РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Представители самопровозглашенных республик угрожают взять под контроль предприятия, находящиеся под украинской юрисдикцией. Они требуют от Киева снять транспортную блокаду Донбасса до начала весны.
На ближайшем заседании Кабмина будет рассмотрен этот вопрос. Ожидается, что будет принято постановление, которое будет регулировать торговлю Украины с неподконтрольной частью Донбасса.
Угрозу национализации предприятий на неподконтрольной территории в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал народный депутат, бывший губернатор Донетчины Сергей Тарута.
Читайте также: Блокада Донбасса напоролась на ультиматум ЛДНР
Как вы прокомментируете заявления руководителей ДНР/ЛНР, что на всех предприятиях украинской юрисдикции, работающих в самопровозглашенных республиках, будет введено внешнее управление, если торговая блокада не будет снята до полуночи 1 марта?
— Они могут инициировать так называемую национализацию, но эта национализация закончится тем, что эти предприятия порежут на металлолом, а деньги от металлолома они отправят себе в карман.
Сколько предприятий работают на этих территориях?
— Я точно не знаю, это может знать СБУ или наша таможенная и налоговая. По моей информации, было в районе 110-115 предприятий. Может быть, сейчас чуть больше, потому что по некоторым предприятиям также давали добро.
Поэтому единственное, что может сдержать эти угрозы – это переговоры в Минске в отношении того, чтобы эти предприятия не были национализированы или уничтожены, потому что там все, что не работает, то уничтожается, и здесь есть важная задача для минской переговорной группы, чтобы сейчас как-то урезать аппетит боевиков.
Как будут действовать владельцы, если их предприятия национализируют самопровозглашенные республики?
— Есть одно предприятие, в которое входят, условно говоря, еще два сателлита – это Алчевский комбинат, куда входит Алчевский коксохим и электростанция. Что они будут делать, я не знаю.
К управлению не имею никакого отношения, контактов с партнерами тоже нет, потому что я через суд пытаюсь восстанавливать свои права, так как все активы были у меня арестованы, но с точки зрения национализации эти предприятия могут работать только в экономическом пространстве Украины — и альтернативы никакой нет. Есть горячие головы, которые обсуждают, что они могут поставлять в Россию. Это абсолютно не соответствует действительности.
Заяви ватажків так званих республік також прокоментував президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
(публикуется на языке оригинала)
Про що свідчить консолідована заява представників ДНР та ЛНР?
— Справа в тому, що робота підприємств, підконтрольних Україні, була б можливою лише в тому сенсі, тому що це давало роботу людям. Тобто це не створювало додаткового головного болю для бойовиків.
Зрозуміло, що якщо ці підприємства припиняють роботу, для влад цих так званих республік це величезна проблема: що робити з людьми, що робити з доходами. Тому вони намагаються сьогодні максимально стимулювати збереження роботи цих підприємств.
Чи вважаєте ви цю заяву саме ультиматумом?
— Підтверджую те, що сказав пан Тарута: підприємства ці можуть працювати тільки в українському економічному полі. Саме тому про націоналізацію не йшлось і бойовики терпіли, що ці підприємства працюють на їх території.
Якщо вийде так, що вони не працюватимуть далі, а стоятимуть, може бути націоналізація з майбутньою руйнацією цих підприємств, тобто, напевно, працювати на благо так званих цих республік не зможуть. Просто там не має споживачів для такої продукції.
На заяву відреагував й "Опозиційний блок". Там кажуть, що український бюджет не отримає щонайменше 12 мільярдів гривень. Це реальні суми?
— На жаль, у мене немає цифр конкретних. Звичайно, що бюджет недоотримає. Я б більший ризик сьогодні бачив би, що недоотримали валютної виручки, тому що йдеться про фактично забезпечення експорту однією із наших експортних продукцій – це метал. Це значно більший ризик, тому що це може відбитись на девальвації гривні.
Щодо бюджету – тут ще невідомо, який буде фінальний виграш чи програш, тому що експортери вимагають відшкодування ПДВ. Тому для бюджету експортери не вигідні, їм вигідні імпортери.
А от щодо валюти і щодо доходів тих людей, які працюють на підприємствах, які перебувають на території, підконтрольній Україні, які можуть зупинитись внаслідок цього, це серйозний енергетичний ризик.
Які підприємства діють на непідконтрольній Україні території?
— Я, на жаль, не можу сказати, серед тих підприємств, які зареєструвались на території України, яка частка саме цих. Донецька область була серед лідерів із залучення іноземного інвестування в довоєнний період. Зараз вона перемістилась на середні місця, з чого я роблю висновок, що, на жаль, значна частина підприємств з іноземними інвестиціями залишилась там, і вони не перереєстровані з тих чи інших причин.
Ясно, що і працювати вони там не можуть, тому що це незаконно, і перереєстровані. Тому це просто втрата, і тут уже велика проблема для тих інвесторів. А що стосується тих, які перереєстровані, на жаль, у мене немає інформації, яка з них частка – це підприємства з іноземними інвестиціями.
Напомним, политический эксперт Михаил Павлив в эфире "ГС" высказал сомнение, что блокада Донбасса скажется на эффективности борьбы с контрабандой товаров из неподконтрольных Украине районов Донбасса.
Власть должна принять радикальные меры для того, чтобы возобновить товарное и пассажирское сообщение с Донбассом, считает политический эксперт Сергей Быков.
