наверх
12.11.201919:22
Курсы валют НБУ
  • USD24.51+ 0.01
  • EUR27.06+ 0.03

В Украине соцопросы никак не влияют на мнение электората - психолог

(обновлено: )25410
Заведующий Лаборатории психологии масс и сообществ Института социальной и политической психологии Вадим Васютинский заявил в эфире "ГС", что у каждого политика свой тип избирателя, на предпочтения которого не влияют никакие рейтинги.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Социологическая группа "Рейтинг" исследовала, какие у украинцев политические вкусы. У людей спрашивали, за кого бы они голосовали, если бы президентские и парламентские выборы состоялись в ближайшее воскресенье.

По этим данным, 15,2% избирателей проголосовали бы за Юлию Тимошенко, 11,6% — за Петра Порошенко, по 8,5% за Олега Ляшко и Юрия Бойко, 7,8% — за Вадима Рабиновича. Далее по списку идут Анатолий Гриценко, Андрей Садовый, Олег Тягнибок, Святослав Вакарчук, Дмитрий Ярош и Владимир Гройсман.

Другие кандидатуры набрали бы менее 2%. Моделирование второго тура президентских выборов дало такие результаты: в паре Порошенко-Тимошенко получился результат 24/32% — в пользу Юлии Тимошенко. Порошенко-Ляшко — 27/23%. Порошенко-Бойко — 28/26%. То есть в этих парах побеждает действующий президент.

Однако в паре Порошенко-Садовый результат — 23/26% в пользу Андрея Садового. Среди вариаций Юлия Тимошенко с другими кандидатами: Андреем Садовым, Олегом Ляшко и Юрием Бойко, опережает всех троих. Разрыв со всеми составляет 8-12%.

По политсилам в случае проведения парламентских выборов — 13,2% получила бы "Батькивщина", 11,3% — БПП, 10,4% — "Оппозиционный блок", 8,9% —

"Радикальная партия", 8,2% — партия "За життя", 7,6% — партия Анатолия Гриценко "Гражданская позиция", 7,1% — "Самопомич", 6,4% — "Свобода". Остальные набрали бы меньше 5%.

В целом, 52% опрошенных граждан, а это две тысячи человек, поддерживают идею досрочных парламентских и президентских выборов.

Итоги проведенного опроса прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы профессор, психолог, заведующий Лаборатории психологии масс и сообществ Института социальной и политической психологии Вадим Васютинский.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи можуть соцопитування певним чином програмувати думки електорату?

— Про вимірювання температури по палаті, мабуть, немає мови. Вони справді відображають стан громадської думки. А чи впливають? Ні, ви знаєте, якщо десь у 90-х роках, коли тільки з'явилися в нас такі опитування, частина з них справді мала якийсь спекулятивний характер чи маніпулятивний, намагалися впливати і таке інше. На сьогодні практично вони не відіграють вже такої ролі. Тим паче, що цих опитувань є досить багато різних. І взагалі громадська думка уже майже не цікавиться ними. Ці останні результати, про які ви сказали, вони є досить стабільними, і десь протягом останнього року-двох приблизно вони повторюються з невеличкими змінами. Головне тут, звичайно, хто на першому, другому місці. І Юлія Тимошенко дуже стабільно зараз лідирує, хоча з невеликим відривом, на другому місці чинний президент. Тому нічого особливо пікантного в цьому я не бачу.

Ми можемо все ж таки скласти певний портрет основного електорату кожного з основних кандидатів в президенти?

— Відразу скажу, що в сучасних умовах, коли такий не просто плюралізм думок, що можна думати, як хочеш, а ще й справді реальний плюралізм, дуже такі думки розпорошені. Немає чіткої структури в масовій свідомості. Цей портрет, він дуже невиразний. Тому що фактично представники різних груп голосують і за тих і за інших. Якщо ми говоримо про Порошенка, на сьогодні це, я б сказав тут про два типи. Це врівноважено помірковані проєвропейські та проукраїнські громадяни, які підтримують ті бліденькі, але реформи, які відбуваються та які зорієнтовані на такий позитивний розвиток. Тим паче, що певні позитивні результати справді є. Вони бачать ці результати. І друга група — це, відносно поширена в нашому суспільстві, це ті люди, які завжди орієнтуються на владу. Тобто хто при владі, за тих, як правило і голосують, якщо ця влада не є якась дуже така страшна, жорстока чи зовсім безпорадна. Це люди частіше з досить високим рівнем освіти, відносно непоганим матеріальним забезпеченням, переважно середнього віку.

Яким є типовий виборець Юлії Тимошенко?

— Це виборець з трошки нижчим рівнем освіти, більше з сільської місцевості, більш україномовний, бо традиційно так склалося. І це виборець, скажімо так, порівняно з виборцями Порошенка, трохи більш безпорадний, який потребує опіки, який вірить гаслам. Частіше жінки голосують.

Яким є основний виборець Садового?

— Садовий має образ такого сучасного і прогресивного політика, як образ партії "Самопоміч". Це більш такий молодий виборець з демократичними поглядами, як раз менш залежний від чинної влади, який орієнтується на закони сучасної економіки, на вільну конкуренцію. Це виборець більше з західного регіону, така більш освічена частина західних українців. Звичайно, останні скандали зі сміттям, вони зіпсували його імідж, але продовжує все-таки мати певний рівень досить високий.

Які переважно люди голосують за Олега Ляшка?

