоцій, які є в Мадриді та в Барселоні.
Але ж це буде відтермінування просто?
— Сепаратизм буває з дуже різних причин. І в даному випадку дуже важко назвати каталонський сепаратизм суто етнічним якимось сепаратизмом. Тому що все ж таки, назважаючи на те, що дійсно це окрема нація, окрема мова, культура тощо, але протягом багатьох століть все ж таки вони були частиною іспанської держави. Серйозні проблеми почалися, коли на фоні якихось культурних питань, які, можливо було вирішити, почалися ще й економічні вимоги один до одного. Коли Барселона та взагалі Каталонія, яка складає фактично 1\5 економіки Іспанії, почала говорити про те, що вона віддає податками набагато більше, ніж отримує потім на власний розвиток. І цей диспут щодо грошей щодо розподілення податків, витрат тощо на соціальні якісь питання, він наклався на ці націоналістичні настрої, які були в Каталонії, які до цього були в найкращому варіанті вони досягали десь 45%. В принципі, протягом ХХ століття це було 15-20%. Тобто ви розумієте, що 15-20% це можна тримати під певним політичним контролем, якщо задоволені інші потреби та вимоги населення. А тут наклалося та з початком економічної кризи, а Іспанія, як нам відомо, дуже серйозно від неї постраждала, то відповідно от такий паззл склався. Націоналістичні партії прийшли до влади, певні проблеми з статутом. Вірніше, серйозні проблеми з автономним статутом, плюс питання економічні, податкові, децентралізація, тощо, і от в певний момент це вийшло в те, що дві політичні партії каталонські, які до цього говорили про розширення автономії або незалежність, прийшовши до влади, та поставили це головним своїм політичним гаслом. Мадрид замість того, щоб почати говорити про те, які проблеми є, він почав, скоріше, закручувати гайки і розмовляти з Каталонією в дуже ультимативній формі.
Читайте также: Ядерные объекты Франции и Бельгии могут оказаться под ударом террористов
К слову, старания каталонцев завоевать независимость от Испании тщетны, поскольку де-юре избирательный процесс признан незаконным. Такое мнение в эфире Голоса Столицы выразил политолог Владимир Воля.
