наверх
29.03.202400:15
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Что принесут Украине торговые преференции ЕС. Комментарий замминистра

(обновлено: )39102
Замминистра аграрной политики Ольга Трофимцева пояснила, каких товаров коснутся торговые преференции ЕС, соответствует ли украинская продукция евростандартам и как повлияет на объемы экспорта ЗСТ с Канадой.

РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы

Европейский парламент проголосовал за предоставление дополнительных торговых преференций для Украины. За это решение проголосовали 566 депутатов Европарламента, тогда как 96 высказались против.

Принятое решение должно быть утверждено Советом ЕС, а вступление в силу ожидается осенью 2017 года. В новом проекте установлены следующие годовые квоты: для меда — 2,5 тыс. тонн, для томатов обработанных — 3 тыс. тонн, для пшеницы — 65 тыс. тонн, для кукурузы — 625 тыс. тонн, для ячменя — 325 тыс. тонн.

Преференции будут введены на срок до трех лет, в качестве дополнения к Соглашению об углубленной и всеобъемлющей зоне свободной торговли.

Подробнее об этих дополнительных квотах ЕС в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала заместитель министра агрополитики по вопросам евроинтеграции Ольга Трофимцева.

(текст публикуется на языке оригинала)

ЄС надасть Україні додаткові торговельні преференції. Як вони стикуються з тими квотами, які у нас вже існували, і чи вигідно це Україні? 

— Так, дійсно, було, скажемо так, проголосовано рішення Європарламентом, причому абсолютною більшістю голосів воно було прийнято, що дуже приємно також. 

Що стосується торговельних преференцій, так, вони є не лише додатковими, вони ще є і так званими автономними, і це означає, що вони є односторонніми. Тобто якщо розбиратися, це фактично додаткові обсяги продукції по 8 товарних позиціях, які українські наші виробники, аграрні, чи експортери, зможуть ввозити до ЄС, скажемо так, без виплати імпортного мита. 

Це була копітка робота МЗС, це копітка робота Мінекономрозвитку України, МінАПК, звичайно, всіх разом. Яка була розпочата більш ніж рік тому, і ось зараз дала свої результати. Ці додаткові автономні преференції, насправді, питання про них було порушено українською стороною у зв'язку з торговельною і воєнною агресією РФ, коли було зрозуміло, що втрати для українських виробників, не лише аграрних виробників, до речі, тому що там йде мова не лише про аграрні продукти, але, тим не менше, що витрати для української економіки просто надзвичайно великі, від втрати російського ринку, від, до речі, не тільки зменшення торгівлі з РФ, бо її фактичне зникнення, а і через агресивні дії нашого сусіда, що стосується транзиту українських товарів також, до середньоазіатських країн. 

Тому ми, звичайно, одразу почали працювати над тим, щоб ось десь мати можливість компенсувати певним чином, хоча б трошки, ці втрати. Звичайно, хтось скаже, що це незначний обсяг якийсь цих квот додаткових, порівняно з тим, що ми продавали до РФ, але я вважаю, знову ж таки, якщо порівнювати ці два ринки, то в довгостроковій перспективі, я більше ніж впевнена, що ЄС навіть при умові Брексіту є для нас набагато привабливішим з точки зору купівельної спроможності, з точки зору важливості для виходу наших гравців — експортерів і виробників — на інші ринки.

ЄС також чудово розуміє важливість України як торговельного партнера, якщо ми говоримо про аграрний сектор. До речі, я б тут хотіла вам одразу другу позитивну новину принести: ми бачимо зростання загального експорту агропродукції за п'ять місяців вже поточного року, порівняно з періодом цього минулого року. 

І у нас експорт зріс майже на 1,8 мільярда доларів. В тому числі ми за п'ять місяців цього року експортували до ЄС продуктів агропромислового комплексу на 2 мільярди 256 мільйонів доларів. І якщо зважати на те, що ЄС на сьогоднішній день займає впевнено третину нашого аграрного експорту, і якщо ми говоримо про ці додаткові торговельні преференції, я б хотіла нагадати — це це такий жест доброї торговельної волі, зважаючи на те, що Україна вже на сьогодні є досить серйозним експортером агропродукції до ЄС.

Які країни вбачають в нас конкурентів і ставлять палки в колеса? Яким чином?

— Якщо уважніше подивитись на повний текст, яке супроводжує дане рішення Європарламенту і Єврокомісії по наданню додаткових преференцій, там є дуже чіткі умови, які кажуть нам про те, що ЄС буде мати можливість, в тому числі, якщо хтось з членів ЄС буде хвилюватись дуже сильно за своїх національних виробників, то можуть повернутись до питання подовження, тому що автоматично це працює на три роки, але стоять додаткові умови щодо того, що буде можливість у європейських країн повертатись до перегляду тих додаткових преференцій. Це перший момент. 

Другий момент. Давайте скажемо, ми тут абсолютно прагматики і не ідеалісти, я це відверто кажу. Ми чудово розуміємо, що ЄС — точно такий великий гравець на аграрному полі глобальному, як і Україна, і тому ми чудово розуміємо, що в багатьох позиціях ми можемо вважати або можемо вважатись європейськими виробниками конкурентами. 

