наверх
05.12.201923:56
Курсы валют НБУ
  • USD23.88- 0.05
  • EUR26.49- 0.03

В Донбассе люди готовы к компромиссам во избежание войны - аналитик

Прощай, АТО! Операция объединенных сил в Донбассе (545)

(обновлено: )847110
Готовность договариваться о любых вариантах уступок значительно выше на прифронтовых территориях Луганской и Донецкой областей, чем в других регионах Украины, заявила аналитик Мария Золкина.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы

Жители Донбасса становятся более проукраински настроенными. Об этом сообщают социологи. Социолог Ирина Бекешкина отмечает, что в последнее время появился переломный тренд в поддержку Украины.

Три года назад, с начала боевых действий на Донбассе, около 35% людей не хотели быть в составе Украины. Согласно новым данным 2017 года количество таких людей резко упала на 5%.

Тенденции в поддержку Украины прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы аналитик фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива Мария Золкина.

(текст публикуется на языке оригинала)

Читайте также: Навстречу призыву. Есть отток из ВСУ в связи с АТО — Жданов

Як можете прокоментувати дані опитувань?

— Вітаю і одразу вас виправляю. Це стосується не неконтрольованих територій, а підконтрольних Україні територій. А тільки враховуючи те, що є дуже тісний зв'язок, спілкування між населенням прифронтових, підконтрольних Україні районів і відповідно непідконтрольних районів, Бекешкіна робила зауваження, як я пам'ятаю, до речі, це є в її тексті, на який ви посилаєтесь, гіпотезу, що в такий спосіб, можливо, нам вдасться і вплинути на настрої на неконтрольованих територій. Дані, про які ви згадали, стосуються підконтрольної території.

Скільки людей було опитано і яке питання ставилося?

— Опитування дійсно проводилося в районах, що підконтрольні Україні, по 500 респондентів в Луганській відповідно області, і в Донецькій області, і це було в середині липня. Тому це дуже свіжі дані. Похибка дещо більше, ніж в середньому за загальнонаціональними опитуваннями, тут була 4,6% похибка. Але для цих результатів, які отримали, ця похибка плюс-мінус результати не змінить. Стосовно опитувань на непідконтрольних територіях, я поясню одразу, чому, наприклад, ми утримуємося від таких досліджень, тому що якщо ми аналізуємо, якісь чутливі соціальні, суспільно-політичні питання, наприклад, там, міри, прийнятні для компромісу, шляхи вирішення конфлікту, то в такий спосіб ми не можемо сподіватися, що ті дані, які ми технічно зможемо зібрати на неконтрольованій території, що вони реально будуть відображати справжні настрої, які панують на цих територіях, тому що зрозуміло, що навіть питання "ким ви себе відчуваєте в першу чергу: громадянином України, мешканцем регіону чи мешканцем свого міста, чи населеного пункту?", здавалося б, воно не таке вже і чутливе, але навіть тут ми можемо передбачити, що людина, яка б хотіла, наприклад, відповісти, що відчуває себе в першу чергу громадянином України в непідконтрольному Луганську, може просто елементарно побоятися це зробити. Тому ми коли робимо політичні такі чутливі дослідження, то ми не звертаємося до можливості проводити опитування на непідконтрольних територіях.

Стосовно головної теми опитування, головного питання, яке ставилося, яка мета була?

— Взагалі, опитування було широке. Воно два блоки охоплювало. Одне стосувалося децентралізації, взагалі готовності населення на цих територіях долучатися до вирішення проблем в своїх громадах і наскільки воно оцінює ефективність роботи органів. Наприклад, місцевої влади. Наскільки підтримує розширення повноважень органів місцевого самоврядування в рамках децентралізації, а друга частина, це те що у нас більш, напевно, моніторингове, але дуже репрезентативне для Донецької і Луганської областей. Це саме стосовно шляхів вирішення конфлікту, до яких компромісів люди готові, наприклад те, що в загальнонаціональному опитуванні може просто зникати, так би мовити, тому що вибірка для Донбасу буде в загальнонаціональному дещо маленька, а тут тисяча респондентів, це дуже репрезентативно для такого регіону, як зараз підконтрольна частина Донбасу.

