РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
С 1 мая увеличится прожиточный минимум и минимальный размер пенсий. Соответствующее решение зафиксировано в госбюджете на 2017-ый год. Там предусмотрено, что рост прожиточного минимума и минимального размера пенсий будет дважды в течение года – с 1 мая и с 1 декабря.
Какие социальные выплаты для украинцев возрастут и на сколько, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы экономист Виктор Скаршевский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Свои среди чужих: менты с большой дороги
Урядовці кажуть, що пенсії в Україні треба не збільшувати, а осучаснювати. Збільшення і осучаснення — є різниця у цих термінах?
— Є різниця, так. Що стосується підвищення з 1 травня мінімальної пенсії та прожиткового мінімуму — це передбачено в законі про бюджет. Тобто уряд виконує те, що записано в законі. Правда, підвищення на 5%, всього лише, це люди просто його не зрозуміють, що це було підвищення, бо це буде 10-15 гривень. Якщо дивитися за останні три роки, брати 2014-ий, 2015-ий, 2016-ий, частину 2017-го, то ціни зросли більше ніж в два рази. А мінімальна пенсія та прожитковий мінімум був підвищений, проіндексований лише на 30%.
Це за всі ці три роки?
— За весь цей час, так. І це означає, що з кожної тисячі гривень, якщо перекладати на зрозумілу мову, держава вкрала у пенсіонерів десь близько 300 гривень. 300 гривень вони просто вкрали, і ці моменти, що підвищення на 5%, потім ще в жовтні анонсується… Це взагалі ні на що не впливає. На рівень життя не впливає, тому що дуже значно він знизився за останні три роки. Що стосується осучаснення пенсій. Зараз почали його дуже часто використовувати. Осучаснення, це означає підвищення пенсій не для всіх, а для тих людей, які вийшли на пенсію 5-10 років тому. Бо у них пенсії значно нижчі, ніж у пенсіонерів, які вийшли на пенсію цього року чи минулого року.
А значно, це наскільки?
— Більше ніж в два рази. Тому що тоді середня зарплата була, на якій розраховувалася вся ця пенсія, була десь 1200-1300 гривень, а зараз береться середня зарплата для розрахунку пенсій — 3200. Тобто більше ніж в два рази.
Як на ситуацію з цими економічними змінами впливає зміна курсу долару?
— Україна дуже залежна від імпорту. 50% українського ВВП — це імпорт. Тому якщо гривня знецінюється, вартість долару зростає, то значить одразу зростають ціни. Те, що ми і бачили протягом останніх років і не лише останніх років, а за всю історію незалежності України. Тому якщо буде девальвувати гривня, а є всі підстави для того, щоб вона, на жаль, до кінця року девальвує десь до 30-31 гривні за нормальних умов, і до 32-34 гривень за форс-мажорних умов. То відповідно зростуть і ціни, внутрішні ціни в Україні, як це відбувалося в минулі роки. І ці індексації 5%, те що зараз відбувається, вони, на жаль, не допоможуть найбільш незахищеним верствам населення.
Прожитковий мінімум, що це за цифра, наскільки це явище поширене в світі?
— Прожитковий мінімум існує в багатьох інших країнах, і він є реальним прожитковим мінімумом, тобто на ці гроші можна справді місяць прожити, мінімально, але прожити. В Україні прожитковий мінімум складає 1600 гривен. До речі, не зважаючи на підняття мінімальної заробітної плати до 3200 з цього року, прожитковий мінімум фактично не переглядався. Це офіційний прожитковий мінімум. Навіть ще Павло Розенко, коли він був міністром соціальної політики, зараз він віце-прем’єр, міністр без портфеля, він тоді говорив, ще всередині минулого року реально прожитковий мінімум за його підрахунками складав 2400, тобто він вже практично рік назад навіть офіційно визнавався, що він занижений. Тобто, як ви правильно сказали, прожитковий мінімум прив’язаний до інших речей, до різних, можливо, штрафів тощо, але він не виконує своєї основної функції – бути прожитковим мінімумом для українців.
