РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Министерство инфраструктуры продолжает переговоры с лоукостером Ryanair по поводу расширения географии присутствия в Украине. После официального запуска перелетов из Киева и Львова, авиакомпания может начать летать и из других украинских аэропортов в 2018-ом году.
Генеральная прокуратура Украины 13 июня провела обыски в здании "Укрзализныци". В эфире телеканала NewsOne начальник отдела процессуального руководства ГПУ Александр Цилюрик сообщил, что обыски проводятся в рамках расследования производства о хищении крупной суммы денежных средств предприятия.
Украина совместно с Польшей планирует строительство новой международной автомагистрали, которая соединит Черное и Балтийское моря.
Ситуацию с авиасообщением, скандалы с "Укрзализныцей", ремонт автодорог и много другое в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал министр инфраструктуры Владимир Омелян.
(текст публикуется на языке оригинала)
Враховуючи, що набрав чинності безвіз, яка ситуація з Ryanair?
— Я хотів би наголосити на нашій філософії. Вона дуже проста насправді. Це філософія, що в бідній країні не може бути дорогих послуг і, власне, за рахунок цього ми вважаємо, що висока конкуренція на українському ринку, максимальна кількість компаній, які борються за споживача, отже, за гаманець українця, повинно дати результат, що послуги стануть дешевшими, а якість їх підвищиться.
Саме такою логікою ми послугувались, коли запросили компанію Ryanair до переговорів до їхнього входу на український ринок. Переговори тривали дуже довго. Насправді їх ініціювали ще багато років тому назад, але наша команда, власне, довела їх до успішного завершення. Зараз у нас відбувається обговорення технічних моментів з аеропортом "Бориспіль". Аеропорт "Львів" вже підписав контракт.
Я сподіваюсь, що найближчим часом ці питання вирішать і буде компанія літати поки що в чотири напрямки в сторону Європи з Києва. І, я сподіваюсь, що суттєво збільшить географію своїх польотів з наступного року, з наступного сезону.
Керівництво "Борисполя" повідомило, що не може задовольнити вимоги за аеропортним збором. Виникає питання: чому "Львів" може, а "Бориспіль" не може?
— Ви знаєте, я думаю, що це буде персональне горе декількох людей, що вони за міністра Омеляна не збудують нові будинки чи в Женеві, чи в Німеччині, чи на інших курортах світу, але це їхня доля, їхній вибір. Я за те, щоби українці літали дешево, і я переконаний, що ми зможемо це зробити.
Я переконаний, що з "Борисполя" полетять, бо насправді, коли кажуть про "Бориспіль" як про хаб, я всіляко підтримую цю тезу. Чесно кажучи, до хабу нам ще працювати і працювати, і я маю можливості порівняти хаби "Борисполя" з хабами європейський міст. Різниця відчувається.
Ви звинувачували МАУ у спробі зірвати прихід Ryanair до Києва, а також спробі отримати монополію на українському ринку. Можна докладніше?
— На жаль, це класика української історії останніх 25 років, що завжди одна людина безпосередньо впливала чи на галузь, чи на всю країну. Ми від цього відмовляємось.
Ми кажемо, що міністерство не повинно визначати долю 45 мільйонів людей, так само, як і одна компанія не вправі це робити. Це визначає ринок і, безумовно, йде гаряча дискусія. Я став героєм "1+1". Там з цікавістю, інколи зі сміхом спостерігаю за репортажами численними улюбленого мною каналу, який не має жодного відношення, безперечно, до компанії МАУ, але ми бачимо, що аргументи, якими переконують українців, що 300 євро за квиток — це дешевше, ніж 30 євро за квиток, я думаю, що мало хто в них повірить, і мало хто їх підтримає.
Ryanair літатиме із законсервованого терміналу "Борисполя". Що це за термінал?
— У нас була така непогана прикмета раніше, що кожен уряд будував новий термінал в аеропорту "Бориспіль". Ми від цього теж відмовились. Ми вважаємо, що ми повинні ефективно використовувати ті термінали, які в нас є.
