РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Украина тратит 4% ВВП на обслуживание внешнего долга, что в денежном эквиваленте составляет более 100 миллиардов гривен ежегодно. Об этом заявил премьер-министр Владимир Гройсман.
Кроме этого, по словам премьера, около 5,5 миллиардов долларов Украина ежегодно тратит из бюджета на покрытие дефицита Пенсионного фонда, 5% ВВП — на безопасность и оборону. По данным Минфина, государственный долг Украины составляет 66,8% ВВП, а из его общего объема 70% составляют валютные ссуды.
Подробнее про обслуживание госдолга Украины в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал президент инвестиционной группы "Универ" Тарас Козак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Порівняно з об’ємами обслуговування держборгів інших країн, ми витрачаємо більше?
— Це досить багато. Справді, Україна позичає на зовнішніх ринках, в основному, дуже дорого. Якщо це стосується комерційних зобов’язань, ми позичаємо під 7 або 8% річних. Внутрішні зобов’язання ОВДП – облігації внутрішньої державної позики – Україна, Мінфін від імені України позичає, від 10 до 15 річних становлять відсотки по цих зобов’язаннях. Тобто загалом це дуже багато. З іншого боку, у нас є позики в МВФ чи облігації України, які гарантовані США. Там ми платимо за ними досить невеликий відсоток 1-1,5% річних. Загалом ми платимо досить багато, 4% — це досить багато. Коли говорять, чи великий у нас зовнішній борг, чи невеликий, насправді, важливіше навіть не сам обсяг боргу, а важливіше — вартість цього обслуговування. Якщо такий борг, який є сьогодні, ми б обслуговували за ціною 1-1,5%, то це загалом би дало на весь бюджет навантаження порядку 1% в рік. Це вже дуже невеличка вартість обслуговування боргу і добре, якби ми до цього прийшли.
Зараз є якісь тенденції до збільшення чи зменшення?
— Ринкова вартість українського боргу останнім часом трошки зменшується, але дуже повільно, скажімо, від 8 до 7% річних. Це не те зменшення вартості, яке б ми хотіли б мати. Треба це все посилювати, знову ж таки, за рахунок проведення внутрішніх реформ.
Чи вдається тримати наш об’єм держборгу під контролем?
— На жаль, об’єм боргу зростає постійно, в тому числі, за рахунок того, що ми залучаємо кошти у МВФ, кожен раз, коли ми радіємо, що МВФ надав нам черговий транш – мільярд, півтора мільярди чи п’ять мільярдів, це було в 2015 році, це все йде в наш борг. У даному випадку — це державний і гарантований державою борг. Також ще допомога державному банку чи державному підприємству – це робиться за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики. Наприклад, коли в 2015 був збитковий "Нафтогаз", його рефінансували за рахунок випуску ОВДП. Коли рятували чи націоналізували "ПриватБанк", було випущено понад 100 мільярдів облігацій внутрішньої державної позики. Вже з цього року на підтримку Ощадбанку, Укрексімбанку, "ПриватБанку" знову ж таки держава випустила десятки мільярдів гривень боргу додаткового. Кожен цей випуск – це не тільки погашення в майбутньому, а це ще весь цей час папери мають обіг на ринку. Ми повинні як держава відшкодовувати відсотки за цим боргом. Таким чином, ці відсотки постійно зростають в обсязі.
Читайте также: Виктор Суслов: Украина идет к деградации и тотальной нищете
Зараз є якийсь привід для хвилювання, передумови для збільшення держборгу відсотків на 10, і що це означатиме?
— На мою точку зору, це не так критично – 70%, 80%, 90%. Загальний борг держави і гарантований борг – це не є таким надзвичайно високим показником. У сьогоднішньому світі держави винні 100 і більше відсотків. Японія, наприклад, винна понад 200% від свого ВВП, тобто вона в два рази більше, ніж вся ця країна потужна виробляє за два роки. Таким чином, не сам борг, а вартість обслуговування, якщо до нього повернутися, нам важливо, може, і позичати, якщо ми залучені кошти витрачаємо на проведення реформ, то залучати такі кошти можна і потрібно. Якщо ми залучаємо кошти на проїдання, як це у випадку державних підприємств чи державних банків, то в такому випадку, не зовсім той напрямок, куди би хотілось витрачати ці кошти.
Гарантований державою борг України за січень – квітень 2017 року зріс на 3 мільярди 300 мільйонів доларів до 74 мільярдів доларів. Цікаво, на які позиції ми брали ці додаткові кредитні кошти?
— Весною цього року ми раділи, що МВФ видав нам черговий транш — один мільярд. Ці кошти пішли в золотовалютні резерви НБУ для того, щоб гривня стала міцнішою, тобто ці кошти, я вважаю, ми використовуємо доречно і потрібно залучати ці кошти. Інші суми пішли, в тому числі, на видатки по обслуговуванню боргу. Це теж потрібні суми, ми не можемо від них відмовитись. Деколи уряд залучає кошти міжнародних наших партнерів на проїдання. Це не зовсім так би хотілось продовжувати.
Зараз Україна хоче виходити на міжнародні ринки запозичень на сприятливих умовах. Чи цікаві ми міжнародним ринкам?
— Ми завжди цікаві. Питання у відсотках, які ми сплачуємо. Якщо ми будемо сплачувати 8-9%, я вважаю, що ми можемо розмістити один – два, може, більше мільярдів доларів на міжнародних ринках. Питання, чи нам потрібні позики за такою ставкою. Може, все таки варто дочекатись за рахунок наших реформ, щоб Україні давали в борг дешевше, наприклад, під 5-6%, це було б краще. З іншого боку, нам потрібно залучати на міжнародних ринках кошти для того, щоб справитись з великими обсягами погашення боргу, які нас чекають в 2018 і 2019 році. Загалом 2017, 2018, 2019 рік Україна повинна погасити близько 12 мільярдів доларів зовнішніх запозичень, і для того, щоб не виходити на ринок в останню секунду і не залучати по тих відсотках, які можуть в той момент бути високими, насправді було б добре мати таку подушку, щоб ми могли спокійно, вільно розраховуватись в 2018, 2019 році.
Ранее исполнительный директор международного Фонда Блейзера Олег Устенко заявил в эфире, что Украина получит четыре транша от МВФ до конца года в случае колоссального прогресса в борьбе с коррупцией и проведения всех реформ.
