РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Украина получила запрос от главной прокуратуры Грузии об экстрадиции Михаила Саакашвили. Об этом сообщил заместитель министра юстиции Украины Сергей Петухов.
По его словам, в Грузии экс-глава Одесской области выступает обвиняемым по четырем уголовным производствам. Грузинская сторона настаивает на отсутствии политических мотивов в делах Саакашвили и требует выдать подозреваемого.
Министерство юстиции Украины передало в Генеральную прокуратуру запрос на Михаила Саакашвили для проведения экстрадиционной проверки.
Как может развиваться эта ситуация, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал эксперт общественной организации «Слово и дело», кандидат юридических наук Александр Москалюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Зазвичай, скільки триває екстрадиційна перевірка, хто, що і як перевіряє?
— Що стосується цієї екстрадиційної перевірки, то це лише попередній етап. Він насправді може тривати різний період, і тут навіть питання, чесно кажучи, в іншому полягає: наскільки з точки зору законодавства особа без громадянства, якою на сьогоднішній день є пан Саакашвілі, може бути видана іншій державі за умови, що постійним місцем проживання Саакашвілі була територія України. І це якраз основний момент, тому що в українському законодавстві є така суперечність між Кримінальним кодексом, який передбачає, стаття десята, у 2013 році були внесені зміни, він передбачає видачу особи без громадянства іншій державі, а, відповідно, це Кримінальний кодекс, а відповідно закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства вказує", що якщо особа без громадянства постійно проживає на території України, то вона не може бути видана і, я думаю, що якраз навколо цього буде тривати перевірка. Бо що стосується діяльності Мін’юсту і ГПУ тут для мене, чесно кажучи, більш-менш зрозуміло, тобто насправді, за великим рахунком українська сторона не перевіряє факт чинності злочину, і вона виключно може перевірити, чи є цей якраз політичний мотив, і з формальної точки зору, єдина проблема не видати пана Саакашвілі – це, скажімо, з точки зору суспільного пояснення, те, що в 2015 році було чітко вказано про те, що існує цей політичний мотив, а що змінилось з 2015 року? Яким чином це буде процесуально пояснено? Це вже інше питання. Але в цілому це не є складним питанням. Складніше все ж таки така колізія, яка існує на сьогоднішній день між Кримінальним кодексом і законом України, і якраз, я думаю, тут будуть дуже багато різночитань і спекуляцій.
Ще коли Саакашвілі вважався "другом України", і був на доброму рахунку в української влади, Київ двічі відмовляв Тбілісі у його видачі. Який сенс Грузії звертатись щодо екстрадиції?
— Тут який нюанс? Справа в тому, що юрисдикція української держави поширюється виключно на її територію. Інша справа, можливо, теоретично розглядатись, оскільки це був колишній громадянин України і особою без громадянства, а особа без громадянства, яка проживала на території України, то щоб українська сторона, наприклад, теж щоб робила відповідні запити до інших держав. Але це надуманий варіант, і тут в цій частині треба говорити про якісь політичні мотиви. Всі ми розуміємо, чому, наприклад, та сама Грузія не звертається до Польщі стосовно того, що відповідна особа має бути передана. Наприклад, Польщі просто це питання можете задати по-іншому і якраз наголошувати на наявності політичного мотиву.
Чому Грузія не звертається до Польщі, щоб видала Саакашвілі?
— Ми говоримо зараз про політичні мотиви і, я думаю, давайте будемо дуже м’яко говорити: вірогідність того, що Польща відреагує на такий запит позитивно для Грузії є значно меншою, ніж вірогідність того, що відреагує Україна, виходячи з тих дій, які вчинялися, в тому числі, Саакашвілі. Хоча я переконаний, що сам по собі факт, коли Саакашвілі було втрачено громадянство, то тут було зроблено все правомірно, але, безумовно, що був політичний мотив і, я думаю, цей політичний мотив надалі простежується.
Чи можуть українські силовики знайти цього разу підстави для передачі Саакашвілі?
— Я не знаю, але на чому може бути юридична гра – нові обвинувачення. Наприклад, Грузія висуває нові обвинувачення, і якраз по цим, наприклад, обвинуваченням, у нас немає підстав вбачати політичний мотив. Це те, на чому може здійснюватись така своєрідна юридична гра, про це всі говорять, що насправді нічого не змінилось, по фактажу нічого не змінилось з 2015 року. Але якщо, наприклад, були висунуті нові обвинувачення пану Саакашвілі, наскільки я читав, то все ж таки нові обвинувачення йому висуваються. Якраз тут буде полягати основне питання.
Українська влада готова видати свого запеклого критика?
— Тут кілька нюансів. Насправді якщо ми візьмемо 2015, 2016 рік, то кілька прецедентів було, коли видавались громадяни навіть України, вони втрачали громадянство України, до речі, ситуація з Саакашвілі, і видавались іноземним державам, де ці іноземні держави вже здійснювали кримінальне переслідування, причому таке кримінальне переслідування з великою долею ймовірності якраз мало такий політичний мотив. Це, зокрема, стосувалось по окремим особам по Молдові, і по іншим державам така історія теж мала місце. Тому насправді ця модель провірена, просто це тоді не мало такого суспільного резонансу, як ситуація з Саакашвілі, тому що сам Саакашвілі – постать більш відоміша, ніж інші постаті, відносно яких цей механізм застосовувався.
Що вигідніше українській владі – здати свого опонента Грузії або не видавати?
— Мені здається, що тут та ситуація, українська влада сама себе загнала в п’ятий кут в значній мірі, десь навіть, я б сказав, в патову ситуацію, точніше, коли кожен наступний крок, який би ти не зробив, він погіршує твоє положення, і тут немає хороших варіантів для української влади на сьогодні. Це такий своєрідний вибір між холерою і чумою.
Напомним, Михаил Саакашвили перестал быть интересным для украинского политикума, в частности для Петра Порошенко, после того, как проиграл выборы в Грузии, говорит политический консультант Петр Охотин.
