РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Кабинет министров Украины создаст рабочую группу для разработки проекта земельной реформы. В эту группу должны войти как сами чиновники, так и члены земельного комитета парламента, представители профильных аграрных ассоциаций и эксперты аграрного рынка. Об этом договорились 29 мая на совещании в правительстве, где обсуждались главные принципы земельной реформы.
Встреча проходила в закрытом режиме, по ее завершении премьер-министр Владимир Гройсман заявил, что открытие рынка земли станет стимулом для привлечения инвестиций в украинскую экономику.
Читайте также: МВФ, Гройсман, пенсии, гаплык
Подробнее о будущей модели рынка земли, и о том, что обсуждалось на заседании в Кабмине, сообщил в эфире радиостанции Голос Столицы участник этой встречи, председатель общественного союза "Аграрный союз Украины" Геннадий Новиков.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому нарада щодо земельної реформи проходила в закритому режимі? Хто був присутній?
— Члени уряду, члени профільних асоціацій, учасники аграрного форуму, робочої групи по відпрацюванню концепції, яку пропонують від аграрних асоціацій, і народні депутати, члени комітету аграрного.
Які конкретні питання обговорювалися, чи можна сказати, що до чогось домовилися?
— Я вважаю, що так. Обговорювалося багато питань, приводилося багато аргументів з тої та іншої сторони, але не було тиску з боку урядовців, ніякого. Був досить рівний діалог, тому, напевно, і намагалися прибрати політику з цього питання, тому, напевно, і було в закритому режимі така перша зустріч. Але домовилися до чого? Домовилися до того, що на сьогодні дуже проблемно приймати законодавство з введення або невведенню ринку землі. Домовилися про те, що без системного підходу до цього питання, вирішувати його і обговорювати в суспільстві, неможливо. Тому створена, до кінця дня сьогодні буде подано на затвердження прем'єру, робоча група з представників кожної гілки, так би мовити, суспільства, тобто і аграрні асоціації, і земельники, і уряд, і Мінагрополітики, нардепи тощо. Десь до 15-ти людей. Для того, щоби напрацювати концепцію розвитку земельних відносин. Ми вважаємо, що це важливо, тому що без загального бачення проблеми виписувати, вихватувати певні шматки з цієї проблематики неможливо, те що робилося до сьогодні. Тому вважаємо, що будемо бачити, наскільки ця робоча група буде ефективно працювати, ми-то будемо брати активну участь, бо у нас є напрацювання з цього приводу, ми будемо їх відстоювати, ці напрацювання, і вислуховувати аргументи кожної сторони.
Лунала конкретика про скасування мораторію на продаж землі, який діє в Україні до 1 січня 2018-го року?
— Аргументи в основному концентрувалися на тому, що всі розуміють, що мораторій не є панацеєю від тих проблем, які виникли в земельному законодавстві. І проблеми треба не ховаючись вирішувати, але вирішувати, розуміючи ті загрози і ті застереження, які були висловлені різними сторонами, в основному це зрозуміло що аграрними асоціаціями. Ці застереження в нас зайняли, якщо загально пробігти, десь три сторінки тексту. Тобто такий досить нормальний був конструктив, але це, так би мовити, перша зустріч, головне, що ніхто не буде торпедувати питання негайного вводу ринку землі, з 1 липня чи ще з чогось, цього не буде пожару, буде певна робота, подивимося, наскільки серйозно до цього підійдуть представники уряду.
Очікується певний тиск на представників аграрного бізнесу від урядовців, аби вони підтримали ідею про 200 гектарів в одні руки. Ви відчули такий тиск?
— Ні. Обговорювалися, були питання і 100 гектарів, були питання юрособам — без обмеження, що викликало таку бурхливу реакцію у прем'єра. Бурхливу, але в нормальному сенсі. Ніякого ніхто тиску не чинив. Взагалі не стільки там 200, чи 100, чи 150, це не надто таке важливе питання, важливі принципи, кому. Було висловлено асоціаціями, що все ж таки треба надати першочергове, а може і єдине право, тільки тим, хто працюють на землі, можуть купити, проживають на тій території, де земельна ділянка розташована, і займаються сільгоспбізнесом.
Своїм баченням реформування земельного сектору поділився в ефірі "ГС" також голова ради асоціації "Земельний союз України" Андрій Мартин.
Вам відомо щось про створення робочої групи для розробки проекту земельної реформи?
