РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Первое судно с углем из США, объемом 85 тысяч тонн, прибудет в Украину в начале сентября. Его по цене 113 долларов за тонну собираются отправить из порта Балтимор. Об этом сообщили в Минэнерго.
В конце августа следует ожидать еще на 120 тысяч тонн энергоносителя. В то же время суммарно до конца 2017 года года планируется поставить около 700 тысяч тонн.
Условия поставок, о которых договорилась госкофмпания "Центрэнерго", в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал независимый эксперт по вопросам энергетики Владимир Сапрыкин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки великий це об’єм поставки — 700 тисяч тон?
— Я б сказав, це менше, ніж 10 частина від вугілля саме антрацитових марок. Отже, це незначні, я б сказав, обсяги і, безумовно, США не можуть досить швидко поставити мільйони тон вугілля. Вони поки що не готові, скажемо, на загал. Отже, в принципі, ми не знаємо деталей, характеристик цього вугілля. Можна було б зробити якийсь більш технічний висновок щодо його якості. У контракті або договорі з американською компанією прописані характеристики. На жаль, "Центренерго" їх не оприлюднило і експерти, наприклад, я, не мають характеристик цього американського вугілля.
Які можуть бути варіанти?
— По-перше, ми знаємо, що це високоякісне вугілля. Це загальна характеристика, і частково цим обумовлена висока ціна — 113 доларів. Отже, на перший погляд, ціна видається занадто великою. З іншого боку, ми не можемо оцінити повністю без специфікації цього вугілля, тобто, які його властивості. Таким чином, повний аналіз зробити не можна і говорити, чи є тут, чи нема політичної складової в цьому вугіллі… На мою думку, якість буде високою, і чи буде вона відповідати надвисокій ціні, тут поки що це не можна сказати, можливо, ми пізніше зможемо вичислити, маючи детальні характеристики цього вугілля.
Чому США не готові на більші поставки?
— Наскільки я знаю, видобуток вугілля відносно незначний, приблизно п’ять- сім мільйонів тон. Ця компанія має певні контракти, в тому числі, довгострокові, вони не можуть зняти з ринку законтрактоване вугілля і надати його Україні, тобто саме в цьому є питання, тобто Україна як отримувач цього вугілля з’явилась досить несподівано. З іншого боку, можливо, треба застосовувати ринковий метод і не враховувати національність вугілля, за виключенням РФ, тут позиція однозначна, російське вугілля не треба купувати, а тут за тендерною процедурою можна було б все ж таки визначити найбільш прийнятну якусь компанію, яка пропонувала відповідну якість вугілля і нижчу ціну. Також є сподівання, що ціна наступної партії буде меншою, оскільки в контракті це передбачено. Поки що контракту ніхто з експертів не бачив, і будь-які несподіванки можуть з’явитись в будь-який момент.
Скільки нам взагалі потрібно вугілля, щоб запасів вистачило на проходження опалювального сезону?
— Наскільки я пам’ятаю, взагалі антрациту треба десь 9,5 мільйонів. Станом на сьогодні десь є 725 тисяч тон, тобто є відставання, з одного боку, по створенню запасів вугілля, а, з іншого боку, ми бачимо, що американська компанія може дати приблизно два мільйони тон протягом, скоріше, цього і наступного років. Отже, в цьому році ми отримаємо менше мільйона тон. Таким чином, треба шукати досить швидко інше джерело. Є певні сумніви загалом, що вчасно Мінпаливенерго зможе підготуватись до опалювального сезону, не проведені всі ремонти і т.д. Є певна небезпека, що ми щонайменше частково зірвемо опалювальний сезон.
Читайте также: Непонятно, как отразится на потребителе абонплата за газ — Землянский
Плани існують щодо переведення ТЕС на інші палива, однак поки що незрозуміло, чи знайдеться фінансування, чи вчасно будуть зроблені проекти і, власне, переобладнання. Тут є ще питання. Тобто такі проекти поки що, скоріше, на перспективні плани виглядають. Отже, я б сказав, що зараз власна українська вугільна промисловість гине і, на жаль, в цьому аспекті майже нічого не робиться і завдяки тому, що більшість шахт знаходиться на окупованій території і складно оперувати якимись перспективними планами щодо значного збільшення видобутку вугілля. Хоча, з іншого боку, є такий слушний час, маючи менший ресурс, меншу кількість шахт, щось зробити хоча б якусь, дійсно, реструктуризацію існуючих шахт, вкладаючи більші зусилля на перспективні шахти і закриваючи ті шахти, які вже зовсім мають занадто високу собівартість вугілля, є наднеперспективними.
Як ви оцінюєте перспективи повного переходу на використання вугілля газових марок?
— Мені здається, що єдина проблема – це пошук інвестицій. Проекти та реалізація – вони не такі складні, пошук обладнання, купівля. Тобто питання коштів, чи зайдуться кошти, це головне, а решту можна, дійсно, за кілька років це зробити.
Напомним, эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский заявил в эфире "ГС", что Украина сможет говорить о энергонезависимости, только если наладит угледобычу на своей территории.