Як вираховується цей коефіцієнт? Наприклад, відомо, що в прожитковий мінімум включено одне пальто для дорослого українця на десять років…
— Все правильно. Він так і розраховується. Тому він такий і низький. За моїми оцінками це, напевно, чотири-п’ять тисяч гривень має бути в українця, щоб він нормально харчуватись, щоб він міг щось вдягнути, щоб він міг оплатити житлово-комунальні послуги тощо. А тим більше після такого різкого підвищення в п’ять-сім разів тарифів на житлово-комунальні послуги цей прожитковий мінімум вже став, як кажуть, прожитковим максимумом. Треба дивитись взагалі, чи в людини, яка працює, вистачає грошей для того, щоб це все сплатити. А як показує практика і офіційна статистика, не вистачає, тому що майже половина українських сімей отримують субсидії, тобто вони не в змозі заплатити житлово-комунальні послуги, вони не в змозі себе просто утримувати, не зважаючи на те, що вони працюють і заробляють гроші. Що вже казати про тих соціально незахищених людей, які не працюють?
За якою формулою розраховується пенсія?
— Є мінімальна пенсія. Вона встановлюється законодавчо і вже від цього все відштовхується. Якщо, наприклад, прив’язана виплата чорнобильцям до мінімального прожиткового мінімуму, який зараз зросте на 5%, то автоматично має бути перерахована і пенсія. Це все по формулам, так, як пише закон. Ціни зросли в два рази, а індексація відбулась лише на 30%, ще буде на 5%. Відставання дуже значне і ще один такий факт дуже красномовний – це те, що 90% пенсіонерів отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму, тобто прожиткового мінімуму не вистачає для нормального життя, а пенсіонери 90% отримують ще менше прожиткового мінімуму. Це означає, що це навіть не можна назвати пенсією ці виплати. Це просто соціальна допомога. Тому можна навіть стверджувати, що пенсій як таких в Україні немає, по суті немає, тому що ці пенсії не залежать від того, скільки ти сплатив за своє робоче життя внесків, так званий ЄСВ, тобто жодної прив’язки немає. У нас дуже глобальна проблема в Україні, що немає пенсій по суті, є соціальна допомога і нічого не робиться для того, жодної пенсійної реформи не робиться, щоб людина, яка працює, могла на свій особистий рахунок відкладати гроші чи то так званий другий рівень пенсійної реформи там, де держава це забезпечує, чи це третій рівень пенсійного забезпечення, де через приватні різні пенсійні фонди можна собі накопичити на старість. Цього всього немає і не робиться. Мало того, що не робиться, ще і заявляється і це записано в меморандумі з МВФ, і це було написано в колонці ван Родена, представника місії МВФ в Україні, що в жодному випадку не треба вводити другий рівень накопичувальної системи. Тобто виходить так, що МВФ забороняє, а уряд підтримує, щоб не було прив’язки сплачених твоїх внесків до майбутніх виплат по пенсіям. Про третій рівень взагалі нічого не говориться.
Нам казали, що це буде не останнє підвищення, нехай незначне. На скільки ще планують підвищити до кінця цього року соцвиплати?
— Зараз в законі про бюджет написано, що з 1 грудня ще на 5% планують підвищити, і те, що Володимир Гройсман, прем’єр України, коли він звітував, якщо це можна назвати звітом, за цей рік роботи, він сказав, що якщо буде прийнята пенсійна реформа, то тоді ми не з 1 грудня це підвищимо, а з 1 жовтня підвищимо і мало того, що підвищимо те, що записано в законі про бюджет, ми ще й осучаснимо ці пенсії. Скільки грошей потрібно, Гройсман не сказав, хоча журналісти три чи п’ять разів пробували все ж таки витягнути з нього інформацію, скільки. Він не сказав.
