наверх
29.03.202411:55
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Розенко: в меморандуме с МВФ нет повышения пенсионного возраста

Новый транш: в ожидании чуда от МВФ (666)

(обновлено: )48502
Вице-премьер-министр Украины Павел Розенко в эфире "ГС" заверил, что в ближайшие годы пенсионный возраст в Украине увеличиваться не будет: "для этого нет никаких оснований".

РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы

С 1 мая состоится первое повышение прожиточного минимума и минимального размера пенсий. Прожиточный минимум для нетрудоспособных лиц (минимальная пенсия) составит 1312 гривен, а с 1 декабря – 1373 гривен.

Подробнее о повышении пенсий, наполнении ПФУ, пенсионной реформе и меморандуме Украины с МВФ в эфире радиостанции Голос Столицы сообщил вице-премьер-министр Украины Павел Розенко.

(публикуется на языке оригинала)

На початку квітня ви заявляли, що до кінця року пенсії в Україні зростуть на 10%. Перше підвищення на 5% заплановане 1 травня, друге — 1 грудня. Це вирівнювання якихось пенсійних виплат з прожитковим мінімумом? 

– По-перше, це підвищення мінімального розміру пенсії, і це воно безпосередньо не стосується теми пенсійної реформи. 

Це планове підвищення прожиткового мінімуму, а в нас сьогодні прожитковий мінімум дорівнює мінімальному розміру пенсії, таким чином з 1 травня 2017 року в нас мінімальний розмір пенсії становитиме 1312 гривень. Зараз це 1247. І наступне підвищення вже справді буде відбуватися з 1 грудня. Тоді мінімальний розмір пенсії становитиме 1373 гривні. 

З 1 травня, фактично, біля 8 мільйонів українських пенсіонерів отримають перерахунок пенсії в залежності від прожиткового мінімуму. І це індексація мінімальних розмірів пенсії в залежності від інфляційних процесів, які у нас сьогодні фіксуються в Україні. 

Тобто буквально всі пенсіонери отримають перерахунок пенсій?

– На жаль, не всі пенсіонери, а пенсіонери з найменшими пенсіями. Тому що в нас пенсіонерів на сьогоднішній день біля 13 мільйонів, а перерахунок отримає приблизно 8-8,5 мільйонів українських пенсіонерів. 

Разом з тим, ми говоримо про те, що, і уряд наголошує, про це говорив і прем’єр України, і я вже, скажемо так, доволі довго наголошую на цьому, що є справді важке питання осучаснення пенсій. Це стосується оцих от 5-5,5 мільйонів українських пенсіонерів, які отримують пенсію в середньому десь від 1400 до 4 тисяч гривень, яким протягом останніх чотирьох років перерахунку пенсії не відбувалося. 

Читайте также: Пенсионная реформа – мертвому припарки

Тому от як раз в процесі проведення пенсійної реформи, я думаю, що як раз проект осучаснення пенсій буде самим головним, самим важливим, адже справді це дозволить підвищити пенсії для тих людей приблизно від 100 до 1000 гривень в середньому. 

Тобто якщо так розібрати по пунктах, плани – це 1 травня – це заплановане підвищення на 5%, 1 жовтня?…

– Це як правило у людей, в яких пенсія залежить від мінімального розміру пенсії. Це найменш захищені верстви населення. От пенсіонери. 

Поясніть, що таке осучаснення пенсій? 

– Це не пов'язано безпосередньо з прожитковим мінімумом, тому що ще раз наголошую, всі, хто залежать від прожиткового мінімуму, їм перерахунок зроблять в травні і в грудні. 

Мова йде про те, що є значна категорія наших співгромадян, біля п’яти мільйонів українських пенсіонерів, які виходили на пенсію 4-5 років тому або раніше. Якщо взяти по одній тій же самій посаді, по приблизно одній і тій же самій заробітній платі, то люди, які виходять на пенсію з тих же самих посад сьогодні, отримують пенсію в 2-2,5 рази більшу, ніж люди, які виходили на пенсію кілька років тому. 

В цьому є певна соціальна несправедливість. І до, якщо я не помиляюся, 2011-го року, у нас існувала практика щорічного перерахунку пенсій тим людям, які вийшли на пенсію 4-10 років тому. 

Підвищення мінімалки призвело до позитивних наслідків, на які уряд розраховував? І чи дійсно пішли надходження до ПФУ?

– Напевно почнемо з того, що справді на початок року 140 мільярдів гривень, це той ресурс, який держбюджет України доплачував ПФУ, або виділяв ПФУ, для того, щоби в повному обсязі ПФУ міг виконати пенсійні програми і зобов'язання перед пенсіонерами. 

