наверх
24.10.202020:23
Курсы валют НБУ
  • USD28.29+ 0.03
  • EUR33.55+ 0.14

Депутат: это не пенсионная реформа, а пластическая операция

(обновлено: )61012
Народный депутат Наталья Веселова в эфире "ГС" акцентировала, что принятые ВР законы не всегда реализовываются, поскольку позже подкрепляются такими подзаконными актами, которые переворачивают все с ног на голову.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Премьер-министр Владимир Гройсман заявил, что ключевыми приоритетами Кабмина на второе полугодие 2017-го года должны стать пенсионная, земельная и образовательная реформы, а также реформа здравоохранения. Также среди заданий — улучшение бизнес-климата и продолжение реформы государственной службы. За все эти изменения должна проголосовать Верховная Рада.

Согласны ли депутаты с планом действий премьера, прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы народный депутат от фракции "Самопомич", секретарь парламентского комитета по вопросам социальной политики, занятости и пенсионного обеспечения Наталья Веселова.

Народный депутат Наталья Веселова. Архивное фото

(текст публикуется на языке оригинала)

Смотрите также: Кто в Украине никогда не выйдет на пенсию. Эксперт о грядущей реформе

Яка перспектива втілити плани прем’єра, передусім щодо пенсійної реформи? 

— Насправді той законопроект, який зареєстрував уряд, це не реформа, а це такі косметичні зміни у пенсійній системі, тобто, дійсно, зроблені правильні речі, наприклад, скасовано оподаткування пенсій так зване, йде осучаснення пенсій, але дуже багато негативних моментів і серед них один негативний момент – це відсутність запровадження другого накопичувального рівня. Але ми з нардепами подали законопроект 6677, яким, дійсно, прописаний механізм реалізації ланки пенсійної реформи, якої бракує, – запровадження другого накопичувального рівня. Я думаю, що якщо у вересні буде розглядатись урядовий законопроект, він повинен розглядатись пакетом разом із депутатським законопроектом 6677. Тоді вже можна говорити про старт пенсійної реформи і, дійсно, про пенсійну реформу, а не про косметичні зміни. 

Експерти говорять, що йдеться саме про підвищення пенсій, а не про реформу. Чи так це?

— Так, звичайно. А законопроект так і називається – про підвищення пенсій. Він, чесно, називається законопроект про підвищення пенсій, але про реформу там немає ні слова. 

Гройсман говорить  також про реформи міністерств, про структурні зміни. Можете пояснити таку активність Гройсмана? Свою роботу він назвав капітальною реформою в країні.

— Насправді непоміченим пройшов квітень 2017-го року, коли уряд повинен був звітувати перед парламентом за свою роботу і тоді парламент повинен був надати оцінку роботі уряду Володимира Гройсмана. Цей звіт не був оприлюднений, уряд не звітував перед парламентом, і ми не могли оцінити роботу Кабінету міністрів Володимира Гройсмана. Тобто, можливо, ВР взагалі відправила б цей уряд у відставку. Але нам не надали навіть такої можливості визначитись і оцінити, чи був він результативним. Тому, я думаю, Володимир Борисович розуміє, що звіт йому доведеться оприлюднювати або восени, або взимку, якщо восени цього не відбудеться, будуть посилатись на те, що відбувається бюджетний процес тощо. То взимку обов’язково йому доведеться звітувати. Тому, звичайно, він намагається, я сподіваюсь, що, дійсно, це намагання дотягнути якогось результату, а не намагання створити якусь там імітацію бурної діяльності, тому, дійсно, Володимир Борисович зараз дуже активно декларує свої наміри і, я сподіваюсь, що вони будуть успішними, а не залишаться деклараціями, тому що країні, дійсно, потрібні реформи, але вони повинні бути результативними і вони повинні бути позитивними для народу України. 

Експерти говорять про заявку Гройсмана на участь в президентських виборах, хоча прем’єр не раз говорив, що не планує подавати свою кандидатуру. Навіть те, що "Нафтогаз" заявив про можливе підвищення з жовтня ціни на газ, а уряд затвердив бюджет НАКу без цих змін. Можливо, це проба можливостей, як ви думаєте? 

— Можливо, у Гройсмана і є президентські амбіції, але зараз, мабуть, ще зарано для старту таких передвиборчих перегонів, але, я думаю, що, дійсно, це такі галочки на майбутнє про те, що досягли такого результату, за інтереси народу тощо. Насправді в цьому поганого нічого не має, але, дійсно, головне, щоби всі ці дії завершувались позитивом для українського народу і для держави. 

Читайте также: Эксперт: знайте три основных пункта пенсионной реформы

Маємо статистику "Опори" в контексті можливих реформ, які запланував провести прем’єр. Експерти стверджують, що це скликання парламенту змогло проголосувати лише за 12% з усіх законопроектів.

— Ви знаєте, якщо говорити про статистику, то потрібно аналізувати, скільки законодавчого спаму було зареєстровано, тобто не всі законопроекти, які зареєстровані нардепами, повинні стати законами. Це раз. Потрібно більше оцінювати, які результати принесли ці закони, чи, дійсно, вони стали корисними для держави і, дійсно, у нас було прийнято дуже багато позитивних, хороших законів, але, на жаль, у нас застряє реалізація цих законів. Тобто у нас не реалізовані залишаються хороші закони на рівні виконавчої влади, на рівні Кабміну, і ми бачимо, що навіть ті самі хороші законодавчі ініціативи, які стають законами, не реалізовані, вони потім підкріплюються такими підзаконними актами, які перевертають ці закони з ніг на голову. І, наприклад, ті законопроекти, які повинні були надати людям якесь полегшення, якусь допомогу, вони потім встановлюються дискримінаційними за рахунок тих постанов, які приймає уряд. 

Більше вдалось чи ні із запланованого втілити за цю сесію нардепам?

— Я хочу сказати, що, коли говорять про роботу ВР як колективного органу, потрібно ще зважати на те, хто формує порядок денний. Дуже часто до порядку денного не потрапляють необхідні закони саме тому, що представники коаліції і, зокрема голова ВР, просто блокують попадання цих законопроектів до порядку денного. Ми не можемо навіть розглядати ті законопроекти, які, дійсно, потрібні Україні. Це можна говорити про виборче законодавство, тому що воно вимагає реформ. Ми не реалізували і досі намагання змінити ЦВК, а це теж дуже важливо для України. Ми не реалізували дуже багато тих задекларованих нами намірів, які всі політичні партії декларували, коли йшли на вибори, наприклад, зняття недоторканності, але зняття недоторканності з усіх – і з нардепів, і суддів, і з президента, але це все просто не виноситься в зал, не розглядається. 

Напомним, Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что сокращение количества комитетов ВР не сделает ее работу более качественной, а наоборот, создаст дополнительные проблемы.

Ранее политический эксперт Андрей Золотарев в эфире "ГС" выразил мнение, что отказ голосовать в Раде — это выражение политической позиции. Гораздо хуже, когда депутаты голосуют за других.

Самое читаемое
    Темы дня