РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Совет директоров Международного валютного фонда перенес запланированное на понедельник рассмотрение вопроса о выделении транша для Украины. Об этом сообщили на официальном сайте Министерства финансов Украины. Также уточнили, что отсрочка будет недолгой, а вызвана она исключительно необходимостью провести расчеты экономических последствий блокады на Донбассе.
Как блокада может отразиться на сотрудничестве Украины с МВФ, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы доктор экономических наук Алексей Плотников.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як офіційна блокада Донбасу впливає на співробітництво України із МВФ?
— Все ж таки, якщо би МВФ в понеділок підтвердив надання Україні чергового траншу, то фактично він би і підтвердив чи погодив блокаду Донбасу, але, якщо подивитись на те, які заяви робили західні уряди, це було ще й коли блокада була неформальна і потім, коли блокада стала офіційною. То все ж таки і Франція, і Німеччина, і інші держави виступали проти блокади, тому з цієї точки зору тут зрозуміло, що МВФ не може зараз в цих умовах, не враховуючи цю блокаду, продовжувати фінансування, тому що це буде підтвердження чи погодження, чи акцептація цієї блокади з боку МВФ.
Чи не означає це прямого тиску на українську владу: припиніть блокаду на Донбасі і отримаєте черговий транш від МВФ?
— З точки зору міжнародної спільноти, ця блокада аж ніяк не сприяє виконанню Мінських угод і, відповідно, нормалізації ситуації на Донбасі, це такий політичний, економічний, який хочете привід. І з цієї точки зору, якщо міжнародна спільнота надає гроші Україні, то вона вважає, що вона має право робити такий певний чи то тиск, чи то висувати вимоги, чи то просто ставити такі певні речі щодо України. А якщо подивитись на ті конкретні причини, які були оприлюднені сьогодні Міністерством фінансів, то, дійсно, блокада – це ненадходження грошей до державного бюджету, які надходили раніше. Навіть ті підприємства, які знаходились на неконтрольованих територіях, все ж таки сплачували гроші до бюджету України, це ненадходження приблизно 3,5 млрд доларів валютної виручки від експорту, а, знову ж таки, валютна виручка – це гроші, це стабільність курсу гривні, передбачуваність курсу. І це інші негативні чинники, типу там є ланцюжки на підприємствах на офіційній території України, куди йде продукція з неконтрольованої території, тобто ці підприємства також будуть зменшувати обсяги, зупинятися, і це призведе до певних втрат до державного бюджету. Тобто з точки зору Міністерства фінансів тут також є певна логіка, що не можна зараз вести мову з міжнародними кредиторами, тому що незрозуміло, який буде бюджет, яке буде провисання, недовиконання і всі інші негативні чинники.
З економічної точки зору, на кого і як можна вплинути для того, щоби припинити блокаду Донбасу?
— В даному випадку блокаду в нас здійснює офіційна українська сторона, це рішення Ради національної безпеки, якщо воно буде відмінено, тоді воно буде відмінено. Що стосується всього іншого, то тут треба виконувати такий широкий спектр угод, які стосуються цієї ситуації, щодо Мінських угод, і що стосується взагалі взаємовідносин з тою територією, яка є дійсно неконтрольованою, самопроголошеною тощо. Але все ж таки тут треба якось вибудовувати ці відносини.
Як на економіку України вплине затримка чергового траншу?
— Вона вплине, я не можу сказати, що це буде фатальний вплив, тому що цей транш очікувався ще наприкінці минулого року, а зараз вже кінець березня цього року. Тобто якби це був фатальний вплив, то вже би були якісь фатальні наслідки. Але в принципі легше державі, легше уряду, коли раптово надійде ще мільярд доларів десь зовні, тобто не за рахунок державного бюджету балансувати і бюджет, і дефіцит бюджету, інші речі, а використовуючи зовнішні джерела. Крім того, зрозуміло, що в цьому році Україні треба віддавати гроші до того ж самого МВФ, і надходження цього траншу полегшить в тому числі боргову позицію України, тому я не оцінюю це як щось таке, що буде мати якісь карколомні наслідки для України, але все ж таки легше, краще було б, якби він надійшов. З точки зору економіки, це не є чимось таким жахливим, що не надійде, але знову ж таки легше було б, і конкретно уряду, легше було б Міністерству фінансів балансувати бюджет, легше було би бюджетній сфері, тому що не довелось би можливо урізати соціальні виплати, профінансована була б соціальна сфера більш вагомо, ніж вона буде фінансуватися, якщо траншу не буде. Тобто з цієї точки зору, я вважаю, що було би для держави краще, якби цей транш раніше надійшов.
В Міністерстві фінансів кажуть, що відстрочка буде нетривалою. Якою вона може бути з огляду на те, що блокаду поки що не збираються припиняти?
— Я не знаю, в Міністерстві фінансів час від часу обіцяють, що ось-ось надійде, вони обіцяло, що буде в листопаді черговий транш, на початку грудня, ось-ось, тобто з цієї точки зору за логікою Міністерства фінансів, можливо, до літа не буде траншу, можливо, не буде до осені. Я не знаю, як рада директорів буде реагувати на саму безпосередньо блокаду, чи це буде та вимога, перейти яку буде неможливо, чи будуть якісь такі напівтони. Якщо вимогу, яку перейти неможливо, то поки буде блокада – не буде траншу.
Які ще є пункти для того, щоби зрозуміти, будуть чи не будуть допомагати Україні західні держави і міжнародні організації грішми?
— Зрозуміло, з точки зору блокади, це такий певною мірою буде маяк, знову ж таки, якщо буде рішення ради директорів, що це є саме той маяк, який треба вирішувати. Якщо ні, то тоді вже будуть підключатися конкретні показники, які пов’язані вже з новою редакцією меморандуму, але то вже інша справа, інші історія. Якщо буде прийняте рішення про надання цього траншу, тоді запрацює новий меморандум, і ми можемо далі розмірковувати чи буде він виконаний і якою мірою.
Ранее адвокат Ярослав Гришин в эфире "ГС" заявил, что для силового задержания Нацполицией участников торговой блокады Донбасса не было законных оснований.
Также народный депутат Иван Крулько в эфире "ГС" заявил, что в Раде нужно провести дебаты по меморандуму с МВФ, а нардеп Борислав Розенблат подчеркнул, что пора выяснить, на какую страну работают чиновники с двойным гражданством.
