наверх
29.03.202407:50
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Отношения и доверие между МВФ и Кабмином. Опрос экспертов

Новый транш: в ожидании чуда от МВФ (666)

(обновлено: )39701
Политолог Олег Саакян и экономический эксперт Андрей Вигиринский в эфире ГС проанализировали новые требования МВФ: что будет полезно для экономики Украины, а что приведет к негативным последствиям.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Новые требования Международного валютного фонда, которые необходимо выполнить Украине для получения следующих траншей, опубликовало издание "Экономическая правда".

До конца января 2017 года, Кабинет Министров должен принять решение о монетизации субсидий, а Фонд гарантирования вкладов — заказать аудит работы "ПриватБанка" в последние полгода до национализации.

Также до конца марта 2017-го Верховная Рада должна утвердить пенсионную реформу с повышением пенсионного возраста. Кроме этого, парламенту необходимо принять законопроект о рынке сельскохозяйственной земли и отменить действующий мораторий на ее продажу, а также прописать в законодательстве создание антикоррупционных судов.

Основные требования МВФ проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы экономический эксперт Андрей Вигиринский.

Кабмін повинен прийняти рішення про монетизацію субсидій. Поясніть, на що монетизація вплине?

— Насправді, я думаю, що в кінцевому варіанті меморандум, який буде підписаний, цей строк все ж таки буде перенесений, тому що впроваджувати його будуть, як мінімум, з нового опалювального сезону. Відповідно, в цілому його можна буде перенести на початок весни. В принципі, про це і говорив пан Рева ще наприкінці минулого року. Якщо говорити про монетизацію як таку, вона, в будь-якому випадку, необхідна, в тому числі як стимул для економії енергоресурсів, щоби людина розуміла, що ті гроші, які вона вкладе в тепломодернізацію, вона зможе отримати на руки. Насправді це одна із складових реформи системи субсидій, тобто зменшення бюджетних видатків саме на частину соціальної допомоги і наступна вимога, яка стосується Пенсійного фонду, також направлена на це. Якщо ви пригадуєте, ми з вами спілкувались в студії про те, що «Нафтогаз» ініціює, і уряд його підтримує в цьому питанні, саме нормативи споживання теплоносіїв, на які нараховуються субсидії, тобто, знову ж таки, як один із способів забезпечення економії енергоресурсів. Тобто це декілька складових однієї і тієї ж стратегії і, я думаю, що в меморандумі повинно знайти і знайде відображення та вимога, яка залишилась нереалізована в минулому році про те, що повинно бути щоквартальне коригування тарифів на тепло та на природній газ, враховуючи ціни за кордоном. Насправді це також одна із вимог, яку ми не виконали, і тарифи на природній газ будуть зростати. Необхідно давати можливість споживачам і говорити їм про те, що так, витрати зростають, однак ви можете економити і економити якраз шляхом монетизації. Але сам по собі цей механізм, ймовірно, що запрацює не раніше нового опалювального сезону, тобто літо буде надано громадянам, щоби вони мали можливість здійснювати саме цю модернізацію і, відповідно, монетизовувати різницю. Який буде механізм, це вже буде на розгляд і представлення Кабміну і пана Розенка.

Багато невиконаного буде перенесено в новий меморандум?

— Давайте почнемо з того, що виконано тільки два пункти — це прийнято бюджет вчасно і націоналізовано ПриватБанк. Про це йшлося. Невиконані зобов'язання з приводу самостійності НАБУ в частині отримання інформації з каналів зв'язку, невиконані рекомендації, вимоги, пов'язані із приватизацією, тобто приватизація ОПЗ. А також подальші дії, пов'язані з приватизацією, вони також невиконані. Щодо пенсійної реформи, вона теж була однією із вимог і перенеслись строки впровадження в оновлений меморандум. Насправді він не настільки новий, скільки в ньому змінені строки виконання тих чи інших зобов'язань. Вимоги одні й ті самі, тобто той самий мораторій на продаж сільськогосподарського призначення і впровадження ринку земель в Україні, він вже існував. З самого початку розширеної програми співпраці йшлося про цю вимогу в різних інтерпретаціях.

В якому випадку можливе скасування мораторію на продаж земель?

— Це все залежатиме виключно від політичних домовленостей представників наших парламентських фракцій. Якщо ми говоримо про позицію пана Кутового, то він пропонує, коли майнове право оренди будуть заміняти правом продажу і розпорядження землею. Наскільки я розумію, МВФ на цю умову не погоджується.

