наверх
30.07.202114:34
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.02
  • EUR31.92+ 0.22

Иванна Коберник о реформе образования

(обновлено: )90406
Реформа образования, которую уже одобрил Кабмин, стартует в 2018-м году и полностью изменит цели и содержание обучения в школе, сообщила в эфире "ГС" советник Министра образования и науки Иванна Коберник.

РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"

В правительстве одобрили школьную реформу. Отныне в общем образовании будет три уровня: с первого по четвертый класс — начальное образование, с пятого по девятый — базовое и с десятого по двенадцатый классы — старшая школа.

В Украине уже внедряли двенадцатилетнюю систему школьного обучения, однако по инициативе экс-министра образования Дмитрия Табачника от нее отказались.

Подробнее о содержании реформы сообщила в эфире радиостанции Голос Столицы советник Министра образования и науки Иванна Коберник.

(текст публикуется  на языке оригинала)

Який у Міністерства освіти зараз аргумент для переходу на дванадцятирічне навчання у школі?

— Йдеться не про кількість років навчання і ні в якому разі не про додавання одного року навчання до існуючої системи освіти. Йдеться про кардинальну реформу системи шкільної освіти. Якщо ви подивитесь будь-які соціологічні дослідження, лише 7% батьків задоволені сучасною системою освіти, а лише 10-15% директорів шкіл і вчителів задоволені нею. Кількість незадоволення саме шкільною освітою найвища в системі освіти. Друге питання. Система освіти, та, яка є зараз, не відповідає ні вимогам XXI століття, ні вимогам ринку праці. І те, що прийнято сьогодні в КМУ – це системна концепція реформування освіти, тобто вона включає, в тому числі, перелік різних нормативно-правових актів, які необхідно прийняти для цієї реформи, яка повністю міняє структуру і міняє цілі і зміст освіти, що є найважливішим.

Річ у тім, що зараз у нас існує школа знань, така, як 50 років тому, коли майбутніх робітників майбутньої індустріальної країни потрібно було навчити певній сумі знань і певній дисципліні, щоб вони на конвеєрі на заводі, яких було найбільше в СРСР, частиною якого була тоді Україна, добре виконували свою однакову роботу. Зараз світ змінився, вимоги ставляться зовсім інші. Кількість знань накопичується щороку і вже неправильно і нерозумно вимагати від дітей просто слухати, мовчки запам’ятовувати, записувати і відтворювати. Школа повинна вчити зовсім іншому. Вона повинна вчити розбиратись в інформації, вміти її шукати, критично її осмислювати, вміти співпрацювати в команді, вміти домовлятись і мати певні базові компетентності, в тому числі, звичайні, предметні. В цій концепції, з якою можна ознайомитись на сайті МОН, вони прописані. Це і математична грамотність, і природничі науки, і медіа компетентність, і вміння працювати в команді тощо. Тобто йдеться про зміну цілей і змісту освіти. Ця реформа стартуватиме в 2018-му році, але, оскільки це велика, системна реформа, вона готується вже зараз, тобто вже зараз пишуться стандарти, але перші діти підуть у перший клас 12-річної школи в 2018-му році. Відповідно, перший дванадцятий клас в Україні з’явиться лише з 2029 року і перші випускники, відповідно, закінчать дванадцятий клас в 2030 році.

Чи обговорювали таку новацію з громадськістю?

— Звичайно, приблизно протягом трьох років. Йдеться про те, що в ВР ухвалений за основу в першому читанні закон про освіту, де також ухвалена 12-річна освіта і та зміна цілей та змісту освіти, про які я говорила. Робота над цим законопроектом велась декілька років. Концепція нової української школи, з якою, ще раз повторю, можна ознайомитись на сайті МОН, вона також була написана на основі цього закону, який є результатом експертної роботи в найширших колах протягом трьох років, але ця концепція викладена вже не мовою законотворчості, а простою, зрозумілою мовою. Всі можуть почитати, ознайомитись. Вона так само була на громадському обговоренні кілька місяців — з серпня по майже листопад. Пропозиції певні були внесені.

Парламент це рішення має остаточно ухвалити?

