РИА Новости украина — радиостанция "Голос Столицы"
Кабмин решил, что потребителям, которые задолжали за коммунальные услуги сумму в 20 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан, сегодня это 340 гривен, субсидию не продлят.
Решением проблемы будет уплата долга или договоренность с поставщиком услуг о его реструктуризации. Кроме того, отныне заявители на получение субсидий должны подавать декларации о своих доходах не за последний год, а за полгода.
Подробнее о предоставлении субсидий должникам в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал заместитель директора департамента социальной политики КГГА, начальник управления льгот государственной и региональной помощи Максим Бученко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому вирішили прийняти таке рішення щодо субсидій?
— Теоретично це правильно рішення, тому що люди повинні, по-перше, якщо користуються допомогою з боку держави по тій самі сплаті за комунальні послуги, повинні виконувати свої обов’язки, тобто сплачувати обов’язкову частку плати. Якщо громадяни не сплачують, то чому держава повинна допомагати в такому випадку. Якщо виникає заборгованість, то її треба або сплачувати, або все-таки робити договір реструктуризації з постачальниками послуг, всякі життєві ситуації у нас бувають.
Раніше була можливість, якщо сім’я за рік не виплатила заборгованість, вона має можливість оформити договір реструктуризації для автоматичного продовження субсидії на наступний опалювальний сезон. Чому вирішено відмовитись від цього?
— Наразі не відмовились від цього, а просто більш конкретно внесли ясність, бо була така ситуація, що в разі, якщо була заборгованість хоча б одна копійка, автоматичне перепризначення вже не розпочиналось, і громадянину треба було бігти терміново до монополістів чи бігти проплачувати цю одну копійку, що не дуже було правильно. Зараз внесли більші корективи, і ці 340 гривень, які визначили постановою Кабміну, це трошки, навпаки, полегшило ситуацію з боргами, бо дуже багато боргів, коли це поточний борг, а це 30 чи 20 гривень, і за це уже було позбавлено права до з’ясування чи сплати, чи договору реструктуризації. Зараз вже більш ґрунтовне, більш цілеспрямоване вже є обмеження — 340 гривень. Це невелика сума боргу, по-перше. По-друге, у нас у громадян просто по статистиці, коли ми почали робити, у нас було до 18 тисяч домогосподарств, які мали заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги. Зазвичай, це були маленькі борги від 10 до 50 гривень, і ці громадяни були позбавлені права на автоматичне перепризначення житлової субсидії. Знову ж таки, до середини серпня у нас погасили заборгованість в районі 50 тисяч домогосподарств, проплатились, і вони вже отримали субсидію. В цьому місяці їм було перепризначено житлову субсидію, починаючи з травня в автоматичному режимі.
Скільки зараз киян мають борги за комунальні послуги?
— Теоретично цю інформацію ми не моніторили, бо нас не цікавила ще сума заборгованості. Нас цікавила сама наявна заборгованість.
Скільки заборгованість мають?
— Саме заборгованість у нас залишилась 70 тисяч.
Реструктуризація боргу із постачальником послуг — що це означає?
— Це означає, що громадянин має право звернутись до організації – надавача послуг і укласти договір реструктуризації, тобто сплатити свою заборгованість не за один місяць, а, скажімо, за рік. Монополісти теж прекрасно розуміють, що якщо громадянин користується житловою субсидією, то він апріорі, якщо в нього заборгованість тисяча, півтори чи дві тисячі, він її за місяць не проплатить, бо йому держава вже допомагає. І, знову ж таки, у громадянина є можливість протягом року – півтора, як вони вже будуть розмовляти, домовлятись з організаціями — надавачами послуг можуть розбити ці послуги, скажімо, по 100 гривень додатково сплачувати, щоб ця заборгованість гасилася. Це теж зобов’язання, які повинні громадяни виконувати.
Читайте также: Владимир Бондаренко: граждане сами проверят качество услуг ЖКХ
За яких умов можуть відмовити у реструктуризації?
— Таких ситуацій у нас ще не було. Наскільки я моніторив і мав розмову спільно з монополістами, таких ситуацій ще не було у відмовленні в реструктуризації.
Рішення про реструктуризацію залишається на розсуд постачальника послуг?
— Виключно постачальника і заявника. Постачальник вирішує, чи згоден він реструктуризувати цей борг, а у них уже, у організації є мотив розбити на місяць, два, три, півроку, півтора роки. Тобто там для кожного йде індивідуальний підхід, для кожного громадянина, бо якщо у громадянина, брати сім’ю, де всі працюючі — мама, папа працює, і двоє діток, то для них договір реструктуризації може бути, скажімо, на півроку, а якщо це два пенсіонери, у яких дохід 1300 гривень, і вони просто не можуть фізично сплачувати і заборгованість у них по якихось причинам була, бо життєві обставини теж мають носити поточний характер, то в них може бути реструктуризація більша, ніж півтора роки. Тобто обмежень в періоді немає.
Наявність боргу і відсутність субсидії – це ж у більшості випадків означає зростання боргу. Не виходить так, що у нас замкнуте коло?
— Теоретично, але на практиці все ж таки, якщо держава вже допомагає, і є енний відсоток сплати державою за комунальні послуги, потрібно щось думати і все таки сплачувати за спожиті комунальні послуги, бо організація – надавач послуг – це теж громадяни, це теж заробітна плата людей, які від цього страждають — несвоєчасної виплати заробітної плати і т.д.
Згідно з цією заявою Кабміну заявники на отримання субсидій мають подавати декларації за останні півроку. Це назустріч пішли?
— Пішли назустріч, мотивуючи тим, що брати доходи за попередній календарний рік – це було не зовсім правильно, оскільки громадяни за субсидією звертались самий пік – це опалювальний період, це жовтень і брати доходи, які були рік тому – це було дуже неправильно в зв’язку з тим, що у нас заробітна плата падає. Хто переходить на скорочений робочий тиждень, хтось ще десь, а доходи брали більші, ніж були. Тобто це найбільш наближені доходи до реальної суми, що громадянин може сплачувати на даний час.
Ранее эксперт по вопросам энергетики Святослав Павлюк в эфире "ГС" заявил, что необходимо создавать эффективную систему поддержки проектов по энергоэффективности, а не заниматься нормами начисления энергоресурсов и субсидиями.