Якщо понад 250 голосують проти рішення про впровадження ринку землі, то як з цього колективу людей вибрати більшість, яка проголосує за його впровадження. Тому це виключно питання домовленостей, домовленостей саме в стінах парламенту.

Влада зараз офіційно проти підвищення пенсійного віку. Підвищення відбудеться?

— Воно не буде одномоментним і йдеться про те, щоби з кожним роком підвищувати пенсійний вік на шість місяців. Це необхідна річ. Вона необхідна з точки зору балансу бюджету, тому що кожен рік, якщо я не помиляюсь, збільшення граничного віку виходу на пенсію, він зменшує бюджетні видатки на фінансування Пенсійного фонду, здається, на півмільярда гривен чи на один мільярд. Враховуючи значний дефіцит, який обмежує, в тому числі й індексування пенсій, тобто на приведення їх до вимог сьогодення, інших механізмів просто для того, щоби пенсії підвищити і зменшити бюджетні витрати на підтримку Фонду, немає в цілому. Тому механізм підвищення граничного виходу громадян на пенсію, він все рівно буде запроваджуватись в тому чи іншому вигляді. Питання в тому, наскільки він буде розтягнутий, тобто це буде на п'ять років ця процедура розтягнута чи на більш тривалий період часу.

Свою позицію щодо реалістичності вимог МВФ висловив в ефірі ГС політолог Олег Саакян.

Якою буде політика уряду? Чи вдасться маневрувати поміж вимогами МВФ, зокрема стосовно тієї ж відміни мораторію на продаж земель, збільшення пенсійного віку?

— Скоріш за все, уряд буде лавіювати, намагатись вийти на певні компромісні варіанти і буде намагатись затягувати ситуацію із виконання цих вимог, перекладати їх на майбутніх політиків, на майбутні електоральні цикли, як це вже було. В принципі, на жаль, рівень довіри на сьогоднішній день між МВФ і урядом України доволі низький, що демонструється багатьма різними заявами. На сьогоднішній день ми очікуємо лише мільярдний транш. Тому потрібно зазначити, що МВФ — це організація статичних бухгалтерів, і для них важливо, щоби сходився дебіт і кредит, тому вони рекомендують певні позиції. Вони готові їх обговорювати і готові замінювати, оскільки для них головне — цифри, для них головне те, щоби їм повернули кошти. Тут все залежить від фантазії нашого уряду і їхньої спроможності до знаходження джерел надходження коштів і до того, щоби в дійсності реформуватись.

Чому, на вашу думку, вимоги від Фонду зараз з'являються?

— Там більша частина вимог, які були опубліковані, вони повторюються і перетинаються з минулими вимогами, тобто, в принципі, це є повторення десь на 70% тих позицій, які були заявлені, зокрема, і фінансова складова, і реєстр отримувачів соціальних виплат, і земельна реформа та інші позиції. Більше того, якщо говорити вже структурно про ті рекомендації, які вони виносять, ті вимоги, як каже багато хто, то можна взяти, наприклад, ту ж Грецію і подивитись, до чого призводить сліпе виконання рекомендацій МВФ. Це доволі стара структура, і ми бачимо на прикладі багатьох країн, що це доволі одномірна структура, яка виходить з економічних показників, ігноруючи політичну специфіку, ігноруючи контекст, наприклад, військовий контекст у нас, ігноруючи багато інших чинників, через що така політика і такі аргументації є одномірними і можуть лише поглибити соціальну кризу, політичну, гуманітарну кризу. На сьогоднішній день ті вимоги чи рекомендації, які МВФ висуває до України, вони лише частково є, на мою думку, прийнятними. Наприклад, створення реєстру соціальних виплат — це це потрібно, монетизація субсидій — це потрібне питання, безумовно, на це не йдуть наші політики через те, що це може роз'єднати і розлагодити корупційні зв'язки і домовленості. Але, з іншого боку, якщо говорити про пенсійну реформу, якщо говорити про відміну спрощеної системи оподаткування, якщо говорити про земельну реформу, то це ті питання, які є дуже гострими, дуже болючими і можуть призвести до поглиблення кризи і навіть до заворушень.

Читайте также: "Аммиачная депрессия" Украины против рабочих мест Гройсмана

Ранее эксперт по вопросам экономики Евгений Невмержицкий в эфире ГС заявил, что продолжение сотрудничества с МВФ очень важно для привлечения в Украину других инвесторов.

А исполнительный директор международного Фонда Блейзера Олег Устенко в эфире ГС заявил, что по результатам работы миссии МВФ формируется мнение об Украине в мире, поэтому нам очень важно продолжить сотрудничество.

Самое читаемое
    Темы дня