В цілому, витрати ПФУ складають більше 282 мільярдів гривень. Отакий баланс, але напевно, щоб сказати про проблеми ПФУ, можна і потрібно повернутися на рік назад, коли було вдвічі зменшено ставку ЄСВ. Так, це був свідомий крок, крок влади назустріч бізнесу для того, щоби зменшити податкове навантаження на бізнес, для того, щоб швидше економіка України запустилася, для того, щоб створювалися нові робочі місця, і врешті-решт для того, щоб економіка потрошки виходила з тіні. 

От основна причина такого досить великого і значного дефіциту бюджету ПФУ. Адже від зменшення ЄСВ вдвічі ми фактично втратили, щонайменше, за нашими розрахунками, це приблизно 100 мільярдів гривень, які ми сьогодні покриваємо за рахунок держбюджету України.

Є пояснення, чому не сталося, як бажалося? 

– Ні, ми це прогнозували. Таке зменшення ЄСВ, безумовно, прогнозували. Але це, скажемо так, жертва заради того, щоб економіка почала швидше зростати і швидше наповнювати все-таки стала бюджети всіх рівнів. 

І в принципі я вважаю, що цей крок був доволі позитивним, ще раз кажу, він абсолютно негативний, від нього наслідки ми прораховували, тому передбачили в ПФУ всі необхідні кошти для покриття, скажемо так, дисбалансу. 

Тобто на сьогоднішній день, разом з підвищенням мінімальної зарплати до 3200, ми вже отримали з початку року доходів ПФУ більше ніж на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тобто все спрацювало. 

Починає працювати комплекс. З одного боку, зменшення навантаження на бізнес, зменшення податкового навантаження, з іншого боку, зростання зарплати, безумовно, також сприяє збільшенню надходжень до ПФУ, і в грошовому еквіваленті ми зараз отримали приблизно на 5-сім мільярдів гривень більше, ніж ми навіть запланували, а це означає, що у нас якщо піде далі такими темпами наповнення ПФУ, у нас якраз з'являється той ресурс… 

Ці 40 мільярдів, про які ви говорили?

– Так, неінфляційний ресурс. Це дуже важливо. Ми не будемо обманювати людей, випускаючи ті 40 мільярдів, надрукувавши їх там в НБУ чи де, випустивши на ринок і спровокувавши таким чином інфляцію і падіння чергове гривні. Ні, ми на це ніколи не підемо. 

Тому от у нас зараз за рахунок підвищення мінімальної зарплати, за рахунок того, що економіка все-таки зростає, перший квартал дав нам зростання економіки, якщо не помиляюсь, на 3%, оці всі фактори дають нам додатковий реальний ресурс, який ми можемо використати з одного боку для зменшення дефіциту ПФУ, з іншого боку, ми можемо цей додатковий ресурс вкласти якраз в програму осучаснення пенсій, таким чином підвищивши пенсію українським пенсіонерам.

Ви нещодавно у ЗМІ наводили доволі сумну статистику, що в Україні близько 18 мільйонів працездатних громадян, а страхові внески до ПФУ платять близько 11 мільйонів осіб. Чому сталася така ситуація? 

– Це ситуація не сьогоднішнього дня. Це ситуація, що накопичувалася в Україні останні 20 років. 

Ви пам'ятаєте, як економіка України зупинялася, як тисячі, десятки тисяч людей на ходу перекваліфіковувалися з фахівців інженерних галузей, з педагогів, лікарів, відразу перетворювалися в людей, які торгували на ринках, от це був перший крок, середина 90-их років, коли був такий сплеск тіньової економіки. 

Тінізація економіки накопичувалася справді протягом останніх 25 років, і це справді привело до того, що з одного боку ми маємо приблизно 18 мільйонів працюючих, з іншого боку, реальна сплата внесків у нас дійсно біля 11 мільйонів людей. Причому ми чудово розуміємо, що навіть з тих 11 мільйонів, що сплачують внески, є дуже багато у нас прикладів, коли людям формально нараховується лише мінімальна зарплата, і вони платять внески лише з мінімальної зарплати. 

Тому теж зі свого боку, коли ми збільшили мінімальну зарплату вдвічі, ми збільшили базу оподаткування так само. І я хочу сказати про те, що всі ці теми дуже пов'язані. Пенсії пенсіонерів, бюджет ПФУ і тіньова економіка. 

Ніколи не буде в Україні і в українців високих пенсій, поки у нас 50% українських працюючих громадян або не сплачують внески взагалі, або платять внески не в повному обсязі. Але легалізація економіки непростий процес, тут зменшення податків і врешті-решт довіра влади до бізнесу. І бізнесу до влади так само.

За вашими словами, пенсійна реформа має запрацювати з 1 січня 2018-го року. Це не занадто оптимістичні сподівання? 

– Я думаю, що окремі елементи пенсійної реформи, про які ми з вами говорили, зокрема, осучаснення пенсій і, до речі, це стосується відміни оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам. Це відбудеться все-таки, я сподіваюсь, 1 жовтня. 

