РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
На повестке дня Верховной Рады — налоговая реформа. Кроме этого, депутаты 6 декабря рассмотрят изменения в Бюджетный и Таможенный кодексы.
Министр финансов Александр Данилюк считает, что Верховная Рада поддержит и так называемые "антикоррупционные" налоговые законопроекты.
Дадут ли депутаты "зеленый свет" налоговым изменениям, и что после этого изменится для украинских предпринимателей, прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы председатель комитета Верховной Рады Украины по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина.
(текст публикуется на языке оригинала)
Існують побоювання, що ці законопроекти 5368 і 5369 не будуть прийняті до кінця року. Чому над документами так довго працювали в комітеті?
— Я хочу сказати, що, мабуть, те, що так довго працювали над законопроектами, це добре. По-перше, що одночасно із створенням документів, із змістом всіх змін знайомились, в тому числі, суб’єкти підприємницької діяльності, і відшліфовувались, відпрацьовувались всі нюанси реалізації тих ініціатив, які зараз пропонуються. Це дуже добре. Але, з іншого боку, я в котрий раз бачу таку картину, коли на напрацьований законопроект з’являються нові і нові пропозиції і намагання обов’язково їх провести саме зараз і саме в цьому законопроекті. Мене це вже навіть насторожує, тому що текст законопроекту на 130 сторінок, а порівняльна таблиця на 280. Давайте опрацюємо хоча б цей матеріал. Ні, пропозиції продовжують іти. Але, незважаючи ні на що, ми закінчили обговорення всіх пропозицій по двом законопроектам, про які ви щойно сказали, вчора в комітеті і прийняли рішення рекомендувати розглянути в залі в першому читанні і в цілому ці два законопроекти. Я буду намагатись все робити для того, щоби знімати всі гострі питання і ті непорозуміння, які виникають. Тому, я думаю, що буде дуже жарка дискусія в залі, але необхідно все це пройти і пояснити суспільству, що ми робимо і яка головна мета цих змін.
Ви можете стисло пояснити, яка головна мета цих змін. Цими законопроектами можливо поліпшити роботу бізнесу в Україні?
— Я вважаю однозначно, що можливо покращити роботу. По-перше, величезна кількість змін стосується автоматизації відносин платника з контролюючим органом. Це вже така склалась реальна необхідність, яку ми маємо прийняти як таке, що вже сталось, тому що працювати підприємцям, конкретно з фізичною особою контролюючого органу вже немає необхідності. Все спілкування може перейти через електронний кабінет платника від консультацій до здачі декларацій, до зарахування коштів на ті рахунки і на ті види податків, які вважає для себе необхідним платник тощо. Це все буде зараз зреалізовано через зміни в Податковий кодекс, які зараз запропоновані в законопроекті 5368. Потім величезна зміна контролюючих функцій контролюючих органів, я маю на увазі щодо їхньої структурної ієрархії, тобто місцеві податкові інспекції залишаються в нас виключно сервісними, з повнотою надання всіх сервісних функцій для платників податків. А перевірочна робота і контрольна робота переходить лише на рівень області і центрального апарату тощо. І таких змін, які справді і зменшить кількість документів, і унеможливлять ви торгування додаткових документів, і норм, які уточнюють конкретний перелік документів, який може вимагатись від платника – це все закладено в цей законопроект.
Читайте также: Налоговые правила 2017 года в комментариях эксперта
Питання перевірок — це питання балансу. Була норма, яку відкинув комітет про недопущення перевірки на підприємстві без належних підстав. Що виходить в результаті? Ми захищаємо інтереси бюджету або бізнесу?
— Я завжди захищала інтереси бізнесу і це показує вся моя робота протягом всього мого депутатського періоду. Я хочу сказати, що ця норма, яку ви сказали, вона абсолютно ніякого не мала змісту для суб’єктів підприємницької діяльності. Це ускладнювало роботу в багато разів і все рівно приводило б до того, що податкова, виходячи на планову перевірку, спочатку мала б йти в суд за рішенням про законність такої планової перевірки, тобто норму, яку пропонували під час розробки цього законопроекту саме юристи, вона стосувалась більше юридичних аспектів. Я хочу звернути увагу суспільства — будьте, будь ласка, уважні, ніколи не вішайте ярлики, дивіться на ту чи іншу ініціативу з усіх боків: хто її лобіює, хто її вносить. Зараз вже, маючи досвід роботи в парламенті, я дуже обережно відношусь до змін, тому що така величезна кількість непродуманих до кінця змін вони тільки приносять шкоду для платників, а не користь.
Хто стояв за цими змінами?
— Я не була присутня на цій робочій групі, коли якраз з’явилась ця норма, це були юристи, виключно які нібито представляли депутатів. Це не були не депутати, ні експерти з податкового обліку. Це пропозиція юристів.
З'явилася ідея скасувати ПДВ і запровадити податок з продажів. Що про це скажете?
— Я думаю, що це якась не зовсім правильна ідея, особливо зараз, коли ми маємо виконувати директиви ЄС, це по-перше. По-друге, ви подивіться, які зараз відносини наша Україна має із суб’єктами підприємницької діяльності інших країн, адже ПДВ – це є основа податку, який враховується, вираховується із меншої суми податків, який сплачується потім, у наступних продажах. Так точно це є неприйнятним і для торгівлі, і виробництва в Україні, тому що якщо на кожному етапі буде існувати податок з обороту, то тоді буде ймовірний сценарій наступний: або ж кількість малих і середніх підприємців, які займаються тією чи іншою діяльністю з перепродажу товару, з виготовлення товару, зменшиться в рази, вони просто почнуть зникати. В нас будуть великі монополії, тому що якщо вводити податок з продажу, то кожний суб’єкт у ланцюгу виготовлення або продажу товару буде сплачувати однакову суму податку, наприклад, десять відсотків на кожному етапі створення продукту і продажу. Це означає, що або має вирости значно ціна товару, або випаде із цього ланцюгу велика кількість людей, які займаються, які створили бізнес і працюють в цій системі з моменту створення ПДВ.
Ранее эксперты Сергей Доротич и Анна Винниченко в эфире "ГС" прокомментировали изменение налогового законодательства для общественных благотворительных организаций.
Также эксперт по вопросам социальной политики Института общественно-экономических исследований Марианна Онуфрик в эфире заявила, что в меморандуме МВФ Украине предложена лишь параметрическая модель реформы пенсионной системы.
