РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Министерство иностранных дел запускает проект "SelfieWith Flag". Об этом сообщается на странице ведомства в Facebook. Суть флешмоба: необходимо сделать красивое и необычное фото с национальным флагом, желательно на фоне красивых уголков нашей страны. Необходимо опубликовать его в своих аккаунтах в Facebook, Twitter или Instagram, добавляя хештег #SelfieWithFlag или #СелфізПрапором.
Читайте также: У системы на контроле. Что не нужно делать украинцам, рекомендации политиков
В День государственного флага, 23 августа, лучшие фотографии будут опубликованы на всех страницах соцсетей МИД, а фото-победитель станет обложкой аккаунтов Министерства иностранных дел в социальных сетях до конца лета.
Это не первый патриотичный флешмоб дипломатического ведомства Украины. В прошлому году условием было сфотографироваться с флагом Украины за границей.
Повышают ли такие флешмобы патриотизм, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы историк и политолог Александр Палий.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки патріотичні флешмоби підвищують престижність державного прапора і популяризують нашу державу за кордоном?
— Тут навіть питання не стільки за кордоном, як у себе популяризують. Це теж важливо. Такі речі як флешмоби, вони достатньо популярні в світі і використовуються практично всіма. Тут МЗС нічого нового не вигадував. Він просто взяв те, що давно вже відомо. Тут це не ноу-хау.
Це суто українська традиція, чи за кордоном теж роблять подібні флешмоби?
— Роблять, зокрема в США теж є День прапора, і там це теж регулярно відбувається. У них є пісня така, дуже відома, про прапор. Тому ви знаєте, є людська психологія, яка говорить про те, що люди дуже люблять увагу до себе. І от використання цієї психології, поєднання її з патріотичними речами, вони дають хороший результат.
Які ще є за кордоном традиції святкування Дня прапора?
— Нам треба не стільки переймати те, що вже є десь за кордоном, скільки спробувати якісь свої дуже оригінальні традиції власного походження, втілення, наприклад, в нашій країні застосувати. Тому що насамперед конкурентноздатне те, що індивідуальне. Тому можна застосувати, наприклад, популяризувати ті речі, які відбувалися у нас з прапором на фронті. Багато солдатів ризикували заради того, щоб його десь вивісити і власне ці знімки були б дуже потужні.
Тобто встановлення прапору над ДАП і так далі?
— Так, і над Слов'янськом, і над містами звільненими, тому що було звільнено 2/3 Донбасу, як ми пам'ятаємо. І знаєте, люди, яких зараз називають зрадофілами, тоді говорили, три роки тому, що це розвішування прапорців відбувається. А насправді це була одна з супер-успішних операцій цієї війни, коли було фактично звільнено 2/3 Донбасу. Як я вже сказав, і тисячі населених пунктів, десь приблизно півтора мільйони населення. Тому мало яка країна зараз може похвалитися таким використанням прапора.
В 2014 році малювали в кольори прапору мости. Потім фарба була місцями облуплена. Такі моменти не зменшують сакральне значення прапору?
— Ні, звичайно вони не зменшують, тому що навпаки прапор, який побував під дощем, побував в бою, він цінується значно більше. Це була народна ініціатива і була правильна свого часу. Інша справа, можливо, зараз це вже по іншому сприймається, але на той час це було дуже важливо, тому що навіть ворожі шпигуни, і взагалі, люди, які негативно ставилися до України, вони коли відвідували Україну, їх це все дуже сильно відлякувало, а українців навпаки підбадьорювало. Тому дощ — це дрібниці. Головне що це було щиро. Ключове, що справді в цьому взяли участь, напевно, що десятки тисяч, а можливо і сотні тисяч людей по всій країні, які це все розмальовували, і головний момент тут був той, що в цьому брали участь на волонтерських засадах дуже багато людей. Це був хороший крок.
Сьогодні відношення до цього можливо змінилося?
— Ні, не відношення до цього. Зараз держава може застосовувати якісь ресурси, які вже є. А в той час у держави ресурсів не було. Я про це кажу. Зараз держава якось інакше — вже не розмальовує — а якось інакше, в інших умовах це все популяризує. Але я хочу сказати, що в той момент, коли державні інституції після режимуВіктора Януковича були дуже слабкі, така приватна ініціатива людей була дуже важлива.
Як ви ставитеся до ініціативи Київради перенести відзначення Дня прапора на 24 липня? Тоді, як казали окремі депутати, відбулося перше підняття українського прапору на Хрещатику.
— Так, справді так було. Наприкінці липня 1991 чи навіть 1990 року було після декларації про суверенітет.
Я це навіть добре пам'ятаю особисто і прекрасно, що є такі ідеї. Все нормально, але є і якийсь загальнонаціональний вимір. Тобто для міста Києва це дуже важливо. Але якщо говорити конкретніше, то в багатьох містах України прапор було піднято ще раніше. Тобто для Києва це дуже добре, тому що Київ має пам'ятати цю дату. Вона справді була визначальна. Вона була відзначена величезним мітингом на Хрещатику. Я навіть особисто був там присутній. Я бачив, як люди просто плакали, коли вони бачили цей прапор, ці пісні. Видно було, що радянських інженерів дуже зачіпає. Тому для Києва це безумовно правильно. Але що стосується загальнонаціонального контексту, напевно вже є традиція, яка працює дуже довго і змінювати традицію, тим більше часто, це не є мудро.
Тому що традиція працює сама по собі, щоб напрацювати її силу, потрібно довго на це працювати. А нові традиції, зміна традицій, вона силу і зв'язаність з ґрунтом підриває. Тому змінювати традицію дуже часто, це не є правильно. Традиції самі народжуються.
Член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что Украине к газовой независимости нужно идти не сокращая потребления топлива, а развивая промышленность.