Утримання терміналу теж коштує, і це відбувається за рахунок платників податків, навіть якщо він просто простоює. Ми вважаємо, що було б абсолютно логічно, щоби саме з терміналу F, який був збудований фактично під Євро-2012, бо тоді ще не встигли запустити термінал D, сьогодні яким літають, користуються всі. Він був би достатньо комфортним для компаній-лоукостів, а це не лише Ryanair.
Ми вже ведемо паралельно переговори ще з декількома компаніями. Ми говоримо про створення однієї, а вже, можливо, і навіть двох компаній додаткових в Україні і це, власне, йдеться про лоукост-сегмент. Попит на ці послуги буде зростати. І, безумовно, що цей термінал F буде завантажений. Але, власне, якщо питання входження компанії Ryanair не дискутується, вона буде в Україні, то питання, з якого терміналу вони літають, я вважаю, що це має бути добре прорахований крок з боку вже безпосередньо аеропорту "Бориспіль".
Що в Україні відбувається з ціноутворенням на квитки внутрішні? Чому до Європи можна злітати за 1000-1500 гривень, а до Одеси — за 3500?
— Є багато різних пояснень. Є пояснення те, що ми платимо ПДВ з внутрішніх квитків. Ми з цим погоджуємося, ми хочемо переконати парламентарів, щоб питання ПДВ було розглянуто, можливо зняти його все-таки. Це би здешевило.
Є питання вартості авіалайнерів, на жаль, національна компанія не використовує національні літаки, чому віддає перевагу "Боїнгам" в своєму флоті. Але питання навіть не в цьому. Питання в тому, що немає конкуренції як такої.
От ми віримо, що з запуском другого перевізника, національного, з реєстрацією в Україні, з капіталом українським, ми почнемо створювати цю конкуренцію. І це неодмінно призведе до розвитку ринку, до здешевлення квитків, до того, що сервіс стане якіснішим.
Щодо вартості квитків, які прогнози?
— Ми можемо далеко не ходити, можемо глянути досвід Польщі чи Туреччини. Буквально ще 10-15 років тому там була ситуація як в Україні: літало кілька відсотків населення, квитки були дорогими. Вони повністю перебудували країну. Вони змусили розбудовувати аеропортну інфраструктуру. Різними шляхами. Чи це субсидіями, чи це мотивацією бізнесу.
Вони запустили, відкрили небо, створилася конкуренція, квитки були дешеві, аеропортові послуги були дешеві, люди полетіли. Тобто цей трафік виріс в десятки разів. Те саме ми повинні зробити в Україні. І я би дуже хотів, щоб сьогоднішня пропорція, коли в ЄС після оголошення безвізу їдуть 70% автотранспортом, а 30% летять літаками, помінявся кардинально в дзеркальну сторону. Щоб 70% летіло літаками, бо це швидше. Щоб це було дешевше.
В середині травня ви повідомляли, що є певні складності щодо угоди про єдиний авіапростір з євроспільнотою. Поясніть, що відбувається?
— Тому що це має бути одноголосне рішення всіх членів ЄС, безумовно, якщо Британія завершить вихід з ЄС, то питання буде вже лише в самій Іспанії, я не бачу протиріч, але це дуже довгий період і нам необхідно чекати, це декілька років, щонайменше.
Ми продовжуємо роботу з Єврокомісією, я сподіваюсь у липні знову відвідати Брюссель, знову зустрітися з єврокомісаром з питань транспорту пані Бульц, повернутися до цього питання. Наразі ми йдемо шляхом двосторонніх угод з ЄС, це теж вихід, про відкрите небо.
Чим загрожує ця ситуація затягування?
— Це просто ускладнює життя як авіаперевізникам, так і державам. Безумовно.
Тобто треба облітати?…
— Ні, просто замість того, щоби мати ситуацію, що компанія летить туди, куди вважає за потрібне, вона мусить погоджувати ці перельоти на двосторонньому рівні, дивитися, чи це передбачено у відповідній двосторонній угоді, чи не передбачено. Як функціонує нормальне відкрите небо? Що ти просто повідомляєш, що ти летиш, і летиш.