Мабуть, не пораховано?
— Сам порахував і підтвердилась ще інформація, що потрібно в абсолютних цифрах, якщо на рік дивитись, десь приблизно 50 мільярдів гривень на осучаснення пенсій. Я зараз не говорю про індексацію, те, що заплановано і те, що було передбачено в бюджеті, а саме осучаснення.
Виплати на дитину зміняться якимось чином з 1 травня?
— Якщо вони не змінились після навіть тих індексацій на 30%, вони, на жаль, не зміняться. Чому вони не підвищуються – це дуже просто з точки зору уряду. Це економія.
Економія на нових громадянах, які є активом на майбутнє?
— Виходить, що так. В них це звучить економія видаткової частини бюджету. На рахунок економії і скорочення видатків. Пенсійна реформа, цей розділ є в меморандумі з МВФ. Де він знаходиться, цей пункт, в якій частині цього меморандуму? Це дуже показово. Пенсійна реформа знаходиться в скороченні видатків, не в відновленні соціальної справедливості чи ще щось, навіть осучаснення, як люблять сьогодні говорити, а в скороченні видатків, тобто вся суть заключається в тому, як би скоротити видатки на пенсію. От і вся пенсійна реформа.
Можна говорити про скорочення видатків в світлі того, що є плани провести пенсійну реформу?
— Це допоможе вийти, але, напевно, років через 20-25, це дуже довгостроково, тому що якщо людина, яка працює, зараз почне накопичувати, то вона через 20-25, хтось через 30-40 зможе тільки почати витрачати ці гроші і ця пенсійна реформа, що б не говорив уряд, вона неможлива зараз в Україні по одній простій причині, там є багато причин, але одна проста – недовіра. Якщо за три роки збанкрутувала половина банківської системи, а пенсійні фонди де ж будуть тримати гроші? Так, це велике питання, але, як показує практика, вони ж консервативно все це роблять, вони ж більш консервативні, то десь близько половини мають тримати і будуть тримати в банківській системі.
Можливо, не в банківській системі України?
— Ні, в банківській системі України вони мають це тримати. Це що стосується, наприклад, державних пенсійних фондів, це другий рівень. А що стосується третього рівня, то він існує ще з 2002-го чи 2003-го року, коли були прийняті відповідні закони. Але ця система не працює, там мізер, там десь 60 чи 70 тисяч всього людей отримують пенсії з цих пенсійних фондів, тому що в Україні немає фондового ринку, немає, куди вкладати гроші. Тобто коли ми говоримо про пенсійну реформу, ми говоримо про одну з багатьох складових реформ, які мають бути запроваджені і відривати її від інших неможливо. Захист прав власності для чого? Для того, щоб працював фондовий ринок, тому що купив акції, а потім що з тим підприємством, як захистити, невідомо, що буде. Якщо не буде нормальної системи, а це знову ж захист прав власності, то жодних довгострокових вкладень не буде.
СМС від слухача: "Прожитковий мінімум має бути базою для розрахунків інших показників, а не метою покращення. Субсидії – це шлях в нікуди. Прибрати всі пільги всім, кому треба пряма адресна грошова допомога. Дайте мені заробити і не треба годувати людей соціальними обіцянками".
— "Дайте мені заробити і не треба годувати людей соціальними обіцянками" – це дуже слушна думка.
Нормальний підхід сучасного українця? Тобто розраховувати самому на себе?
— Держава має створити умови для заробляння грошей, тому що ми тільки і чуємо від уряду – він за досягнення видає, що зараз половина українських сімей отримують субсидії. Це не досягнення, це повний провал. Це означає, що люди бідні, що вони не в змозі оплатити базові речі, ті ж самі житлово-комунальні послуги. А що стосується давати заробляти, то вони навпаки під егідою боротьба з тіньовою економікою, навпаки, ще більше людей, підприємства заганяють в тіньову економіку. От, наприклад, те саме пропіарене підвищення мінімальної заробітної плати в два рази до 3200 гривень, так малий бізнес почав закриватись, більше 200 тисяч закриватись.
