РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Декларации правоохранителей, которые ведут особо важные дела или работают в сфере нацбезопасности, надо закрыть. С таким предложением выступил главный военный прокурор Анатолий Матиос.
В частности, он заявил: "Мы не против декларирования, но у нас сейчас идут боевые действия, и это надо учитывать".
Также, по словам Матиоса, данные на этих лиц должны быть закрыты так же, как это делается в большинстве европейских стран.
Целесообразность такой инициативы в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал юрист, эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров.
(текст публикуется на языке оригинала)
Анатолій Матіос каже, що "зараз йдуть бойові дії, і це треба враховувати" — це аргумент, щоб закрити декларації?
— Хочу вам сказати, що у нас і так є багато осіб, яким закрито суспільству доступ до їх даних. Це, зокрема, працівники СБУ, Генпрокуратури, і пан Матіос лише хоче додати до тих осіб, дані яких повинні бути засекречені, ще й представників військової прокуратури. Насправді пан Матіос вже вчинив таку дію, якою заборонив, скажімо, передачу даних до НАЗК певних працівників військової прокуратури. Тобто хочу сказати, що у нас уже такі факти непоодинокі, де представника силових структур, СБУ, військової прокуратури, Генпрокуратури уже і так їх дані засекречені. Просто пан Матіос хоче, так би мовити, заднім числом передати це суспільству, повідомити суспільству, що такі дані треба засекречувати, а вже як наслідок – це ідея не нова, він як аргумент, мова йде про те, що, зокрема, оскільки ведуться бойові дії, АТО у нас іде, і персональні дані про представників, зокрема, військової прокуратури, можуть бути доступні, зокрема, РФ чи іншим певним особами і так вже не буде проводитись переслідування чи вчинятись якісь інші дані. Тобто розвідки інших країн, я так розумію, ним вбачається безпосередньо РФ. Але, оскільки у нас весь травень відбувались ініціативи і уряду, і президента Порошенка, і закривались сайти соціальні, і говорилось про, скажімо, уповноваження обрання тих чи інших керівників російської православної церкви через уряд, то я вбачаю, що це також у цій же череді цих ініціатив і кроків ця чергова ініціатива пана Матіоса, яка спеціально виражена в тому, щоб закрити дані і, в тому числі, представників військової прокуратури.
Чому пропонують закрити доступ повністю, а не частково? Глава Нацагентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак заявила, що відкриті дані електронних декларацій українських чиновників може використовувати іноземна розвідка. Яким чином інформація, наприклад, про кількість коштів в банку, марку годинника може зашкодити національній безпеці?
— На моє глибоке переконання ніяк це не може зашкодити національній безпеці, тобто у нас же кожний чиновник, зокрема, і Матіос, і пані Корчак видає бажане за дійсне або хоче через загальновизначене питання національної безпеки закрити доступ до даних просто корупціонерів. От і все. У нас в країні не відбувається чогось, якоїсь дії просто так. Насамперед я хочу сказати, що стосовно безпосередньо позиції пані Корчак. Відбуваються у НАЗК величезні конфлікти, як мінімум, два, які відомі суспільству. Перший конфлікт – це ще в лютому було доручено одному із заступників керівників НАЗК Радецькому здійснити перевірку. У законі про запобігання корупції передбачено, що протягом певного строку, а у нас посадовці категорії А здавали декларації за 2015 рік в кінці 2016 року — перша хвиля декларацій. Так от, в лютому ці декларації повинні бути, зокрема, прем’єра, віце-прем’єрів, членів уряду, бути перевірені протягом 90 днів і опубліковані. 90 днів з кінця лютого вже закінчились в кінці травня, отже, суспільство очікувало дані про перевірку, про повну перевірку урядовців, всіх членів уряду, ще раз підкреслюю, без виключення, тобто прем’єра, віце-премєра і т.д. І вже більше тижня колотиться ситуація про те, що перевірка відбулась, але пані Корчак не хоче опубліковувати дані цих перевірок, і в зв’язку з цим подав у відставку один із членів НАЗК Рябошапка, а сьогодні у іншого члена НАЗК Радецького були проведені слідчі дії, зокрема, обшук в його робочому кабінеті. Тобто для того, щоб приховати дані вже від суспільства, реально є дані декларації, є е-декларації, вони опубліковані, вони перевірені, але суспільству не даються дані про перевірку. Чому? Тому що, по-перше, ми б тоді знали вже не просто ці цифри жахливі і ці майнові статки, які суспільство знає, а знали б багато деталей про те, що було приховано і про порушення. І, мало того, що суспільство це знало б, а певні ці всі дані мусили бути передані в НАБУ і там же повинні бути проведені слідчі дії, тобто порушені кримінальні провадження і т.д. І пані Корчак тримає у, скажімо у рукаві вже більше тижня і не публікує ці дані під приводом тих чи інших причин, що вони незаконно зібрані, вони не опубліковані, в паперовому носії, це таке, для суспільства це нецікаво.
Читайте также: Чем закончится проверка е-деклараций. Опрос депутатов
Щодо закриття декларацій працівників нацбезпеки. Пан Матіос каже, що такі пропозиції озвучують низка правоохоронних структур. На вашу думку, чи насправді добра мета за такими пропозиціями?
— Ніяка це не добра мета. Пан Матіос має особисту… дійсно, був момент, коли знайшли його дочку у садочку, тобто в нього є персональні мотиви щодо цієї ініціативи. Він вважає, що дочку у садочку дружини, з якою він розлучився, знайшли і таким чином його шантажують. Тобто по-людському його можна зрозуміти. Але з точки зору закриття даних державних посадовців, вибачте, чим відрізняється державний посадовець 11-ї категорії чи 7-го рангу від генпрокурора чи військового прокурора? Я вважаю, що закриття цих моментів мета тільки єдина – сховати від суспільства реальні дані осіб, яких ми підозрюємо, що це корупціонери. От і все тобто це просто закриття від суспільства даних про статки можновладців.
Напомним, эксперт Института политического образования Александр Солонтай в эфире "ГС" заявил, что для того, чтобы система е-декларирования полностью заработала, важна не только сама подача деклараций, но и их проверка.