Читайте также: Золотарев: Гройсман поехал вешать лапшу на уши британцам

Але, тим не менш, скажімо так, є міжнародна торгівля, яка чудово працює і між ЄС і США, між США і Канадою, між всіма регіонами і всіма країнами світу, і тут той самий випадок насправді, тобто всі торгують з усіма. Ми бачимо взагалі тенденцію до збільшення двосторонніх і регіональних, до речі, це теж дуже цікаво звернути на це увагу, посилення тенденції до двосторонніх і регіональних угод про зону вільної торгівлі. 

Ми насправді також досить активно працюємо над угодами про зону вільної торгівлі і також все більше активізуємо таку двосторонню регіональну співпрацю з нашими торгівельними партнерами, яких ми вважаємо важливими для нашого, в даному випадку я говорю, звичайно, про наш аграрно-промисловий комплекс, про перероблену продукцію, про аграрну продукцію. 

Тому тут, знову ж таки дуже прагматично. З одного боку, ми є конкурентами, але, з іншого боку, ми є досить великими регіональними гравцями, і нам є чим торгувати один з одним. Є ніші для української продукції, є ніші для європейської продукції в Україні, і ця тенденція до збільшення нашої двосторонньої торгівлі буде продовжуватись в наступному також.

Була інформація, що однією з умов надання цього пільгового експорту є реальна боротьба за корупцією. Як це має виглядати? Що вони контролюватимуть? 

— Я не є спеціалістом в юстиції чи в праві, тому я не буду заглиблюватись в цю тему, але це є у відкритому доступі — текст загальний. Це, дійсно, повязано з цією умовою, і моя особиста позиція — це в наших інтересах, в першу чергу, тобто тут ми маємо не озиратись на Єврокомісію чи на ЄС, а що вони скажуть, що ми не боремось і що у нас немає прогресу в якійсь реформі в галузі юстиції чи верховенства права, це наша зацікавленість має бути, і це зацікавленість і бізнесу, і держави, тому що встановлення таких прозорих, чітких правил гри для наших експортерів хоч аграрної, хоч будь-якої іншої продукції, це, насправді, одна з найбільших передумов, і це досить часто питання, яке виникає у іноземних інвесторів, з якими ми працюємо, і інвестиції від яких ми б хотіли бачити в Україні. 

Звичайно, одне з перших питань, які вони задають: яким чином виглядає у вас захист прав інвесторів чи бізнесменів, яким чином у вас працює система юстиції, яким чином у вас виглядає ситуація з верховенством права. Тому тут, мені здається, дуже проста і базова якась реформа і річ, яка важлива, в першу чергу, для нас, для українців, для пересічних і для бізнесу також. 

Україна постійно намагається збільшити квоти на курятину, а європейці нам не дають цього зробити. Це захист їхнього споживача? Чи цей ринок в Україні певним чином монополізований, і європейці не хочуть зв'язуватися з монополіями?

— По-перше, я хотіла б сказати, що якщо ми говоримо про те, що було викинуто, то це тільки один із прикладів, так, тому що, наприклад, цукровики наші, на жаль, теж не отримали цих додаткових преференцій. 

Якщо ми говоримо про продукцію птахівництва, то монополії у нас на ринку немає, тому що у нас десь 15 компаній працюють на цьому ринку, які там спеціалізуються на різних видах продукції, від курятини до яєць, наприклад, і таке інше. Тому про монополію тут мови взагалі немає. 

Це з боку ЄС було, мені здається, таке досить сильне лобі їх виробників тваринницької продукції. І якщо чесно, я думаю, що для наших виробників і експортерів, якраз продукції птахівництва, це просто стало таким непоганим імпульсом для того, щоб збільшити свою активність в напрямку диверсифікації ринків збуту і шукати ринки збуту не тільки в ЄС, а й в інших країнах. 

Тому я знаю, що наші підприємства зараз досить активно працюють над тим, щоб відкривати ринки і Африки, і Середнього Сходу, і Близького Сходу, і Азії також. 

За перший квартал 2017 року вибрали повністю річні квоти і на мед, і на цукор, і на крупи, борошно, і на оброблені томати, і на сік яблучний, виноградний, кукурудзу. Є шанси, що нам збільшать ці квоти, чи не варто сподіватися, бо європейці вже максимально відкрили свої ринки?

— Щодо збільшення розмірів квот як таких, за які ми говоримо зараз, перемовини щодо таких моментів будуть відбуватися вже, скажемо так, це в наступному раунді загальних перемовин по умовах ЗВТ, там де і з європейської сторони, і з нашої сторони ми будемо, звичайно, там ініціювати перегляд якихось позицій, де є наші інтереси критичні.

