РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Национальное антикоррупционное бюро выявило причастность к коррупционным схемам в Украине иностранных банков. Причем такая связь обнаружена в более чем трети дел по разворовыванию государственных средств. Об этом сообщает пресс-служба НАБУ.
В ведомстве установили такие коммерческие структуры из минимум десяти стран. С их помощью из Украины было выведено свыше двух миллиардов гривен почти полмиллиарда долларов, четыре с половиной миллионов евро и больше 800 тысяч фунтов стерлингов.
Данные иностранные банки не совсем и иностранные, поскольку конечными бенефициарами обычно являются граждане Украины. Подобные схемы хищения госсредств были выявлены на предприятиях "Укргаздобыча", "Объединенная горно-химическая компания", также в "Администрации морских портов Украины", на "Одесском припортовом заводе" и в Государственной продовольственно-зерновой корпорации Украины.
Помогут ли расследования НАБУ вернуть деньги в Украину и началась ли реальная борьба с коррупцией проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы исполнительный директор общественной организации Transparency International Украина Ярослав Юрчишин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи дійсно є боротьба з корупцією?
— Не все залежить від нових антикорупційних органів. Від їхньої ефективної роботи та тієї доказової бази, яка буде зібрана ними і надана нашим міжнародним партнерам залежатиме те, чи будуть співпрацювати міжнародні структури, щодо боротьби по відмиванню коштів. З одного боку, європейське законодавство цивілізованих країн, таких, як США чи країн G7, передбачає презумпцію винуватості корупціонерів. Якщо є найменші натяки на те, що публічна особа, яка завела кошти в банк розвинутої країни, могла їх здобути корупційним шляхом повинна сама пояснювати, що це не так. Це не повинні робити судові чи правоохоронної системи країн, де ці кошти були виявлені. Тому з одного боку працювати в Європі чи в розвинених країнах набагато легше. З іншого боку, ми розуміємо, що це кошти не маленькі, які працюють на економіку тієї країни, в яку вони потрапили. Тому початкова стадія боротьби з відмиванням — чи не найскладніший етап. І тут цілком з вами погоджуюся, все залежить від того, яку доказову базу нададуть наші правоохоронні органи та від того, по якій справі йде звернення нашим міжнародним партнерам. Зараз говорити чи краще поставлена ця робота, чи гірше, передчасно, тому що ми не маємо ніяких процесуальних рішень. Маємо тільки фіксацію того, що кошти виводяться в інші країни.
Чого в цих заявах НАБУ більше — анонсу конкретної діяльності, своїх планів щодо повернення цих корупційних коштів в Україну або піару?
— Причинно-наслідкові зв'язки, що з'явилося раніше — справа Романа Насірова чи питання аудитора. І наскільки вони пов'язані, це покрито таємницею, бо сама поява справи Насірова ініціювала появу Найджела Брауна, як ймовірного аудитора для НАБУ. Тому тут причинно-наслідкові зв'язки важко відслідкувати. Стосовно того, піар це чи робота, насправді, нас з вами, як платників податків, які утримують всі органи влади, в принципі, наймаючи їх на роботу для відстоювання наших прав, мало цікавить піар. Тобто якщо хлопці в НАБУ заявили, що в них є свідчення по відмиванню коштів в 41 країні, хай вони це доведуть. І який вам потрібен час для того, щоб довести, що це справді так не заявами, а зверненнями до правоохоронних структур відповідних країн. Хай не до всіх 41. Ми розуміємо специфіку Швейцарії, Австрії чи Нідерландів, які досить тяжко йдуть на співпрацю не лише з Україною. Ми пам'ятаємо, як складно американці добивалися екстрадиції Дмитра Фірташа до США з Австрії. Тому, якщо це навіть піар, ми це зафіксували, і через певний період часу, коли депутати повернуться на свої робочі місця, буде можливість запитати у шановного НАБУ та в Артема Ситника що зроблено після заяви. А якщо нічого не досягнуто, то необхідно вжити певних заходів.
Напередодні суд зняв арешт з частини рахунків відстороненого голови ДФС Романа Насірова і повернув його паспорти. Чому це сталося?
— На жаль, тенденція така, що більша відповідальність за такі рішення лягає на суди. Бо якщо подивитися практику розгляду справ, які заведені НАБУ та САП, то судова система переважно діє в інтересах людини, яка обвинувачується в корупції, що є досить незрозуміло. Наприклад, прокурора АТО Костянтина Кулика не відсторонено від займаної посади рішенням суду. Тобто і він може впливати на слідчі дії. Аналогічно знижувалися застави як Насірову, так і багатьом іншим фігурантам корупційних справ. На жаль, так виглядає, що діючі суди достатньо толерантно відносяться до тих людей, які ймовірно задіяні в високій корупції. Залишається спостерігати чи не стане причина видачі дипломатичних закордонних паспортів Насірову причиною того, що людина просто залишить країну. І тут відповідальність буде чітко на судових органах, які дозволили цьому статися. Чи є можливість в цьому часткової провини неякісно підготовлених матеріалів САП і НАБУ? Вона менша, оскільки ми маємо рішення суду першої інстанції. Тому тут більше відповідальності на нереформованих судових органах.
Ранее директор инвестиционной группы "УНИВЕР" Алексей Сухоруков в эфире "ГС" заявил, что экономика Украины — закрытая, и вариантов для инвестирования существует немного.
А эксперт по банковским вопросам Игорь Полховский в эфире "ГС" заявил, что для развития малого и среднего бизнеса власти должны понять их важность для рынка.