— На закритому засіданні уряду лише було прийнято рішення про створення такої міжвідомчої робочої групи, але в якому форматі вона буде створена, і хто безпосередньо ввійде до складу цієї робочої групи, це ще, звичайно, невідомо. Але слід відзначити, що у нас вже дуже багато створювалося робочих груп. З минулого року ще робоча група при Мінагрополітики працювала, за участі нардепів. В самому Мінагрополітики купа експертів цим займалася. Тому ця спроба створити чергову робочу групу, на моє переконання, це просто спроба забалакати цю проблему, і за великим рахунком нема ніякої гарантії, що нова чергова робоча група тут зробить якийсь прорив в цьому відношенні.
Як ви ставитеся до запуску в Україні ринку землі?
— Одразу слід відзначити, що ні держава, ні фермери особливого зиску від ринку сільськогосподарських земель, насправді, не отримають. Сенс мораторію полягає в тому, що власникам земельних ділянок, українським селянам, заборонено сьогодні розпоряджатися землею. Якщо вони отримають можливість розпоряджатися власною землею, вони зможуть її в тому числі продати комусь, щось ще зробити… Агробізнесу нашому шановному доведеться витрачати більше грошей на доступ до земельних ресурсів. Агробізнесу нашому сьогодні дуже класно працювати в умовах оренди, коли вони сплачують 1100 гривень за гектар в середньому на рік, отримують доступ до землі, весь прибуток залишають собі за великим рахунком, який на тій землі отриманий, а з селянами діляться лише копійками у вигляді орендної плати. Тому ще раз підкреслюю, агробізнесу від запуску ринку сільськогосподарських земель стане працювати трохи гірше. Але краще стане самим українським громадянам, самим власникам земельних ділянок, паїв, які в результаті запуску ринку земель отримають додаткові обсяги для того, як розпорядитися своєю землею і зокрема почне зростати орендна плата у нас за оренду земельних ресурсів.
Як ви ставитеся до запропонованого обмеження в 200 гектарів у одні руки?
— Насправді це, м'яко кажучи, обмеження не обґрунтоване, причина досить банальна. Україна досить різна. І на західній Україні, десь в Закарпатській області, 200 гектарів це може бути вся рілля сільської ради. А десь на Сході, в Луганській області, де сільради у нас є по 10-15 тисяч гектарів, 200 гектарів це, що називається, кіт наплакав. Тому з цього і треба виходити. Не може бути ніяких фіксованих нормативів, які можна однозначно натягнути на всю державу. Повинні бути динамічні нормативи, які прив'язані до специфіки кожної області, і знову ж таки, треба застосовувати на ринку вже діюче антимонопольне законодавство. Там є всі критерії прописані для того, щоб не допускати надмірної концентрації активів в одних руках. Їх треба просто почати застосовувати до землі в тому числі.
Інвентаризація земель сільськогосподарського призначення в Україні взагалі проведена?
— Насправді, в Україні левова частина земель сільськогосподарського призначення, особливо приватних, вони зареєстровані в державному земельному кадастрі. В Україні успішно функціонує на протязі багатьох років ринок оренди. Тобто ви можете спокійно передати в оренду свою земельну ділянку, якщо ви є її власником. Що цікаво, з технічної точки зору передача в оренду земельної ділянки і реєстрація переходу права власності, це приблизно одне і те саме. Тому люди, які розповідають, що Україна щось там технічно не готова, ми потребуємо якихось масових інвентаризацій, вони лукавлять. Насправді, якщо працює ринок оренди, то з тим же самим успіхом працювати буде і повноцінний ринок сільськогосподарських земель. Тому що землі, наприклад, сільськогосподарського призначення, вони в кадастрі зареєстровані набагато краще по повноті, ніж ті самі землі не сільськогосподарського призначення. При цьому не сільськогосподарськими ділянками під забудову можна спокійно торгувати направо-наліво, і ніхто ніякого дискомфорту не відчуває тут, землі сільськогосподарського призначення насправді ще краще зареєстровані в кадастрі, тому знову ж таки, всі розмови про інвентаризацію, це зазвичай лукавство. По державним землям, там можливо, є свої проблеми, але це знову таки, була б лише державна воля, вирішити їх можна досить просто, тим більше що неодноразово вже гроші на інвентаризацію виділялися.
Ранее директор института социально-политического проектирования "Диалог" Андрей Миселюк заявил в эфире "ГС", что земельная реформа будет начата в ближайшее время из-за давления со стороны МВФ.
Эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец в эфире "ГС" заявил, что с момента распаевания земель в Украине прошло более 17 лет, однако каждое правительство тормозило вопрос введения рынка земли.