ГПУ проводила обшуки в будівлі "Укрзалізниці". Підозрюють одного з керівників локомотивного підрозділу в розкраданні майна в особливо великих розмірах. Що там відбувається?
— Це високопоставлений керівник одного з департаментів, належить до керівництва департаменту. Щодо самої ситуації, ви пригадуєте, ще минулого року я неодноразово, і публічно, і офіційно звертав увагу на ганебний стан справ на "Укрзалізниці".
Це стосувалося як надзвичайно високого рівня корумпованості, так і питань неефективності, безпеки, величезних втрат бізнесу через, власне, неналежну роботу цієї компанії. І я сподіваюсь, що ми нарешті таки заслухаємо звіт пана Бальчуна, хоча я вважаю, що його можна звільняти і без будь-якого звіту, бо результати роботи видно, вони нульові, окрім красивих піар-акцій і гарних слів нічого ми не маємо, жодної різниці. І пасажири, які користуються вагонами, знають, що змін не відбулося.
Бізнес, який користується вантажними перевезеннями, знає, що ситуація погіршилася, тому звітувати насправді нічого.
А коли має відбутися цей звіт? У Бальчуна 5 червня закінчився термін контракту…
— Абсолютно правильно. 6 червня я очікував, що це питання буде розглянуто на Кабміні. В силу незрозумілих для мене обставин, цього не відбулося. Бо затягувати далі ми не можемо, адже ми вже перейшли ту небезпечну межу, коли починає все більше і більше відбуватися проблем з самими пасажирськими потягами.
Ми вже маємо неодноразові факти і сходження з рейок, і катастроф, коли, слава Богу, тільки калічаться люди — якщо це можна казати, слава Богу — а не гинуть, але тим не менше, це недопустима ситуація, бо кожен новий день може принести дуже неприємні сюрпризи.
Ви вважаєте, якщо змінити керівника, ситуація відразу зміниться на краще?
— Я сподіваюсь на те, що у нас точно не буде заміни Бальчуна-1 на Бальчуна-2. Бо компанія цього не винесе. А якщо компанія, не дай Бог, зупиниться, то це буде безпосередній удар по українській економіці.
"Укрзалізниця" перевозить фактично 80% всіх вантажів в рамках держави. Плюс величезну кількість пасажирів, і це відчутно, ми не можемо дозволити собі більше таких експериментів. Тому я сподіваюсь, що адекватні рішення будуть схвалені, щонайменше ми з боку Мінінфраструктури будемо всіляко агітувати і підтримувати за фахових людей, за фаховий менеджмент.
Розкажіть детальніше про анонсований потяг п'яти столиць?
— Як ви бачите, наш експеримент щодо запровадження міжнародного сполучення, насправді, його відновлення, бо фактично за часів Януковича воно було повністю зупинено в європейському напрямку і наша ідеологія, що потяг №1 має йти в Європу, він приносить результат.
Перший потяг Київ-Львів-Перемишль перевершив всі очікування, він фактично постійно заповнений. Я думаю, така ж буде доля інших потягів, які будуть йти як у напрямку Польщі, так і в подальшому Словаччини, і Угорщини.
Ми плануємо цей потяг цього року, це потяг, який має поєднати Київ з Мінськом і столицями трьох балтійських держав. Знову ж таки, це буде експеримент, ми побачимо, наскільки він буде затребуваний, наскільки він буде популярним, якщо все спрацює добре, я думаю, що пасажири отримають можливість насолодитися цим напрямком, тому що він досить швидкий, він не вимагає зміни парних коліс, не вимагає якихось особливих мудрствувань, тобто все готово, залізнична колія звичайна, українського стандарту, їдемо.
А якщо говорити про автодороги, є чим похвалитись?
— Дуже важливо, що уряд є послідовний, тобто якщо в 2016-му році було задекларовано, що ми починаємо відбудовувати українські дороги, це було, дійсно, запущено, і в цьому році це продовжується. Причому в минулому році це був ресурс порядку 12 мільярдів гривен виділених.