— Його електорат трохи схожий на електорат Юлії Тимошенко і найголовніша характеристика — це протестні настрої. Тобто все погано, при владі злодії, злочинці, всіх розігнати, на вила тощо. Як раз цим людям імпонує така позиція. Правда, проблема Ляшка в тому, що на самих виборах ці люди з меншим бажанням йдуть голосувати. Для них важливіше — це емоційний компонент, просто розрядитися, висваритися, зірвати свою злість на комусь тощо. Тому і така його позиція агресивно-безапеляційна їм імпонує. Але я сказав би, що з різних груп, можливо, найменш такий серйозний і надійний електорат.

Що стосується Юрія Бойка та Вадима Рабіновича, в них різні категорії виборців?

— Я думаю, так. По-перше, треба сказати, що навколо Бойка та Рабіновича об'єднався, умовно кажучи, електорат колишньої влади, Віктора Януковича, "Партії регіонів" і таке інше, які не приймають сучасної влади та сучасних процесів, скажімо, українізації, відходу від Росії. Причому, що цікаво, що такі громадяни складають приблизно 15% в нашому суспільстві, це без Криму і Донбасу. Десь так ці 15% приблизно діляться між Бойком і Рабіновичем. Можна сказати, мабуть, що на Рабіновича теж більшою мірою орієнтуються громадяни з такими протестними настроями, але на тих, хто підтримує Ляшка, але з більш таким, більш ідеологічним оформленням, умовно скажемо, проросійським. А щодо Бойка, це більш серйозна публіка, яка, власне, орієнтується саме на цінності, скажімо так, донецьких, умовно, звичайно.

Читайте также: Украина, наши дни: на смену олигархам придут феодалы

Невизначені виборці на що будуть перш за все звертати увагу?

— Як показує досвід з попередніх виборів, яких ми вже мали багато, абсолютна більшість цих виборців на вибори просто не піде. А менша частина тих, хто піде, як правило, орієнтується на настрої, які переважають в тому середовищі, де вони перебувають. Тому якщо, наприклад, це сільська місцевість, то там, як правило, є кілька лідерів громадської думки. На них більше орієнтуються. А частина десь поведеться, приблизно так, як ви сказали, тобто події, гасла ось буквально останніх днів. Ситуативно так голосуватимуть. Але ці люди не роблять погоди, це якісь 1-3 %, не більше.

Всього лише 1-3%?

— З тих, хто візьме участь у виборах, так, це буде 1-3% тих, хто голосує суто ситуативно. Коли люди не знають, за що голосувати, то все-таки більшість їх не йде на вибори, а йдуть лише представники старшого покоління, які звикли до того, що на вибори треба йти обов'язково. Але все одно, ті, хто звик до цього, вони все ж таки визначаються і орієнтуються на оточення. От вони чують, що будемо голосувати за Тимошенко, чи будемо голосувати за Порошенка, чи за Ляшка, і десь так вони приблизно приймають рішення. Тому тих, хто саме ситуативно, випадково проголосує, їх буде кілька відсотків, зовсім небагато все-таки. Як показує досвід, не буває такого, що соціологічні опитування показували точно те, що відбувалося на виборах. Бувають невеличкі зміни на 2-3%, в той чи інший бік. Якщо ми говоримо про серйозні, не фейкові соціологічні опитування, то вони як правило, показують те, що буде на виборах.

Соціологи фіксують зростання протестних настроїв серед населення, однак люди на мітинги не виходять. Що утримує українців від виходу на акції?

— Перед першим і другим Майданами фіксувалися низькі протестні настрої. А потім мало щось таке статися, що люди вийшли на Майдан, наприклад. Тому тут справді настрої фіксують насамперед за висловлюваннями громадян. От вони кажуть: так, я готовий йти на штурм ВР, я готовий вийти на Майдан палити шини і таке інше, що більше відображає цей стан такого емоційного роздратування, незадоволення. І ми фіксуємо цього досить багато. Він трошки розмивається тим, що люди по-різному бачать винуватців їхнього становища. Якщо, наприклад, одні вважають, що треба йти палити ВР, то другі вважають, що треба йти воювати на Донбас, вважають, що треба, наприклад, заробляти, сплачуючи податки, і таке інше. Тобто тут немає домінантної вказівки, що саме треба робити. Це перше. А другий елемент, а можливо перший елемент цих протестних настроїв, це така невизначеність, коли незрозуміло, а що буде далі. Тобто вийти протестувати, чи не протестувати, незрозуміло, куди рухається суспільство. Абсолютна більшість громадян, до речі, вважає, що рухається в неправильному напрямі, але ця сама абсолютна більшість не може чітко окреслити, яким має бути цей правильний напрям. У нас такого лідера, який об'єднує навколо себе протестні настрої, якому ці громадяни довірилися б, щоб сказати: ось ми маємо йти за ним і він нас виведе куди треба, немає. З одного боку це добре, з другого — це, мабуть, не дуже добре, тому що масова свідомість перебуває в стані невизначеності та розгубленості.

Читайте также: О национализме и "национализме"

Ранее эксперт общественной организации "Слово и дело" Александр Москалюк в эфире Голоса Столицы заявил, что статус президента позволяет Порошенко, когда ему удобно, говорить, что у него недостаточно полномочий для выполнения того или иного обещания.

Также политический аналитик Тарас Чорновил заявил в эфире "ГС", что за два года до следующих президентских выборов главной задачей Петра Порошенко станет полноценное выполнение Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским союзом.

Самое читаемое
    Темы дня