Але ви знаєте, я хотіла б ще раз наголосити: до ЄС за минулий рік ми продали продукції майже на 4,5 мільярди доларів, за п'ять місяців цього року вже на 2 мільярди 250 мільйонів доларів. Квоти плюс, квоти мінус, в тому сенсі, що ми іноді, на моє особисте переконання, дуже багато уваги приділяємо уваги питанню саме ось цих тарифних квот. Тому що не на всі види продукції вони якось критично впливають. 

Це означає, наприклад, що ми продаємо меду набагато більше. Наприклад, у нас імпортна квота по меду 5000 тонн, з поступовим збільшенням, от зараз дали ще 2500 додатково. А меду ми продаємо в ЄС… в рази більше. Це означає, що квота нас абсолютно не зупиняє. Це ж саме стосується інших видів продукції. Ми продаємо на мільярди доларів, ми продаємо на десятки мільйонів доларів різної продукції поза квотами. 

Україна стала активніше експортувати яйця — зріс експорт аж на 60% у травні, порівняно із квітнем, і основні імпортери – це ОАЕ, Ліберія, Лівія і наторгували ми більше, ніж на 18 мільйонів доларів.

— Більш того, я маю сказати, ми номер вісім імпортер в світі, що стосується яєць і продуктів, яєчний порошок, наприклад, і такі інші речі. Ось найближчим часом знову сподіваємось відкрити ринок Ізраїлю, тому що вони теж великі споживачі яєць, і ви знаєте, там через прикрий один випадок, недобросовісного одного виробника ринок був для нас закритий. Але зараз ми зробили фактично всю роботу, на фінальній теж прямій. 

Більш того, у нас вступить в силу угода про зону вільної торгівлі з Канадою найближчим часом, це буде в серпні, і мені дуже приємно було побачити інформацію щодо того, що за п’ять місяців цього року ми експортували в Канаду продукції всього лише, але тим не менш — на 5,4 мільйони доларів, при тому, що за весь минулий рік ми туди продали менше ніж на п’ять мільйонів, там 4,8, якщо я не помиляюсь. 

Ринок дуже, як ми його називаємо, високомаржинальний, дуже цікавий, і перші про перші результати ми зможемо поговорити десь в кінці року, я думаю.

Чи Україна захищає в таких ситуаціях свій ринок, і яким чином? 

— Ми захищаємо інтереси нашого аграрного сектору, і переробного сектору, наприклад, зараз у нас ведуться перемовини щодо зон вільної торгівлі з Ізраїлем, з Турцією. 

Якщо з Ізраїлем у нас прогрес по цих перемовинах більш відчутний, і там у нас менше якихось таких критичних питань, по яким ми на сьогоднішній день маємо ще дискусійні якісь моменти, але, наприклад, представники нашого міністерства і Мінекономрозвитку дуже серйозно і дуже послідовно відстоюють позиції наших експортерів, відвойовуючи певні квоти. 

Смотрите также: Голодное лето. Цены на овощи бьют рекорды

Ми відстоюємо буквально кожну тонну, щоб збільшити доступ наших виробників на ізраїльський ринок. З Турцією дуже непрості перемовини, там ситуація ускладнюється тим, що Турція теж є великим аграрним гравцем, світовим… 

Якщо говоримо про ЗВТ, то тут на сьогоднішній день, не називаючи конкретних позицій, маю чесно сказати, що у нас з турецькими колегами відбуваються дуже жорсткі перемовини, якраз ось по аграрним позиціям. Саме тому, що вони захищають свій ринок і своїх виробників, ми відповідно — свій ринок і своїх виробників і експортерів, і будемо шукати компромісний варіант.

А якийсь певний час тому багато було розмов про ймовірну ЗВТ з Китаєм. Цю ідею поки що відклали, чому?

— Тут є кілька факторів. Китай — це дійсно дуже великий ринок, це дійсно дуже великий партнер для нас, він сьогодні постійно у нас входить фактично в трійку  основних покупців нашої аграрної продукції. 

І це великий такий шмат роботи, тому до перемовин з такою країною, як Китай, по ЗВТ, потрібно підходити дуже обґрунтовано і дуже підготовлено, я б сказала так. І дуже обмежуючим фактором на сьогоднішній день, просто абсолютно банально є людський фактор, тому що всі спеціалісти зараз задіяні в роботі над тими ЗВТ, про які я сказала. Тому Китай відкладений не тому, що не на часі, а він поки що не в роботі через такі обмеження, дуже-дуже банальні, якісь практичні. 

Читайте также: Хорошие отношения Украины и Польши пришло время… хоронить

Але з точки зору інтересу українських виробників і експортерів до цього ринку, я думаю, ми до цього питання повернемося.

Ранее советник министра аграрной политики и продовольствия по вопросам Евроинтеграции Владислава Рутицкая в эфире "ГС" пояснила, почему квоты ЕС на беспошлинный экспорт сельхозпродукции исчерпываются так быстро, а также, на какие группы товаров квоты не выбраны. 

А политический консультант Петр Охотин в эфире "ГС" назвал пессимистичными перспективы создания зоны свободной торговли между странами-участницами ГУАМ. 

Самое читаемое
    Темы дня