Вони не можуть сплачувати ці ж внески, вони закриваються, але вони йдуть одночасно в тіньову економіку. Податкове навантаження просто збільшили на фізичних осіб-підприємців другої групи в два рази. Плюс ще ЄСВ в два рази більше вже мають платити фізичні особи-підприємці, тому що також прив’язані до мінімальної заробітної плати. Тобто ці всі так звані соціальні мінімальні стандарти вони більше вже перетворились не на соціальні стандарти, а на базу оподаткування. Якщо ми чуємо від уряду: зараз ми підвищимо соціальні стандарти, це може трактуватись: зараз ми підвищимо базу оподаткування, передусім для малих і середніх підприємств.
СМС від слухача: "В главном законе Украины – Конституции – четко написано, что размер пенсии не может быть ниже прожиточного минимума. Пенсия 949 гривен, что это?".
— До речі, 949 гривен пенсії – це ті, що раніше виходили на пенсію п’ять – десять років тому. На осучаснення, на яке потрібно 50 мільярдів гривен, яких немає.
Слухач Юрій, Київ: Я намагаюсь прорахувати, наприклад, скільки б разів зросли соціальні стандарти громадян України, наприклад, з 1941 року, з моменту окупації України гітлерівською Німеччиною. Думаю, вони б значно обійшли б сучасний режим Порошенка та його "подєльніків", в таборах гітлерівських чи сталінських хоча б комуналки не було, а громадяни України вимушені комуналку платити за цього режиму. Так що потрібно робити висновки історичні.
З 1 січня відбулось підвищення мінімальної заробітної плати. Зараз певну динаміку змін ми можемо бачити?
— Мінімальна заробітна плата, це підвищення, воно, перш за все, вплинуло на бюджетників, які отримували заробітну плату, яка була нижче 3200 гривень. Це що стосується на підвищення доходів, передусім, на них вплинуло. Це єдиний, можливо, позитивний момент. Далі негативні моменти. Перше – це вплинуло і буде впливати на зростання індексу цін, не значно, але буде впливати, плюс 1-1,5% на рік – це оцінки НБУ і Світовий банк нещодавно оприлюднив цей вплив, але найгірший вплив, чому не можна було так різко це підвищувати – це малий і середній бізнес, те, що я вже говорив, тому що податки зросли, тому що єдиний податок прив’язаний до мінімальної заробітної плати, і ЄСВ також зріс для малих підприємців в два рази, і вони або закриваються, або йдуть в тінь. І ще дуже поганий, дуже негативний вплив – це те, що дуже багато людей перевели багато фірм на неповний робочий день, і вони отримують менше грошей. Потім те, що негативно вплинуло на некваліфікований персонал, які заробляли 1200-1500 гривень. Якщо вони раніше це офіційно робили, то зараз вони заробляють, тому що офіційно не можна виплачувати менше, ніж 3200, тобто підвищився рівень безробіття, зросла доля тіньової економіки.
Все так погано, що можна не розраховувати на пенсії?
— Знову ж таки, якщо в тіні, то які пенсії? Треба підвищувати і мінімальні зарплати, і пенсії, але для цього повинна бути здорова економічна база. Пенсійна реформа і ці соціальні стандарти – це є наслідок, чи ефективно працює економіка, чи неефективно. При неефективній працюючій економіці лише, на жаль, негативні наслідки.
Ранее эксперт в сфере финансов Олег Устенко в эфире Голоса Столицы заявил, что дефицит Пенсионного фонда Украины является катастрофически огромным.
Также эксперт по вопросам экономики Илья Несходовский в эфире "ГС" заявил, что нужно увеличивать пенсионный возраст для тех категорий граждан, которые не платят страховые взносы.
