РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Больницам разрешили законно пользоваться "благотворительными взносами" от пациентов. Согласно принятому закону медицинские учреждения получат льготные условия при желании перейти на новые формы хозяйствования.
В общем, этим законом вводится финансовая и управленческая автономия медицинских учреждений.
Речь идет о том, что финансовое обеспечение здравоохранения может осуществляться за счет средств государственного бюджета Украины и местных бюджетов, средств юридических и физических лиц, а также из других источников, не запрещенных законом.
В законе определено, что коммунальные больницы могут создавать и работать как коммунальные некоммерческие предприятия или коммунальные учреждения.
Каким будет практическое применение этого закона, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал главный врач Киевского детского диагностического центра Андрей Семиволос.
(текст публикуется на языке оригинала)
Поясніть на практиці норму: заклади охорони здоров’я можуть використовувати кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб. Чи буде йтись про якесь відсоткове співвідношення? Як це задіяти на практиці?
— Я хотів би таку ремарку, що благодійні внески — це добровільні пожертвування. Якщо десь щось перекручується, то це не є правильним або не є законним. Вони не можуть бути фіксованими і т.д. Благодійний внесок — це добровільна пожертва? і це може зробити будь-яка людина. Сьогодні використовувати благодійні внески на оплату праці неможливо. Можливо лише на якісь господарські видатки або на щось інше. При автономії лікувальних закладів, коли буде змога отримувати фінансування з інших джерел, а до речі, на сьогодні в усьому світі лікувальні заклади отримують з декількох джерел фінансування: це і благодійна і меценатська допомога, це власно зароблені кошти, це якісь дотації або грантові гроші, то це дасть змогу яким чином? По-перше, це швидко та зручно використовувати гроші саме на лікувальний заклад, на зарплату і т.д.
На сьогодні бюджетні установи є кошторисні призначення, є цільовими. Тобто те, що має бути використано, наприклад, на ремонт того чи іншого обладнання, або на ремонт самої будівлі, поточний ремонт — це є цільові призначення, і навіть якщо ви зекономили кошти, ви не можете використати їх на інші потреби. При автономії, якщо, наприклад, коштував ремонт якогось приміщення тисячу гривень. Ви вийшли з цієї ситуації, що використали лише 800 гривень. Ті кошти, які у вас залишилися, на сьогодні, будуть повернуті в бюджет, і потрібно знову розпорядження та дозвіл на використання на якісь інші видатки. При автономії менеджер або головний лікар, директор, зможе ці кошти спрямувати саме на ті необхідні потреби лікарні або закладу, як сплата комунальних якихось послуг, придбання обладнання, сплатити зарплату, або ще щось і таке інше.
Який обсяг потреб можуть покрити благодійні внески? Якщо брати середнє значення.
— По-перше, у нас немає фіксованого, і бувають внески, вони йдуть всі через термінал, на рахунок, який знаходиться не в банку, а на казначейський рахунок потрапляють і все таке інше. Від двох гривень до… десь до 500 гривень люди сплачують. Десь 20% наших відвідувачів лише вносять ці благодійні кошти. Інші відмовляються.. їх ніхто не змушує цього робити, бо благодійність є благодійність, як я сказав, це добровільна пожертва. На що ми використовували або використовуємо ці речі? Наприклад, ми в минулому році за рахунок цих грошей придбали алергени, відремонтували рентгенівську установку, і так далі. Це більше як підтримуючий фонд, при якихось випадках треба швидко знайти якісь кошти, то їх можна з цього використати. За минулий рік у нашому закладі і 100 тисяч гривень ми не зібрали.
Коли цей закон набере чинності, головний лікар може таким чином стимулювати лікарів?
— Ні, він зможе знайти можливість інших джерел фінансування. Тобто перерахувати собівартість послуг і наприклад співпрацювати з якимсь підприємством, або страховими компаніями, які будуть повертати ці кошти на рахунок лікувального закладу, і вже ці кошти можна буде використовувати на зарплату, чи створення якихось сервісів, придбання обладнання і т.д.
А чи є зараз до цього закону звітність про отримані благодійні внески? Хто це все контролює?
— Контролюють вищі органи. Тобто департамент охорони здоров'я, казначейство і т.д. Надходять запити від нардепів, скільки було зібрано коштів, на що їх використали. Ми про це все звітуємо.
Чи не виникне ситуація, що в якійсь лікарні обвалюється стеля, а головний лікар вирішив собі кабінет відремонтувати?
— Я не можу вам сказати, чи не виникне, чи виникне, але при певній автономії буде з кого спитати, скажемо так. Якщо головний лікар, або директор, або менеджер працює в цьому закладі, навіть його колектив або відвідувачі можуть спитати: скільки ви там отримали? Або побачити цю інформацію. І тоді вже спекуляції про те, що не виділяються кошти містом, або ще комусь там не вистачає фінансування… вони підуть. Тому що тоді буде запитання: що ви зробили для того, щоб ви отримали ці кошти, закрили ці питання.
Тобто лікарні будуть зобов'язані публічно якось оприлюднювати цю інформацію? Чи це треба буде робити запит спеціальний від журналістів чи депутатів?
— Ця інформація і зараз є. Ви ж бачите, які витрати на придбання якихось матеріалів, ремонтів, система Prozorro і т.д. Я маю на увазі інше. Якщо не відремонтовано десь щось там, і це не має об'єктивних причин, чому це не можна було зробити, то можна у менеджера буде спитати: чому ви цього не зробили і які ви шляхи та кроки зробили для того, щоб врегулювати цю ситуацію, як менеджер, як очільник підприємства.
Ранее президент Ассоциации производителей лекарств Украины Петр Багрий в эфире "ГС" подчеркнул, что суммы, которую выделил Кабмин на программу "Доступные лекарства", недостаточно на 12 миллионов больных.
А эксперт по реформе системы здравоохранения Александр Ябчанка в эфире "ГС" пояснил, что каждый больной сердечно-сосудистыми заболеваниями, бронхиальной астмой и сахарным диабетом II типа сможет по рецепту врача получить в аптеке лекарства бесплатно.
