РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
В среду исполняется 31 год со дня аварии на Чернобыльской атомной электростанции. В этот день в 1986 году на четвертом энергоблоке прогремел мощный взрыв, в результате которого произошел радиоактивный выброс.
В годовщину аварии президент Петр Порошенко встретится со своим белорусским коллегой Александром Лукашенко. Президенты посетят ряд объектов на Чернобыльской АЭС, в частности новую арку, которая накрыла старый саркофаг, а затем проведут переговоры на территории Белоруссии.
Читайте также: Международный день памяти жертв радиационных аварий и катастроф. Справка
Планы руководства страны по развитию Чернобыльской зоны отчуждения прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы народный депутат, секретарь парламентского комитета по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы Остап Еднак.
(публикуется на языке оригинале)
Чи можемо ми говорити про те, що у влади є цілісне бачення що робити далі з зоною відчуження?
– Бачення є і в минулому році трапилися дві історичних події, символічно на 30-ту річницю роковин цієї трагедії.
Президент видав указ про створення біосферного заповідника Чорнобильського. Це величезна територія, 200 тисяч гектарів, в основному лісів. Держава прийняла таке рішення, що ми ці ліси заповідаємо, тому що там відновилася природа, відновилися рідкісні тварини та рослини.
І друга історична подія: за 30 років ми нарешті збудували і накрили аркою зруйнований реактор. Але залишається ще багато викликів, тому що той реактор, зруйнований вже під аркою, потрібно буде поступово демонтовувати та розвантажувати. І зараз ведуться роботи по облатуванню, по оформленню документації цього біосферного Чорнобильського заповідника. Тому роботи продовжуються.
Після того, як була встановлена нова арка, чи продовжуються якісь міжнародні донорські проекти щодо Чорнобиля?
– Вони продовжуються. Потрібно далі працювати з об'єктом. Він зараз в набагато безпечнішому стані, тому що на нього не потрапляє волога. І ризик того, що якщо там, не дай Боже, щось обвалиться, то радіоактивні відходи не попадуть в повітря. Тобто ми суттєво збільшили радіаційну безпеку даного об'єкту. Але це все потрібно поступово демонтовувати, розбирати і ми до кінця не знаємо що в зруйнованому реакторі.
Донорські програми там продовжуються. І будуть вестися переговори. Ще є великий виклик – це продовження експлуатації решти блоків Чорнобильської АЕС, які ми на початку 2000-х років зупинили. І на це нам потрібно буде виділяти вже в наступні роки кошти.
Смотрите также инфографику: Чернобыльская катастрофа в цифрах и фактах
Буквально в цьому році уряд повинен затвердити відповідну програму – це близько шести мільярдів гривень. З 2012 року ми хронічно недофінансовували цю програму. І це теж велике питання до тих людей, які зараз розказують, що атомна енергетика найдешевша в Україні, і в нас більше 50% генерації – атомна і залишиться ще найближчі 10-15 років.
І ми не знаємо до кінця, скільки нам треба буде коштів для того, щоб поступово в наступні десятиліття виводити з експлуатації наступні енергоблоки, в нас їх залащилося ще 15. Тому, фактично, коштів на це наразі немає.
Інвестиційні програми, які мали б накопичувати на це кошти, в нас не працювали останнім часом. Натомість ми бачимо гучні корупційні скандали з політиками, Миколою Мартиненком в тому числі, які розкрадали кошти останнім часом на атомній енергетиці.
Чи є певний консенсус щодо необхідності в майбутньому зупинки всіх атомних енергоблоків в Україні?
– Консенсусу немає. Є наразі потреба в атомній генерації, тому що альтернативи ми не зробили.
Економіка України залежить на половину від атомної енергетики. Найближчі десятиліття нам треба буде вирішувати: або ми добудовуємо реактори, або ми продовжуємо терміни експлуатації вже існуючих, або ми поступово переходимо на альтерантивні джерела електричної генерації.
Зараз в Україні обговорюється енергетична стратегія, але, як мінімум, до 2035 року в нас закладено, що половина нашої енергетики буде все ще залежати від атомної енергетики, від АЕС. В найближчі роки нам треба буде змінювати цю концепцію, щоб менше залежати від атомної генерації та більше переходити на сонце, вітер і модернізувати зокрема інший вид генерації, як гідро- та вугільну.
Раніше на рівні уряду приймалося вже рішення щодо необхідності будівництва хранилища для ядерних відходів на території Чорнобильської зони відчуження. Як цей проект просувається на сьогодні?
– Зараз будується сховище для відпрацьованих ядерних відходів. Але воно стосується саме відходів Чорнобильської АЕС.
Наразі мені не відомо, щоб планувалося зберігати ядерні відходи з інших станцій. Але для України з цим теж потрібно вирішувати, тому що Україна зараз залежна. Хмельницька та Рівненська АЕС зберігають свої ядерні відходи в Росії. І це є зберігання не на постійній основі. Вони нам з часом можуть їх і повернути. Тому сховище відпрацьованих ядерних відходів має бути частиною інфраструктури АЕС.
Нам потрібно або в Чорнобильській зоні відчуження нарощувати потужність для зберігання, або щось робити з Рівненською і Хмельницькою АЕС, щоб там теж були такі можливості.
Ранее представитель Атомпрофсоюза в Чернобыльской объединенной организации профсоюзов Николай Тетерин в эфире "ГС" заявил, что при возведении фундамента под защитную арку на Чернобыльской АЭС украинские рабочие получили большую дозу облучения на земляных работах.