Щодо інших компонентів пенсійної реформи, по-перше, я думаю, що Кабмін України сам має дуже серйозну ще роботу – остаточно визначити і узгодити варіант пенсійної реформи. 

З’являлась інформація, що документ на 90% готовий. Але, з іншого боку, ще ніхто його не бачив. Чому така суперечлива інформація?

– Але ж ви знаєте, що все саме неприємне криється в деталях, тому, напевно, ці 10% для остаточного узгодження нам доведеться ще пройти. 

В Кабміні йдуть, повірте, теж дуже серйозні і відверті та дуже гострі дискусії навколо пенсійної реформи. Але, на мій погляд, краще їх пройти зараз, продискутувати, видати якісний документ, ніж потім у ВР цей законопроект буде завалено. 

Тому, на мою точку зору, взагалі послідовність має бути наступною: Кабмін має узгодити до кінця основні, принципові моменти. Друге – до моменту на засіданні уряду ми все таки повинні провести консультації з ВР, в першу чергу, з фракціями коаліції, адже ми живемо все-таки в парламентсько-президентській республіці, де 

Кабмін, ми всі є представниками парламентської коаліції, і без, скажімо так, рішення коаліції по таким серйозним питанням документ може бути просто не ухвалений ВР. 

Хто з ким дискутує і що йде найважче? 

– Дискутують всі з усіма і, знову таки, кажу, я абсолютно не боюсь цих процесів, навпаки, я їх абсолютно вітаю, щоб ми більше говорили, щоб ми більше дискутували. Безумовно, дискусії стосуються, скажімо так, зміни параметрів пенсійної системи, як можна їх краще збалансувати, як можна краще стимулювати людей працювати в легальному секторі економіки. 

Другий великий пласт дискусії полягає в тому, що я, наприклад, є абсолютним прихильником того, що ми не повинні обмежувати пенсійну реформу лише змінами частковими солідарної пенсійної системи. На мій погляд, без запровадження елементів накопичувальної пенсійної системи та створення можливості для роботи недержавних пенсійних фондів будь-яка пенсійна реформа закінчиться нічим. 

Все-таки ми повинні дати нашим людям, в тому числі, і самостійно формувати своє пенсійне майбутнє через сучасні інструменти накопичувальної системи і недержавних пенсійних фондів.

Згадується ваша онлайн-суперечка з представниками МВФ, коли один із її представників заявляв, що передчасно накопичувальну пенсійну систему запроваджувати для України. Поясніть, будь ласка, що відбувається.

– Я вважаю, що всі буквально проблеми з введенням накопичувальної системи можна вирішити в межах закону. Про що говорив МВФ? Що у нас не сформована достатня нормативна база? 

Повністю згоден з цим, і у нас є відповідний законопроект 4608, який вже у ВР знаходиться і поданий нинішнім урядом, який вирішить всі питання нормативного запровадження накопичувальної системи. Цей закон міг би стати одним із елементів пенсійної реформи. 

І друге, на чому він наголосив – нерозвинутий фондовий ринок. Але ми знаємо, досвід запровадження накопичувальної системи і системи недержавних пенсійних фондів в інших країнах. Фондовий ринок починає нормально набирати обертів тоді, коли в ньому з’являється ресурс. 

Якраз ресурс накопичувальної системи, недержавних фондів, навпаки, створить прекрасні передумови для стрімкого розвитку фондового ринку і для того, щоб ці кошти не проїдались, як, скажімо, зараз це робиться із солідарною пенсійною системою, коли кошти ми сплачуємо і відразу віддаємо нинішньому поколінню пенсіонерів. 

Зміст накопичувальної системи, що ці кошти вкладаються в економіку, в розвиток нашої держави. Тому я не бачу жодних підстав тягнути з введенням накопичувальної пенсійної системи. Ці процеси ніяк не пов’язані. Вони мають йти паралельно. 

Солідарна система – добре, залишаємо і її трансформуємо і трохи реформуємо і, знову ж кажу, давайте дамо людям, в першу чергу, це молоді і середньому поколінню людей самостійно вирішувати, яка в них буде в майбутньому пенсія, самостійно вирішувати, що і в якому розмірі куди сплачувати. Тому, я думаю, що це буде тоді повноцінна пенсійна реформа, коли ми об’єднаємо ці два процеси. 

Щодо реформи і співпраці з МВФ, не зрозуміло, що відбувається навколо підвищення пенсійного віку. Тобто підвищення просто відтермінували? Чи уряду вдалося переконати кредиторів не йти цим шляхом?

– Я думаю, що з самого початку переговорного процесу, в якому я залучений щонайменше два з половиною останніх роки, уряд і президент України на своєму рівні, ми постійно доводимо те, що в нинішніх умовах, перш за все, низької тривалості життя українців, говорити про підвищення пенсійного віку в принципі є неможливим. 