Цього року це буде ресурс мінімум вдвічі більший і, відповідно, ми в 2-2,5 рази більше зможемо збудувати і відремонтувати українських автошляхів і це помітно. По містах, по селах, які мають свої муніципальні органи влади відбувається те саме — іде масовий ремонт.
Безперечно, при тому, що всі магістралі зношені на 95%, ми не можемо говорити про нову якість протягом одного чи двох років. Це мінімум кількарічний період при належності нормального, якісного фінансування. Саме цією логікою ми керувались, коли проголосували дорожній фонд в парламенті в 2016-му році.
З 1 січня 2018-го року він за функціонує і акциз за пальне, 50% спершу, а потім в наступних роках до 100% піде в дорожній фонд і це буде централізоване джерело фінансування українських доріг, що ми з 1 січня знаємо чітко, яка сума у нас буде. Протягом року ми можемо проводити тендери, замовляти послуги в приватних компаніях.
Наскільки вірогідно, що фонд запрацює з наступного року?
— Ви знаєте, я думаю, що це така сама вірогідність, що він не запрацює, як ми відмовимося з 1 січня 2018 року від електрики, скажемо, що електрика нам не потрібна, краще нам мати свічки, палити і кіптявити по домах. Тобто вірогідність теж є, але вона майже нульова.
Що ми ще зробили, крім збільшення фінансування? Ми повністю переглядаємо функціонал "Укравтодору". З 1 січня 2018-го року це буде невелика державна агенція, яка займається виключно замовленням тендерних послуг для будівництва чи ремонту українських автошляхів. Контроль якості буде окремий, 120 тисяч кілометрів, дві третини українських доріг буде передано на муніципальний рівень. і "Укравтодор" не буде мати жодного стосунку, вже область визначає, яку саме дорогу ремонтується, облавтодор просто погоджує загальну концепцію всієї мережі по Україні.
Наступне, що ми повинні зробити, це реформа компаніЇ, яку ми часто зустрічаємо, особливо взимку, коли вони чистять дороги від снігу, а влітку, коли вони латають ямки. І я вірю, що ми можемо піти білоруським сценарієм, коли у нас буде нормальна якісна компанія, державна, яка буде в першу чергу утримувати дороги, в другу чергу їх ремонтувати, можливо будувати.
І що надважливо, ми повинні мати мегаінфраструктурні проекти. От з цього року спільно з керівником "Укравтодору" ми започаткували мегаінфраструктурний проект, це з'єднання Балтійського і Чорного морів. Автошлях, якісний автобан, якого ще в Україні немає, європейського рівня, який поєднає Гданськ і Одесу. Я сподіваюсь, такий же автобан пройде з Греції через Болгарію і Румунію до України з півдня.
Чому Гданськ і Одеса? Чому саме цей напрямок вибраний?
— Абсолютно логічне. Після того, як розпочалися бойові дії, коли розпочалася війна в 2014-му році, картина транзиту українською територією суттєво помінялася. Якщо раніше був транзит Схід-Захід, тепер ми говоримо про транзит від українських чорноморських портів на півдні до кордону ЄС на заході України.
Саме з цією метою і будується цей автошлях паралельно з електрифікацією залізничного полотна, паралельно з розвитком напрямку так само Південь-Північ, який поєднає Україну з країнами Балтії, з Скандинавією. Тобто все це вже не лише проекти, а реальна робота.
На шлях Одеса-Гданськ буде виділено мінімум 2,5-3 мільярди гривень в цьому році, я сподіваюсь, що ми все успішно зможемо виконати, розбудувати дорогу, спершу відремонтувати її до нормального стану, а потім вже спільно з Єврокомісією перейти до концесійної дороги, яка вже буде вищої якості.
Читайте также: Молчи, грусть, молчи. Бальчун провел пресс-конференцию и ответил на критику
Автоэксперт Рауль Чилачава в эфире "ГС" рассказал, что на смертность в авариях влияют не только высокие скорости, но и неудовлетворительное состояние украинских дорог.
Экс-первый замминистра инфраструктуры Владимир Шульмейстер в эфире "ГС" заявил, что если Войцех Балчун останется, железной дороге придет конец.
