РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Во вторник, 10 октября, отмечают 25-летний юбилей Всемирного дня психического здоровья. Этот праздник Украина встречает печальной статистикой. Наша страна занимает первое место в Европе по количеству психических расстройств.
Ежегодно почти два миллиона украинцев становятся пациентами психиатрических больниц. А от нервных расстройств страдает каждый третий житель нашей страны. Такие данные обнародовали в пресс-службе Минсоцполитики.
Как понять, что пора обратиться за профессиональной помощью психиатра, рассказал в эфире радиостанции Голос столицы социальный психолог Виктор Рыбаченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Мова йде про психічні та нервові розлади. Наскільки ці речі різні?
— Це взаємопов'язано. Дуже часто в основі психічних розладів лежать проблеми суто нервової системи чи головного мозку. І це звичайно окрема суто медична тема. Для нас з вами ближчі, мабуть, все-таки, психічні розлади, тому що, незважаючи на таке страшне явище, воно починається інколи непомітно. В нас зараз жовтень. Вам, напевне, приходилося чути жартома від знайомих: у мене осіння депресія. Це початок психічного розладу.
Які фактори найбільше впливають?
— Ми повинні поставити собі перш за все питання, а чому це Україна вийшла на перше місце в Європі за цими захворюваннями. Що в нас з генотипом щось не так, чи у нас люди якісь, може, не такі. Все таке. Нормальні люди, нормальний генотип, з всілякими відхиленнями, це у всіх є. Але дуже сильно психотравмуюча ситуація в Україні. Подивіться, усі 20 років, як ми живемо незалежно, це роки краху наших мрій. Це роки все більш складного життя. Це роки все більшого тиску на людську психіку. У нас три роки тому назад, наприклад, не було такого психічного розладу, як, наприклад, бойова травма. А бойова травма — це дуже розповсюджена психічна травма. І сьогодні практично кожен, хто пройшов АТО, це вже сотні тисяч українців, вони страждають вже від цих бойових травм, звідки і самовбивства, і багато чого іншого, і розлади сімейного життя. Отже, основним, я вважаю, є соціальний фактор. Дуже високий рівень стресовості в нашому суспільстві, звідки з'являються мотиви міграції, наприклад, небажання жити в країні, уникнути цього тиску, стресу.
Чи є можливо якісь певні рекомендації у спеціалістів стосовно якоїсь соціалізації в рамках держави?
— У нас тут є певна пастка. З одного боку, можливо, я здивую наших радіослухачів, якщо скажу, самолікування — це також вид психічного розладу. Отже, самого себе важко вилікувати. Хіба що людині, яка відвідує базові психологічні заняття та психіатричні, вона зможе частково зайнятися собою і трошки відрегулювати. З іншого боку, в нас ще є сором'язливість, йти до психолога, а тим більше, до психіатра, психотерапевта, тому що це, мовляв, ознака ледь не божевілля. І тому людина залишається між двома такими берегами та не знає, що з собою робити. І вона нічого не робить. А це все загострюється. Зокрема, є такий вид психічних розладів, як прикордонний стан. Прикордонний стан — це стан між хворобою і здоров'ям. Людина ще не хвора, але вже не здорова. Ми прийдемо до того, до чого прийшов весь цивілізований світ, до того, що звернутися до психотерапевта, до особистого психолога — це просто ознака психічної культури, не більше.
Наші вітчизняні психотерапевти готові до того, що ми розів'ємося до певного цивілізаційного рівня, коли ми справді будемо розуміти, що нам потрібна консультація? Їх достатньо?
— Ви знаєте, наші психологи активно до цього готуються. Вони не чекають моменту, коли ціла хвиля до них припливе людей, які страждають. Вони активно готуються. Особливо це сталося, коли розпочалися бойові дії на Сході. Тому що у хвилях волонтерства все частіше почали зустрічатися психологи. Наприклад, у нас у четвер буде конференція в Інституті соціальної та політичної психології. Це проводить Асоціація політичних психологів України і там будуть говорити зокрема про психологічну допомогу, в тому числі учасникам бойових дій. Таких у нас спеціалістів стає все більше. Інша справа, що держава повинна затребувати цю послугу, організувати, оплатити. А люди повинні знати про таку послугу та шукати спеціалістів з цього. Ми не чекаємо, поки всі усвідомлять. Ми активно до цього готуємося.
Є певні дослідження, як залежить психоемоційний стан людини в певній країні від економічної ситуації в країні?
— Тут певна залежність є. Адже бідним людям не до відстежування власних психічних станів. Вона бореться за фізичне виживання. Вона шукає кусок хліба. Як не дивно, у багатих країн і більш ґрунтовна психологічна і психіатрична, психотерапевтична допомога. Наприклад, відомо, що скандинавські країни, які є дуже багатими, там високий рівень суїцидів, тому що людина, у якої забезпечені базові потреби, фізіологічні, житлові, тощо, стає далі перед проблемами, наприклад, сенсу життя, самореалізації. І якщо людина відчула душевну спустошеність, а такий стан також є видом психічного розладу, вона інколи вже її не втішає ні те, що вона нагодована, ні те, що в неї квартира, автомобіль, гроші якісь є. Вона не бачить сенсу продовжувати своє існування та закінчує життя самогубством.
Читайте также: Непотопляемая Супрун. Из-за чего ополчились депутаты?
Ранее глава правления ВО "Украинцы — вместе!" Руслан Руденко в эфире "ГС" рассказал о программе "Социальная карточка участника АТО", и подчеркнул, что уже около 2 тысяч предпринимателей дают скидки участникам АТО.