Тому, напевно, я би також заспокоїв всіх наших співгромадян щодо того, що ми в першу чергу говоримо про те, що пенсійна реформа буде проведена не для МВФ, не для отримання чергового кредиту, як багато хто говорить. 

Пенсійна реформа буде проведена для українців. В першу чергу пенсійна реформа потрібна нам всім. І її чекають нинішні категорії пенсіонерів, які чекають на осучаснення пенсій, на підвищення пенсій, і друге, безумовно, чекає більш молодше покоління, щоб ми дали їм можливість сформувати нові умови для свого достатнього пенсійного майбутнього. 

Тому ми користуємося і в переговорах з МВФ, і при розробці нової пенсійної реформи, в першу чергу, інтересами українців, ми відстоюємо національні інтереси України і повірте, що ми зробимо все для того, щоби пенсійна реформа і пенсійна система України була справедливою, і з іншого боку – давала все-таки шанс на зростання добробуту наших співгромадян.

А як тоді бути з нещодавньою заявою директора європейського департаменту МВФ Пола Томпсона про те, що підвищення ефективного пенсійного віку є критично важливим для продовження співпраці України і МВФ? 

– Я хочу сказати, що ми такі заклики чуємо постійно. У нас є все-таки підписаний меморандум, або лист про наміри співпраці з МВФ, де чітко записані певні параметри майбутньої пенсійної реформи. 

Так от в цьому меморандумі, який підписаний і президентом України, і головою НБУ, і керівником уряду, і керівником Мінфіну, жодної згадки про питання підвищення пенсійного віку немає, тому позиція наша залишається незмінною – пенсійний вік в найближчі роки в Україні підвищуватися не буде. 

Ми маємо вирішити перш за все і це завдання влади, і це виклик перед владою, зробити необхідні реформи для збільшення тривалості життя українців, і тому всі ті реформи, які відбуваються зараз в системі охорони здоров'я, і запровадження програми "Доступні ліки", безкоштовні ліки для наших громадян, якраз спрямована на те, щоб продовжити суттєво тривалість життя і довести його до рівня європейських країн. 

А в європейських країнах сьогодні тривалість життя в середньому на сім-десять років більше, ніж у українців. Досягнемо середньої тривалості життя як в ЄС, тоді у нас буде якийсь хоча б аргумент виходити до суспільства з дискусією на тему, чи треба підвищувати вік праці в Україні. На сьогоднішній день такі дискусії, на мій погляд, є марними. Адже ніяких причин для них немає.

Є інформація про те, що з наступного року суттєво зменшиться кількість отримувачів субсидій. Зокрема міністр соцполітики Андрій Рева повідомив, що на 1 січня 2018 року кількість з 7,5 мільйонів скоротиться до 5 мільйонів. Це дійсно так?

– Я думаю, що такого суттєвого скорочення не відбудеться, адже у нас система субсидій налаштована таким чином, що всі люди, які потребують субсидій, які є в системі субсидій, а це 7,5 мільйонів українських родин, субсидія буде перепризначена автоматично. Тобто широкого скорочення кількості субсидіантів не буде. 

Так, можливо, розмір субсидій трошки зменшиться, в першу чергу в тих людей, які стали за останній рік отримувати трошки більше доходів. Можливо, але повірте, за рік ми не можемо сказати, що рівень життя українців так стрімко зріс, що в половину чи на третину скоротиться кількість субсидіантів.

Читайте также: Кредит МВФ. За взятку власть "сдала" Украину – Корнейчук 

Тому ніхто з уряду, з влади не буде приймати жодних рішень щодо ламання ситуації через коліно і щодо створення якихось штучних умов для того, щоб кількість субсидіантів була зменшена. Все піде еволюційним шляхом. Так, ціни на газу будуть зафіксовані, вони вже зафіксовані на рівні минулого опалювального сезону. Тобто нема жодних підстав для підвищення цін на ЖКП в наступному сезоні, нема жодних підстав говорити про збільшення ціни на газ в наступному сезоні. 

І потрохи ми говоримо про збільшення рівня українців, через підвищення мінімальних зарплат, пенсій тощо, щоби врешті-решт через певний період часу українці мали такий рівень доходів, щоби могли самостійно сплачувати за ЖКП. Штучно з системи субсидій ніхто нікого викидати не буде.

Ранее экономист Виктор Скаршевский в эфире "ГС" заявил, повышение социальных выплат в Украине ни на что не влияет, поскольку этот рост не сопоставим с тем, насколько сильно снизился уровень жизни украинцев за последние три года.

Эксперт в сфере финансов Олег Устенко в эфире Голоса Столицы заявил, что дефицит Пенсионного фонда Украины является катастрофически огромным.

Самое читаемое
    Темы дня