РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Верховная Рада третьего октября приняла самый большой законопроект в своей истории. Во втором чтении и в целом парламент принял президентский закон о внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс, Гражданский процессуальный кодекс и Кодекс административного судопроизводства.
За это решение, которое запускает судебную реформу, проголосовали 234 народных депутата из 358 зарегистрированных.
Смотрите также: Судебная реформа: власти сводят права граждан к нулю — эксперт
Работа над документом в сессионном зале длилась около месяца. К законопроекту были поданы более четырех тысяч поправок, большинство из которых были отклонены. В общем, текст проекта закона занял более 800 страниц и был разделен на пять отдельных документов.
Подробнее особенности реформирования судебной системы в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт программы реформирования правоохранительной и судебной систем Украинского института будущего Денис Монастырский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ухвалені парламентом зміни дійсно покращать якість роботи судової системи?
— Те, що обсяг документа був на початку 800 сторінок, на завершення до другого читання депутати мали понад 2500 сторінок, і звичайно, якщо ми зараз говоримо про рівень філософії, то я оцінюю як однозначно позитивно. У проекті закладено багато позитивних новацій, які принесуть завтра великі плюси для конкретного громадянина, який буде звертатися до суду.
Що кардинально зміниться в кращу сторону?
— Потенціал електронного суду — це однозначно новація, яка полегшить доступ до суду і взагалі строки обміну документами між учасниками судового провадження в рази, що однозначно поштовх вже в наступному, зараз, наприклад, вже, в стратегії МВС закладена розробка і запровадження так званого електронного кримінального провадження, це вже наступна сходинка після цих проектів, і це означає, що вони будуть взагалі доступні між прокурором, слідчим і судом за допомогою одного-двох кліків. Це не сьогоднішній день і навіть не завтрашній, але вже післязавтрашній…
Інститут електронного судочинства пропонується вводити лише через рік, після того як цей закон набуде чинності. А протягом цього року як воно все відбуватиметься?
— Воно продовжуватиме відбуватися таким чином, як відбувається і зараз. Головна тенденція, і взагалі предмет для запровадження цих змін, це запуск нового Верховного суду. Адже зараз завершиться поданням до президента конкурс, і президент має розглянути і призначити, або якісь зауваження висловити, щодо кандидатів. І от якби він їх призначив без внесення відповідних змін до процесуальних кодексів, то вони би просто не могли б розглядати ці справи. Бо там зазначені повноваження саме Верховного суду України й інших касаційних інстанцій.
Але я би хотів сказати, що взагалі цей проект став загалом, так би мовити, таким топ-прикладом порушення регламенту ВРУ. По-перше, як і за формою, це проект, який в одному законі містить зміни трьох нових редакцій нових кодексів. Це безпрецедентне явище для української правотворчості. По-друге, по тому, як розглядалися поправки до нього. Я як член робочої групи можу стверджувати, що у робочої групи було десь півтора тижні, приблизно десять робочих днів, для того щоб розглянути всі 5000 поправок, там десь 4800. І звичайно, я можу стверджувати, що більшість цих поправок не було розглянуто робочою групою. Крім того, всі 5000 поправок потрапили на надзвичайно небезпечні для судочинства норми. Зокрема, я хочу зауважити на поправку, яка вже викликала великий спротив і зауваження з боку громадськості, це поправка до КПК №109, яка одною поправкою вносить зміни до 20 статей КПК, запроваджує нереальні строки досудового розслідування, а найголовніше, що якщо слідчий нічого не зробить протягом трьох місяців, наприклад, при розгляді справи, він може таку справу після цього просто закрити. Звичайно, хто постраждає в даній ситуації? Слідчий, який нічого не зробить? Ні. Той, хто вчинив злочин і не був знайдений слідчим? Ні. Звичайно, це ми, прості люди, які будемо страждати від тих правопорушень, злочинів, особливо це стосується крадіжок, коли просто слідство не буде мотивоване когось розшукувати в даній ситуації.
Чи достатньо парламентарі все в комітетах і самі між собою пропрацювали, аби там не було правових колізій?
— Перша позиція полягає в тому, що жоден проект не є достатньо вичитаним нардепами. На жаль, це наша українська негативна практика законотворчості. По-друге, якщо ми говоримо про проект, який обсягом 2500 сторінок, я вам даю гарантію, що його дійсно читали, може, десятка зо два нардепів повністю. Крім того, за кілька хвилин перед голосуванням голова комітету Руслан Князевич оголосив близько 40 поправок з голосу, які є принциповими по цьому законопроекту, зокрема, поправку депутата Лозового, про яку я щойно говорив, яка надзвичайно негативно вплине на кримінальний процес. І депутати без розбору, що це за правки, просто сорок цифр назвав, ці правки є важливими, підняли руки і проголосували "за". І я можу сказати, що депутати не знали, за що вони голосували, і я думаю, ми з вами ще кілька днів або тижнів будемо ще чекати документа, який з'явиться, для того, щоб його дійсно розбирати і дивитися, що саме було підтримано депутатами сьогодні 234 голосами.
Напомним, ранее народный депутат Сергей Евтушок заявил, что предлагаемая судебная реформа уводит Украину в противоположную от демократии сторону, а его коллега по ВР Александр Кодола считает, что это уникальный шанс начать реформы, которые не делали 25 лет.