— Закон про освіту ухвалений в першому читанні. Зараз над ним ведеться робота до другого читання і, в принципі, ті речі, які не оскаржувались в першому читанні, не можуть змінюватись. Це треба слідкувати за регламентом, але реформа – це не тільки один закон. Зараз ми говоримо про базовий закон про освіту, який охоплює всю систему освіти від дошкільної до вищої освіти. Звісно, під них так само мають прийматись закони про середню освіту. Зараз також доопрацьовується закон про вищу освіту. Я розумію підтекст вашого запитання, ви просто не сказали цього самі, але, очевидно, ви маєте на увазі політичні ризики. Звісно, що гарантії щодо політичних ризиків в нашій країні важко брати.

Але я хочу сказати, що перехід до компетентнісного підходу, тобто коли школа вчить не просто сумі знань, а вчить ці знання застосовувати практично в своєму житті, цей перехід був здійснений в багатьох країнах. Більшість з них зробила це 10-15 років тому. Але всюди це був тривалий процес, який не можна здійснити за декілька місяців чи за один рік. Наприклад, в Канаді була підписана політична угода. Всі політичні партії підписали угоду, що, незважаючи на, наприклад, можливі вибори чи зміну партії при владі, чи зміну уряду, реформа школи, перехід на компетентнісне навчання в школі триватиме. Звісно, я не можу собі уявити, щоб така угода була підписана в Україні.

Є розрахунки, наскільки для бюджету буде дорожчою дванадцятирічна шкільна освіта, ніж зараз одинадцятирічна?

— Звичайно, ці розрахунки є, але питання в тому, що, по-перше, освіта навіть в тому стані, в якому вона є зараз, надзвичайно недофінансована і міністр Лілія Гриневич постійно підкреслює, що ми повинні перестати ставитись до освіти як до витратної галузі. Це інвестиційна галузь. Це найвигідніші інвестиції в людський капітал, які потім повертаються підвищенням конкурентності країни, зростом економіки, збільшенням сплати податків та іншими благами для країни, які дає якісна освіта. Що стосується видатків, то вже зараз в цій системі, яка існує, з наступного року буде підвищений на два розряди рівень оплати праці педагогів. Це дуже важливе рішення, тому що просування по тарифній сітці – це системне рішення, це не доплата, не надбавка, яку можна дати, можна зняти. Просування по тарифній сітці означає, що системно вчителям піднята зарплата на два розряди. Це для них дуже важливо, тому що зараз вчителі були дуже недооцінені в оплаті своєї праці. Це і зараз, на жаль, не така велика зарплата, якої б заслуговували хороші вчителі, але це ті можливості, які є зараз в державному бюджеті. Інших поки що, на жаль, немає. Що стосується видатків саме на 12 років навчання, то ще раз нагадаю, що він з’явиться в Україні в 2029-му році, тому це не ті видатки, які необхідні саме зараз.

Більше того, там змінюються трохи рівні освіти, тобто буде, як ви казали, перший – четвертий — початкова освіта, п’ятий – дев’ятий – середній, десятий – дванадцятий має з’явитись старша профільна школа. Що це означає? Мають з’явитись профільні професійні ліцеї, в які дитина може піти вчитись і одночасно із закінченням середньої освіти вже отримати першу професію і вийти на ринок праці, а також академічні ліцеї, в яких діти вже готуватимуться до вступу до вищих навчальних закладів. Звісно, видатки на це ближче до того часу, тобто в перший-десятий клас профільної старшої школи діти підуть в 2023-му році, тобто ближче до того часу, звісно, знадобляться  бюджетні видатки для того, щоб влаштувати достойні і профільні ліцеї, щоби діти отримували якісну освіту, щоби в старшій школі вони вже могли опікуватись своїм професійним вибором і вчити те, що їм найбільше потрібно. І ще один важливий момент. Запровадження 12-річної освіти, яка є нормою в Європі, означатиме також, що скоротиться навчання за освітнім рівнем бакалавра в вищій освіті. Тобто через те, що у нас зараз 11-річна освіта, на бакалавра вчаться чотири роки, хоча за більшістю спеціальностей в Європі на бакалавра вчаться три роки. Так само буде в Україні, коли у нас з’явиться і повноцінно запрацює повноцінна 12-річна середня школа.

Эксперт по реформе образования Владимир Бахрушин в эфире "ГС" прокомментировал предложенный Минобразования новый принцип начисления стипендий и заявил, что в бюджете нет денег для выплат всем нуждающимся социальных стипендий.

Напомним, в эфире радиостанции Голос Столицы исполнительный директор Аналитического центра CEDOS Егор Стадный заявил, что обещанное Минфином повышение стипендий неэффективно.

Самое читаемое
    Темы дня