наверх
20.10.202106:07
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Языковые квоты: в стране действуют два противоположных закона - юрист

75% - на украинском. Рада ввела квоты на ТВ (151)

421
Медиа-юрист Юрий Крайняк в эфире "ГС" отметил, что с одной стороны, действует закон, который позволяет вещать без квот, а другой закон, принятый 23 мая, устанавливает эти самые квоты.

РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы

Верховная Рада во втором чтении и в целом приняла закон, который вводит на телевидении обязательные квоты передач и фильмов на государственном языке. 269 ​​народных депутатов поддержали увеличение доли украинского языка в телевизионном пространстве.

Принятый закон предусматривает обязательные еженедельные квоты на украинском языке. Речь идет о 75% государственного языка для общенациональных и региональных телеканалов, 50% — для местных, а также 75% государственного языка для программ новостей на телевидении.

Что и как изменится в украинском телеэфире после вступления в силу закона о квотах, спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы медиа-юрист Юрий Крайняк.

(публикуется на языке оригинала)

Прийнявши 75% квотування в телеефірі, парламент повернувся до аналогічного закону, який діяв з 2006-го року до прийняття в липні 2012-го закону "Про засади державної мовної політики". А отже наше телебачення вже працювало в такому ключі?

— Приблизно так. Лише тільки з тією різницею, що раніше була просто квота без роз’яснення, як вона дотримується. До речі, до 2006-го року квота була 100%. З 1994-го по 2006-ий рік була квота 100% української мови, яка в принципі не дотримувалася, але вона була в законі прописана. 

З 2012-го року яка була квота? 

— Був у 2012-му році, ви пам'ятаєте ці перипетії з прийняттям закону Ківалова-Колесніченка, так званого закону про засади мовної політики, який взагалі квоти скасував. На даний момент квот взагалі немає. 

І виглядає так, що телерадіокомпанії на свій розсуд ставлять частку використання української мови? 

— Зараз виходить, що саме така ситуація. Ніхто не контролює, телерадіоорганізація може встановлювати будь-яку мову та мовити будь-якою мовою. І ви знаєте, що були моніторинги. 

Я от дивився, що десь ще на початку весни у деяких загальнонаціональних каналів були частки української мови 26%, що в принципі, ми розуміємо, не так вже і багато. 

Читайте также: Языковые квоты на ТВ: шаг к ущемлению прав русскоязычных

Скільки центральних телеканалів грішать невикористанням української мови? 

— Я зараз не можу сказати точні дані. Але велика кількість каналів дотримуються цієї квоти і не мають якихось особливих проблем, щоби виконувати норму, яку сьогодні прийняли. Тим більше, що дійсно, там буде ще і перехідний період, він досить тривалий – один рік і чотири місяці. Це достатньо для того, щоби перейти. 

Донині в нас діяв закон "Про засади державної мовної політики", більш відомий як закон Ківалова-Колесніченка, конституційність якого понад два роки розглядає Конституційний суд. Виходить цей закон буде діяти далі, тільки в нього внесли деякі зміни. А законні вони, якщо суд ще не виніс свого рішення?

— Це правильне питання. Тому що в первісній редакції, яка була підтримана ВР в першому читанні, передбачалося скасування тих норм в законі "Про засади державної мовної політики", які передбачали, які регулювали мову на телебаченні і в радіоефірі. Але з політичних міркувань вирішили, що краще взагалі не чіпати закон Ківалова-Колесніченко, тому що я так розумію, що велика кількість народних депутатів, вони вважають, що взагалі до того закону не можна вносити зміни, тому що закон начебто, ви знаєте ці історії, що ВР же підтримала його скасування в перший день. 

Тобто є рішення про його скасування, воно тільки не підписане головою ВР, і закон про скасування цього закону Ківалова-Колесніченка не надійшов до президента. Але в принципі, юридично ВР вже сказала своє ставлення до цього закону. І саме через те до закону просто не вносять зміни, тобто політична історія. 

Але дійсно, у нас виникає двояка ситуація, тому що з одного боку, чинний закон дозволяє здійснювати мовлення без будь-які квот, а інший закон, який прийнятий сьогодні, встановлює ці квоти. І в цьому дійсно може бути проблема. 

Але КСУ сказав, що якщо приймається новий закон, який регулює ті самі відносини, а в нас як раз та сама ситуація, то застосовуються більш новіший закон, а старіший закон вважається таким, що вин припини свою дію. Навіть без його скасування. Така позиція КСУ. І я думаю, що у випадку виникнення певних двозначностей в розумінні того, що прийняла ВР сьогодні, то ця позиція може зіграти ключову роль. 

Хто і як здійснюватиме моніторинг використання української мови? Чи не вдасться телеканалам обійти цю квоту? 

— У нас є єдиний орган, який може здійснювати офіційний моніторинг. Це Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Вона в загальному порядку здійснює моніторинг, а загальнонаціональні канали вона моніторить постійно. 

Тим більше, що в нас тижневі квоти вже зараз моніторяться. Це квоти європейських фільмів, ці квоти, які були введені влітку минулого року. І особливих проблем, принаймні, публічно не озвучувалося. Можливо, воно є, але поки що ми про них нічого не чули. 

Ранее главный редактор музыкального издания Comma.com.uа Сергей Кейн в эфире "ГС" прокомментировал, что квотирования украинской музыки недостаточно, нужно приводить в порядок всю музыкальную индустрию, иначе закон выглядит как популизм.

Самое читаемое
    Темы дня