Саме ставлення до конфлікту в опитуванні, ви бачите, що змінилося?

— В принципі, не те, щоб змінилося. Дивлячись, стосовно чого. Наприклад, якщо обирати між пошуком компромісів і воєнним шляхом звільнення непідконтрольної території, то жителі Донецької і Луганської області роблять ставку, до речі так само як і жителі абсолютної більшості інших регіонів України, на пошук компромісів. Єдине, що випливає фактично в рамках цього дослідження, це те що мир за всяку ціну. Тобто готовність домовлятися про будь-які варіанти компромісу, вона значно вища в прифронтових територіях Луганщини і Донеччини, ніж в інших регіонах України. Наприклад, в Луганській області 38% респондентів готові до того, щоб домовлятися про будь-що і будь з ким, аби було завершено конфлікт, в Донецькій області 44%. Але не набагато менше в кожній з цих областей тих, хто готовий до компромісів, але далеко не до всіх. І відповідно такий загальний тренд від цього регіону, це розподіл, розпорошення громадської думки, майже порівну на тих, хто за будь-які компроміси, і тих хто за вибіркові, тобто щоб не поступатися, не йти на якісь болісні домовленості. А от воєнний шлях, так само як всюди по Україні, він навіть на Донбасі не знаходить підтримку більшості населення. Тільки порядку 7% в Луганській області, 11% в Донецькій області готові до того, щоб воєнним шляхом намагатися завершити цей конфлікт, відповідно звільнити ці території. По деяким іншим моментам громадська думка лишається стабільною.

Про які саме моменти йдеться?

— Наприклад, починаючи з 2014 року і загалом по Україні, і конкретно в Донецькій та Луганській області, підконтрольній Україні частині, якщо ми говоримо про те, які заходи треба вжити, або до яких інструментів треба прагнути, щоб завершити цей конфлікт, то стабільними лишаються два рецепти миру. В першу чергу це повноцінна відбудова нормального життя і всіх суспільних, політичних, економічних процесів на підконтрольній частині. Тобто елементарне налагодження в тій частині, яка підконтрольна Україні в будь-яких аспектах, і так було кілька років тому, лишається досі, зокрема і на Донбасі. Наприклад, в Луганській області у нас порядку 42% виступають за те, що цей інструмент допоможе певним чином завершити конфлікт, або сприятиме його завершенню. В Донецькій області дещо менше — 35%. І другий рецепт миру, це так само стабільно в Донецькій області третій рік поспіль, це примушення фактично РФ припинити підтримку самопроголошених формувань і припинити фактично її втручання в цей конфлікт, підживлення цього конфлікту. А от в Луганській області цим рецептом миру, з тим щоб далі тиснути на РФ, в тому числі за допомогою міжнародних санкцій, відбулися деякі трансформації, і тих, хто вірить, що тиск на РФ сприятиме конкретному реалістичному завершенню конфлікту, частка цих людей дещо зменшилася. І все ж таки більшою мірою люди орієнтуються в Луганській області на те, що відновимо життя на підконтрольній території, і після цього можна буде говорити про те, що ми дійсно наближаємося в такий позитивний спосіб до завершення конфлікту в цілому. Більше в Луганській області, істотно більше, ніж в Донецькій, і ніж в будь-якій іншій частині України, більше невизначених. Тобто люди губляться. Кожен третій говорить, що він не знає, в який саме спосіб можна реалістично наблизити мир і завершення цієї війни.

Ранее эксперт-международник Сергей Толстов в эфире "ГС" отметил, что новой идеей, обсуждаемой в ходе телефонных переговоров лидеров "нормандской четверки" может стать так называемый план Макрона.

Также в эфире Голоса Столицы замминистра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Георгий Тука заявил, что международные партнеры Украины требуют софинансирования проектов по восстановлению Донбасса.

Самое читаемое
    Темы дня